ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРОС-КУЛЬТУРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ТНК

Тетяна Геннадіївна Бусарєва

Анотація


Бусарєва Т.Г. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРОС-КУЛЬТУРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ТНК

Мета. Аналіз крос-культурних особливостей та відмінностей американської, європейської та азійської системи управління знаннями ТНК та їх порівняння з відповідними корпоративними культурами.

Методика дослідження. Методологічною основою статті є методи та форми наукових знань, прийняті у вітчизняній науці, такі як: системні підходи, методи порівняння та синтезу, методи абстрактної логічної оцінки, методи деталізації, емпіричні методи, експертні оцінки тощо. Зокрема, основними методами, що були використані при написанні даної статті є: метод спостереження (при аналізі діяльності американських, європейський та азійських ТНК); методи групування та узагальнення (при виокремленні крос-культурних особливостей управління знаннями ТНК); методи деталізації (при визначенні специфічних характеристик кожної із запропонованих моделей).

Результати дослідження. Виокремлено та надано характеристику крос-культурним особливостям та відмінностям американської, європейської та азійської системи управління знаннями ТНК. Визначено, що європейський підхід до управління знаннями розвивався на скандинавському півострові, головним чином в Швеції; водночас японський підхід отримав свій розвиток завдяки роботам І. Нонака і Х. Такеучі, в яких висувається ідея про недостатність наявних у компанії знань для розвитку бізнесу; американський підхід має на меті аналіз діяльності ТНК та виокремлення багаторівневих підходів до розвитку УЗ. Доведено, що створення знань, незалежно від особливостей крос-культурних моделей УЗ компаній, є результатом чотирьох процесів, що формують спіраль знання: соціалізації, комбінації, екстерналізації й інтерналізації і описують трансформацію знань між двома формами: явним і неявним. Встановлено, що особливостями української корпоративної культури є: співчуття тим, хто програв, добровільного самообмеження комфорту, схвалення колективних зусиль у праці, насторожене ставлення до індивідуалізму, до досягнення власного благополуччя за рахунок інших; просування і заохочення співробітників на основі їх персональної лояльності до організації; непрозорість прийнятих рішень, секретність, закритість організації для зовнішнього світу, а також існування бар’єрів між підрозділами.

Наукова новизна результатів дослідження. Вперше виокремлено та обґрунтовано моделі крос-культурних особливостей американської, європейської та азійської системи управління знаннями ТНК та їх вплив на формування корпоративної культури, що дає змогу використовувати досвід провідних ТНК світу для підвищення ефективності функціонування компаній України у контексті розвитку системи управління знаннями.

Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані українськими компаніями з іноземним капіталом задля забезпечення розвитку їхніх систем управління знаннями на основі вдалої імплементації крос-культурних особливостей американської, європейської та азійської моделей.

 Ключові слова: американська система управління знаннями; європейська система управління знаннями; азійська система управління знаннями; крос-культурні відмінності; корпоративна культура.

 

Бусарева Т.Г. СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КРОСС-КУЛЬТУРНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ ФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ЗНАНИЯМИ ТНК

Цель. Анализ кросс-культурных особенностей и различий американской, европейской и азиатской системы управления знаниями ТНК и их сравнение с соответствующими корпоративными культурами.

Методика исследования. Методологической основой статьи являются методы и формы научных знаний, принятые в отечественной науке, такие как: системные подходы, методы сравнения и синтеза, методы абстрактной логической оценки, методы детализации, эмпирические методы, экспертные оценки и тому подобное. В частности, основными методами, которые были использованы при написании данной статьи, являются: метод наблюдения (при анализе деятельности американских, европейских и азиатских ТНК); методы группировки и обобщения (при выделении кросс-культурных особенностей управления знаниями ТНК) методы детализации (при определении специфических характеристик каждой из предложенных моделей).

Результаты исследования. Выделены и охарактеризованы кросс-культурные особенности и отличия американской, европейской и азиатской системы управления знаниями ТНК. Определено, что европейский подход к управлению знаниями развивался на скандинавском полуострове, главным образом в Швеции; одновременно японский подход получил свое развитие благодаря работам И. Нонака и Х. Такеучи, в которых выдвигается идея о недостаточности имеющихся в компании знаний для развития бизнеса; американский подход имеет целью анализ деятельности ТНК и выделение многоуровневых подходов к развитию УЗ. Доказано, что создание знаний, независимо от особенностей кросс-культурных моделей УЗ компаний, является результатом четырех процессов, формирующих спираль знания: социализации, комбинации, экстернализации и интернализации и описывают трансформацию знаний между двумя формами: явным и неявным. Установлено, что особенностями украинской корпоративной культуры являются: сочувствие тем, кто проиграл, добровольного самоограничения комфорта, одобрение коллективных усилий в работе, настороженное отношение к индивидуализму, к достижению собственного благополучия за счет других; продвижение и поощрение сотрудников на основе их персональной лояльности к организации; непрозрачность принимаемых решений, секретность, закрытость организации для внешнего мира, а также существование барьеров между подразделениями.

Научная новизна результатов исследования. Впервые выделены и обоснованы модели кросс-культурных особенностей американской, европейской и азиатской системы управления знаниями ТНК и их влияние на формирование корпоративной культуры, что позволяет использовать опыт ведущих ТНК мира для повышения ефективности функционирования компании Украины в контексте развития системы управления знаниями.

Практическая значимость результатов исследования. Результаты исследования могут быть использованы украинскими компаниями с иностранным капиталом для обеспечения развития их систем управления знаниями на основе удачной имплементации кросс-культурных особенностей американской, европейской и азиатской моделей.

Ключевые слова: американская система управления знаниями; европейская система управления знаниями; азиатская система управления знаниями; кросс культурные различия; корпоративная культура.

 

Busarieva T.H. COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF CROSS-CULTURAL PECULIARITIES OF FORMATION OF TNC KNOWLEDGE MANAGEMENT SYSTEMS

Purpose. The aim of the article is an analysis of the cross-cultural characteristics and differences of the American, European and Asian TNC knowledge management systems and their comparison with the respective corporate cultures.

Methodology of research. The methodological basis of the article is the methods and forms of scientific knowledge adopted in national science, such as: systematic approaches, methods of comparison and synthesis, methods of abstract logical evaluation, methods of detail, empirical methods, expert assessments, etc. In particular, the main methods used in writing this article are: the observation method (when analyzing the activities of American, European, and Asian TNCs); methods of grouping and generalization (when distinguishing cross-cultural features of knowledge management TNC); methods of detail (in determining the specific characteristics of each of the proposed models).

Findings. The cross-cultural characteristics and differences of the American, European and Asian TNC knowledge systems are highlighted and characterized. It is determined that the European approach to knowledge management developed in the Scandinavian peninsula, mainly in Sweden; at the same time, the Japanese approach was developed thanks to the works of such scientists as I. Nonaka and H. Takeuchi, who put forward the idea of a lack of knowledge for business development; The US approach aims at analyzing TNC activity and highlighting multilevel approaches to US development.

It is proved that the creation of knowledge, regardless of the features of cross-cultural models of US companies, is the result of four processes that form a spiral of knowledge: socialization, combinations, externalization and internalization, and describe the transformation of knowledge between two forms: explicit and implicit. The peculiarities of the Ukrainian corporate culture are found to be: compassion for the losers, voluntary self-restraint of comfort, approval of collective efforts in work, attentive attitude to individualism, to achieving their own well-being at the expense of others; promotion and encouragement of employees based on their personal loyalty to the organization; transparency of decisions, secrecy, closeness of the organization to the outside world, and the existence of barriers between units.

Originality. For the first time, models of cross-cultural peculiarities of the American, European and Asian TNC knowledge management systems and their impact on the formation of corporate culture have been identified and substantiated, which makes it possible to use the experience of leading TNCs in the world to improve the effectiveness of Ukrainian companies in the context of the development of the knowledge management system.

Practical value. The results of the study can be used by Ukrainian companies with foreign capital to support the development of their knowledge management systems based on the successful implementation of the cross-cultural characteristics of American, European and Asian models.

Key words: American system of knowledge management; European system of knowledge management; Asian system of knowledge management; cross-cultural differences; corporate culture.


Ключові слова


Ключові слова: американська система управління знаннями; європейська система управління знаннями; азійська система управління знаннями; крос-культурні відмінності; корпоративна культура.

Повний текст:

PDF

Посилання


Osterwalder A. The Business Model Ontology: A Proposition in a Design Science Approach. University De Lausanne, Lausanne, 2004. 95 p.

Cалихов Б.В., Нейматова Б.А. Интеллектуальное предпринимательство в управлении корпоративными знаниями. Креативная экономика. 2009. № 1. C. 55-65.

Нонака И., Такеучи Х. Компания – создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах / пер. с англ. Москва : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. 384 с.

Mustafa R., Werthner Н. Business Models and Business Strategy – Phenomenon of Explicitness. International Journal of Global Business and Competitiveness. 2018. Vol. 6. № 1. P. 14-29.

Стрекалова Н.Д. Бизнес-модель как полезная концепция стратегического управления. Проблемы современной экономики. 2009. № 2(30). C. 133-137.

Santos J., Spector B., Van Der Heyden, Toward L. A Theory of Business Model Innovation within Incumbent Firms. USA, 2009. 132 p.

Linder J., Cantrell S. Changing Business Models: Surveying the Landscape. URL: http://www.businessmodels.eu/images/banners/Articles/Linder_Cantrell.pdf (дата звернення: 15.05.2019).

Остервальдер А., Пинье И. Построение бизнес-моделей. Москва: Альпина Паблишер, 2018. 288 c.




DOI: https://doi.org/10.37332/2309-1533.2019.5-6.13

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


© Інноваційна економіка 2006 – 2020