ФОРМАЛЬНІ ТА НЕФОРМАЛЬНІ ІНСТИТУТИ СТРАХОВОГО РИНКУ

Петро Опанасович Нікіфоров, Ольга Михайлівна Гладчук, Софія Степанівна Кучерівська

Анотація


Нікіфоров П.О., Гладчук О.М., Кучерівська С.С. ФОРМАЛЬНІ ТА НЕФОРМАЛЬНІ ІНСТИТУТИ СТРАХОВОГО РИНКУ

Мета. Визначення суті, різновидів та ролі формальних і неформальних інститутів страхового ринку.

Методика дослідження. Методичною базою проведеної роботи стали: системний підхід до дослідження формування та функціонування формальних і неформальних інститутів страхового ринку; діалектичний метод пізнання та групування для визначення різновидів формальних і неформальних інститутів, що сформувались і забезпечують розвиток страхових взаємовідносин. Методи індукції та дедукції використовувались з метою узагальнення суті й ролі інститутів страхового ринку відповідно до положень економічної теорії та страхової справи. Шляхом порівняльного методу були встановлені відмінності формальних та неформальних інститутів страхового ринку. Задля здійснення теоретичних узагальнень, формування висновків з проведеного дослідження використовувався абстрактно-логічний метод.

Результати дослідження. Наведено результати емпіричного аналізу формальних і неформальних інститутів, під впливом яких сформувався та функціонує на даний час страховий ринок. Зазначено, що головною умовою досягнення успіху у розбудові суспільно-економічної системи є дотримання балансу при використанні різних формальних і неформальних інститутів, враховуючи їх рівні розвитку та направленість дії, рівень технологічного розвитку, соціальних і політичних умов функціонування. Визначено, що формальні інститути страхового ринку є чітко зафіксованими, регулюються публічними механізмами захисту та обов’язкові для виконання всіма економічними суб’єктами, задіяними в процесі страхування. Сформульовано, що неформальні інститути страхового ринку – неписані та незадокументовані норми і правила, які формують поведінку економічних суб’єктів страхового ринку з приводу створення, купівлі-продажу та споживання страхових послуг. Запропоновано розподіляти формальні і неформальні інститути страхового ринку на базові та специфічні, враховуючи особливості функціонування страхового ринку та специфіку страхових взаємовідносин. Обґрунтовано необхідність врахування сфери впливу діючих формальних і неформальних інститутів страхового ринку задля поліпшення якості надання страхових послуг та зростання ефективності роботи учасників страхового ринку.

Наукова новизна результатів дослідження. Враховуючи особливості страхової справи, чітко виділено формальні і неформальні інститути страхового ринку, з наступним їх розподілом на базові та специфічні.

Практична значущість результатів дослідження. Результати проведеного дослідження можуть слугувати базою для подальших наукових розробок у цій галузі та будуть корисними для страховиків, наглядового органу, інших учасників страхового ринку у частині поліпшення якості страхових послуг, визначення напрямів розвитку страхового ринку та ефективності роботи його учасників, що сприятиме зростанню довіри до страхового ринку.

Ключові слова: інститут, формальний інститут, неформальний інститут, страховий ринок, базовий інститут страхового ринку, специфічний інститут страхового ринку.

 

Nikiforov P.O., Нladchuk O.M., Kucherivska S.S. FORMAL AND INFORMAL INSURANCE MARKET INSTITUTIONS

Purpose. The purpose of the article is to defining the nature, types, and role of formal and informal insurance market institutions.

Methodology of research. The methodological basis of the work has become a systematic approach to the study of the formation and functioning of formal and informal insurance market institutions; as well as a dialectical method of cognition and grouping to determine the types of formal and informal institutions that have formed and ensure the development of insurance relationships. Methods of induction and deduction have been used to generalize the essence and role of insurance market institutions under the provisions of economic theory and insurance business. The differences between formal and informal insurance market institutions have been established by a comparative method. To make theoretical generalizations, to form conclusions from the study, an abstract reasoning method has been used.

Findings. The article presents the results of empirical analysis of formal and informal institutions, under the influence of which the insurance market has been formed and is currently functioning. Formal insurance market institutions are clearly defined, regulated by public protection mechanisms, and mandatory for all economic entities involved in the insurance process. Informal insurance market institutions are unwritten and undocumented norms and rules that shape the behaviour of economic entities of the insurance market regarding the creation, purchase and sale, and consumption of insurance services. Both formal and informal insurance market institutions should be divided into basic and specific ones, taking into account the peculiarities of the insurance market and the specifics of insurance relationships.

Originality. Given the peculiarities of the insurance business, formal and informal insurance market institutions are clearly distinguished, with their subsequent division into basic and specific ones.

Practical value. The results of the study can serve as a basis for further research in this area and will be useful for insurers, supervisory authorities, and other participants in the insurance market in terms of improving the quality of insurance services, identifying areas of the insurance market, and efficiency of its participants, which will increase confidence in the insurance market.

Key words: institution, formal institution, informal institution, insurance market, basic insurance market institution, specific insurance market institution.


Ключові слова


Ключові слова: інститут, формальний інститут, неформальний інститут, страховий ринок, базовий інститут страхового ринку, специфічний інститут страхового ринку.

Повний текст:

PDF

Посилання


Норт Д. С. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / пер. з англ. І. Дзюби. Київ, 2000. 198 с.

Hofstede G. Dimensionalizing Cultures: The Hofstede Model in Context. Online Readings in Psychology and Culture. 2011. 2(1). URL: http://scholarworks.gvsu.edu/cgi/viewcontent.cgi? article=1014&context=orpc (дата звернення: 25.07.2021).

Олейник А. H. Институциональная экономика : учебное пособие. Москва : ИНФРА-М, 2002. 416 с.

Чухно А. А. Вибрані праці : у 2 т. / передм. Л. В. Губерського, Т. І. Єфименко. Київ : ДННУ «Акад. фін. управління», 2012. Т. 1. 557 с.

Нікіфоров П. О. Інституціональний вимір трансформаційних процесів у фінансовій системі України: теоретичні підходи та прикладні аспекти. Сучасні тенденції інституціональних трансформацій фінансової системи України : кол. монографія / за заг. редакцією П. О. Нікіфорова. Чернівці : Технодрук, 2018. С. 10-26.

Гриценко О. А., Золотарьова Ю. І. Неформальні інститути в контексті реалізації економічних і соціальних прав людини. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2015. № 2(25). С. 224-239.

Коваленко Ю. М. Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра. Економічна теорія. 2011. № 2. С. 58-68.

Андрєєва О. І. Формування інституціональної структури страхового ринку України : дис. … канд. екон. наук : 08.00.03. Запоріжжя, 2017. 224 с.

Віленчук О. М. Методологічні засади інституціональних перетворень на ринку аграрного страхування. Механізм регулювання економіки. 2015. № 1. С. 88-99.

Віленчук О. М. Організаційно-економічні засади формування та функціонування ринку аграрного страхування : дис. … д-ра екон. наук : 08.00.03. Житомир, 2019. 536 с. URL: http://znau.edu.ua/images/public_document/2019/%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%9E.%D0%9C..pdf (дата звернення: 25.07.2021).

Слободянюк О. В. Страховий ринок у категоріях інституціональних теорій. Економіка та держава. 2016. № 2. С. 61-64.




DOI: https://doi.org/10.37332/2309-1533.2021.5-6.15

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License

Інноваційна економіка 2006 – 2024