ІНСТИТУЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ГРОМАД ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ І КОНВЕРГЕНЦІЇ ЇЇ ДО СТАНДАРТІВ ЄС

Володимир Васильович Іванишин, Антон Михайлович Стельмащук

Анотація


Іванишин В.В., Стельмащук А.М. ІНСТИТУЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ГРОМАД ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ І КОНВЕРГЕНЦІЇ ЇЇ ДО СТАНДАРТІВ ЄС

Мета. Ідентифікація і критичний аналіз проблем та обґрунтування на їх основі перспектив, інструментів і механізмів сільського розвитку України на засадах удосконалення інституційно-інноваційної політики держави, з досягненням економічної безпеки і сталого багатофункціонального розвитку сільської місцевості, регіонів, територіальних громад і суб’єктів підприємницької діяльності в контексті європейської інтеграції та конвергенції до стандартів Європейського Союзу.

Методика дослідження. Методологічною основою дослідження слугували теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з досліджуваної проблеми, законодавчі та нормативні матеріали України і ЄС. В процесі дослідження використані загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: монографічний, аналітичний, абстрактно-логічний та інші – при узагальненні результатів літературного огляду з досліджуваної проблеми, обґрунтуванні напрямів дослідження розвитку сільських територій та при написанні програм сприяння розвитку сільських територій.

Результати дослідження. Обґрунтовано, що сільська територія – це складна і багатофункціональна природна, соціально-економічна і виробничо-господарська структура, що характеризується сукупністю властивих їй особливостей, а саме: площею земельних угідь; особливостями ландшафту; чисельністю проживаючих людей та типом їх занятості; чисельністю, видовим різноманіттям рослинного і тваринного світу; обсягами і структурою виробництва; розвитком соціальної і виробничої інфраструктури та іншими рисами. Встановлено, що формат підходу до визначення поняття «сільська територія» суттєво змінювався, за яким це вже було не лише поняття простору, де сільське та лісове господарства займало переважну частку, але також і розуміння того, що це місце, яке володіло значним людським, природнім, культурним і соціальним капіталом. Визначено, що територіальна модель сільського розвитку, на відміну від інших моделей, передбачає два паралельних варіанти розвитку: зосередженість на розвитку аграрного і агропромислового секторів як рушіїв. В цій моделі визнається вагомість місцевих інститутів (приватних та державних) як при розробці напрямів розвитку, так і в управлінні та реалізації програм розвитку. Обґрунтовано, що з метою ефективного використання територіально-ресурсного потенціалу сільських територій регіону доцільно створювати відповідні агенції регіонального розвитку для забезпечення планового регулювання цього процесу. Доведено, що активізація розвитку сільських територій забезпечується головним чином на засадах реалізації прикладних засад аграрної політики, пов’язаних з інституційно-інноваційним галузево-територіальним стимулюванням, яке сприяє переходу на сталий розвиток.

Наукова новизна результатів дослідження. Визначено пріоритетну методологію дослідження розвитку сільських територій, що включає побудову логарифму при написанні програми відновлення та розвитку сільських територій. Обґрунтовано структуру регіональної громадської агенції розвитку сільських територій Поділля, якою передбачені такі функціональні відділи: стратегічного управління розвитком сільських територій; формування компетентного населення; трансферу інноваційних технологій (продуктів); проектування, що здійснює розробку різних видів інноваційних та інвестиційних проектів для галузевої та територіальної економіки.

Практична цінність результатів дослідження. Визначено, що спільна аграрна політика Європейського Союзу направлена на: збалансований розвиток економічної, соціальної та екологічної сфер; багатофункціональний розвиток сільських територій; перехід до принципів раціонального природокористування; захист інтересів сільського населення та формування господарського механізму розвитку сільських територій в системі соціально-економічної безпеки держави.

Встановлено, що в рамках територіальної моделі розвитку важливість місцевих інститутів доповнилася необхідністю ефективної координації між різними рівнями управління цією політикою, починаючи від політики ЄС, яка проявляється через фінансову підтримку та встановлення системи правил та орієнтирів, і далі, переходячи до національного, регіонального та місцевого рівнів. Таке поєднання сприяє успіху політики сільського розвитку, в результаті якого проблематика багаторівневого управління стала одним з ключових моментів функціонування політики сільського розвитку.

Ключові слова: сільські території; громади; стратегія; інституційно-інноваційний розвиток; економічна безпека; стандарти ЄС.

 

Иванишин В.В., Стельмащук А.М. ИНСТИТУЦИОНАЛЬНО-ИННОВАЦИОННОЕ РАЗВИТИЕ СЕЛЬСКИХ ТЕРРИТОРИЙ И ОБЩИН КАК СТРАТЕГИЧЕСКИЙ ПРИОРИТЕТ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ГОСУДАРСТВА И КОНВЕРГЕНЦИИ ЕЕ К СТАНДАРТАМ ЕС

Цель. Идентификация и критический анализ проблем и обоснование на их основе перспектив, инструментов и механизмов сельского развития Украины с помощью совершенствования институционально-инновационной политики государства, с достижением экономической безопасности и устойчивого многофункционального развития сельской местности, регионов, территориальных общин и субъектов предпринимательской деятельности в контексте европейской интеграции и конвергенции со стандартами Европейского Союза.

Методика исследования. Методологической основой исследования послужили теоретические разработки отечественных и зарубежных ученых по исследуемой проблеме, законодательные и нормативные материалы Украины и ЕС. В процессе исследования использованы общенаучные и специальные методы, а именно: монографический, аналитический, абстрактно-логический и другие – при обобщении результатов литературного обзора по исследуемой проблеме, обосновании направлений исследования развития сельских территорий и при написании программ содействия развитию сельских территорий.

Результаты исследования. Обосновано, что сельская территория – это сложная и многофункциональная естественная, социально-экономическая и производственно-хозяйственная структура, характеризующаяся совокупностью присущих ей особенностей, а именно: площадью земельных угодий; особенностями ландшафта; численностью проживающих людей и типом их занятости; численностью и видовым разнообразием растительного и животного мира; объемами и структурой производства; развитием социальной и производственной инфраструктуры и другими чертами. Установлено, что формат подхода к определению понятия «сельская территория» существенно менялся, по которому это уже не только понятие пространства, где сельское и лесное хозяйства занимало большую долю, но также и понимание того, что это место, которое владело значительным человеческим, естественным, культурным и социальным капиталом. Определено, что территориальная модель сельского развития, в отличие от других моделей, предусматривает два параллельных варианта развития: сосредоточенность на развитии аграрного и агропромышленного секторов как движущих сил. В этой модели признается значимость местных институтов (частных и государственных) как при разработке направлений развития, так и в управлении и реализации программ развития. Обосновано, что с целью эффективного использования территориально-ресурсного потенциала сельских территорий региона целесообразно создавать соответствующие агентства регионального развития для обеспечения планового регулирования этого процесса. Доказано, что активизация развития сельских территорий обеспечивается главным образом на основе реализации прикладных основ аграрной политики, связанных с институционально-инновационным отраслево - территориальным стимулированием, которое способствует переходу на устойчивое развитие.

Научная новизна результатов исследования. Определена приоритетная методология исследования развития сельских территорий, включая построение логарифма при написании программы восстановления и развития сельских территорий. Обоснована структура регионального общественного агентства развития сельских территорий Подолья, которой предусмотрены следующие функциональные отделы: стратегического управления развитием сельских территорий; формирование компетентного населения; трансфера инновационных технологий (продуктов); проектирования, осуществляющего разработку различных видов инновационных и инвестиционных проектов для отраслевой и территориальной экономики.

Практическая ценность результатов исследования. Определено, что общая аграрная политика Европейского Союза направлена на: сбалансированное развитие экономической, социальной и экологической сфер; многофункциональное развитие сельских территорий; переход к принципам рационального природопользования; защиту интересов сельского населения и формирования хозяйственного механизма развития сельских территорий в системе социально-экономической безопасности государства.

Установлено, что в рамках территориальной модели развития важность местных институтов дополнилась необходимостью эффективной координации между различными уровнями управления этой политикой, начиная от политики ЕС, которая проявляется через финансовую поддержку и установку системы правил и ориентиров, и далее, переходя к национальному, регионального и местного уровней. Такое сочетание способствует успеху политики сельского развития, в результате которого проблематика многоуровневого управления стала одним из ключевых моментов функционирования политики сельского развития.

Ключевые слова: сельские территории; общины; стратегия; институционально-инновационное развитие; экономическая безопасность; стандарты ЕС.

 

Ivanyshyn V.V., Stelmashchuk A.M. INSTITUTIONAL AND INNOVATIVE DEVELOPMENT OF RURAL TERRITORIES AND COMMUNITIES AS A STRATEGIC PRIORITY OF ECONOMIC SECURITY OF THE STATE AND ITS CONVERGENCE TO EU STANDARDS

Purpose. The aim of the article is identification and critical analysis of problems and substantiation on their basis of perspectives, instruments and mechanisms of rural development of Ukraine on the basis of improvement of institutional and innovative policy of the state, with achievement of economic security and sustainable multifunctional development of rural areas, regions, territorial communities and subjects of business activity in the context of European integration and convergence to the standards of the European Union.

Methodology of research. The methodological basis of the study is the theoretical development of domestic and foreign scientists on the problem, legislative and regulatory materials of Ukraine and the EU. In the course of the research, general scientific and special methods are used, namely: monographic, analytical, abstract and logical and other methods – to summarize the results of the literary review on the problem under study, to substantiate the directions of rural development research, and to write programs for promoting rural development.

Findings. It is substantiated that rural territory is a complex and multifunctional natural, social and economic, production and economic structure, characterized by a set of peculiarities inherent in it, namely: the area of land; landscape features; the number of people living and their type of employment; the number, species diversity of flora and fauna; volumes and structure of production; development of social and industrial infrastructure and other features. It is found that the format of the approach to the definition of the concept of “rural area” has changed significantly, in which it is not only the concept of space, where agriculture and forestry occupied a major share, but also the understanding that it is a place that has had considerable human, natural, cultural and social capital.

It is determined that the territorial model of rural development, unlike other models, provides two parallel variants of development: the focus on the development of agrarian and agro-industrial sectors as drivers. This model recognizes the importance of local institutions (private and public) both in developing the directions of development and in the management and implementation of development programs. It is substantiated that, it is advisable to create appropriate regional development agencies to ensure the planned regulation of this process in order to make effective use of the territorial-resource potential of the rural territories of the region. It is proved that the activation of rural development is provided mainly on the basis of the implementation of the applied principles of agricultural policy related to institutional and innovative, sectoral and territorial stimulation, which facilitates the transition to sustainable development.

Originality. The priority methodology for the study of rural development is defined, which includes the construction of a logarithm when writing a program for rural restoration and development. The structure of the regional public agency for rural development of Podillia is substantiated, which envisages the following functional departments: strategic management of rural development; formation of competent population; transfer of innovative technologies (products); design, which develops different types of innovation and investment projects for the sectoral and territorial economy.

Practical value. It is determined that the common agricultural policy of the European Union is aimed at: balanced development of economic, social and environmental spheres; multifunctional development of rural areas; transition to principles of rational use of nature; protection of interests of rural population and formation of economic mechanism of development of rural territories in the system of social and economic security of the state.

It is established that within the territorial development model, the importance of local institutions has been found to be complemented by the need for effective coordination between the different levels of governance of this policy, starting with EU policy, which is manifested through financial support and establishing a system of rules and guidelines, and further to national, regional and local levels. This combination contributes to the success of rural development policy, which has made multi-level governance one of the key features of rural development policy.

Key words: rural areas; communities; strategy; institutional and innovation development; economic security; EU standards.


Ключові слова


Ключові слова: сільські території; громади; стратегія; інституційно-інноваційний розвиток; економічна безпека; стандарти ЄС.

Повний текст:

PDF

Посилання


Агенція регіонального розвитку. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90% D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83 (дата звернення: 02.08.2019).

Боднар О. А. Формування моделі програмної реалізації стратегії соціально-економічного розвитку сільських територій регіону. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. 2012. Вип. 20. Т. 2. С. 74-77.

Борщевський В. В. Розвиток сільських територій в системі євро інтеграційних пріоритетів України. Львів, 2012. 216 с.

Булавка О. Г. Теоретико-методичні та організаційні основи розвитку сільських територій. Економіка АПК. 2016. № 6. С. 104-110.

Важинський Ф. А., Молнар О. С. Організаційно-економічні механізми забезпечення розвитку сільських територій. Науковий вісник НЛТУ України. 2014. Вип. 24.5. С. 223-228. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2014_24.5_37 (дата звернення: 02.07.2019).

Гоголь Т. В. Багатофункціональний розвиток сільських територій – стратегічна мета державної регіональної політики. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej13/txts/Gogol.pdf (дата звернення: 02.08.2019).

Кириленко І. Г., Павлов О. Г. Проблеми українського села та їх вирішення у контексті аграрних трансформацій. Економіка АПК. 2010. № 7. С. 24-31.

Кропивко М. Ф. Кластерний підхід до управління сільським розвитком. Економіка АПК. 2008. № 5. С. 57-60.

Лісовий А. В. Державне регулювання розвитку сільських територій. Київ : Дія, 2007. 400 с.

Малік М. Й. До питання сталого розвитку сільських територій. Економіка АПК. 2008. № 7. С. 51-55.

Павлов О. І. Сільські території України: функціонально-управлінська модель : монографія. Одеса : Астропринт, 2009. 340 с.

Про засади державної регіональної політики: Закон України № 156-VIII від 05.02.2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-19 (дата звернення: 02.07.2019).

Про сільське господарство: Проект Закону України від 27.01.2012. URL: www.uniflor.biz/law/zakon-ukrajiny-pro-silske-hospodarstvo.html (дата звернення: 02.08.2019).

Про сільськогосподарську дорадчу діяльність : Закон України № 1807-IV від 17.06.2004. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1807-15 (дата звернення: 02.07.2019).

Саблук П. Т. Розвиток сільських територій – запорука відродження аграрної України. Вісник аграрної науки. 2006. № 5. С. 21-23.

Славов В. П., Коваленко О. В. Економіко-енергетична система сталого розвитку сільських територій. Вісник аграрної науки. 2007. № 9. С. 68-71.

Терещенко В. К., Збарський В. К., Ткачук В. А., Остапчук А. Д. Соціально-економічний розвиток села: організаційно-економічні засади. Київ, Ніжин : Лисенко М. М. [вид.], 2012. 203 с.

Уркевич В. Ю. Про категорію «Сталий розвиток сільських територій». Сучасне земельне, аграрне, екологічне та природоресурсне право: актуальні проблеми теорії та практики : матер. Міжнар. наук. практ. конф. (21‒22 травня 2010 р.). Біла Церква : БНАУ, 2010. С. 24-26.

Юрчишин В., Онищенко О. Сільський розвиток: основи методології та організації. Економіка України. 2006. № 10. С. 4-13.

Якубів В. М. Інноваційний підхід до процесу забезпечення сталого розвитку. Інноваційна економіка. 2008. № 1. С. 31-33.




DOI: https://doi.org/10.37332/2309-1533.2019.5-6.1

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


© Інноваційна економіка 2006 – 2020