ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА

 Ільїна О.В., Ильїн В.Ю. ВЕНЧУРНЕ ФІНАНСУВАННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ

Мета. Проаналізувати джерела фінансування інноваційних процесів вітчизняних підприємств через динаміку обсягів фінансування інноваційної діяльності, провести групування джерел фінансового забезпечення інноваційних процесів та визначити місце венчурного фінансування в їх структурі.

Методика дослідження. Дослідження проводилися на основі використання монографічного, абстрактно-логічного, історичного методів. Методологічним підґрунтям в опрацюванні матеріалу виступив діалектичний метод пізнання суспільно-економічних явищ. Методичне забезпечення окремого підприємства чи інвестиційного проекту визначається суб’єктами інвестиційної діяльності, тобто використовуються методики і норми розроблені ними самостійно згідно з власними вимогами та цілями.

Результати дослідження. У статті розглянуто структуру фінансового забезпечення інноваційної діяльності, при цьому основний акцент зроблений на дослідженні фінансових ресурсів, які відіграють ключову роль в забезпеченні інноваційного процесу. Визначено джерела фінансування інноваційних процесів відповідно до трьох категорій: власні кошти, залучені кошти, позикові кошти. Проаналізовано динаміку обсягів фінансового забезпечення інноваційної діяльності в Україні, на основі загальних витрат, а саме власних коштів, державного бюджету, іноземних інвесторів та інших джерел.

Наукова новизна результатів дослідження. Доказано, що кожне джерело фінансового забезпечення має певні переваги та недоліки, але залучати для реалізації інвестиційного проекту потрібно найвигідніший варіант відповідно до фінансового аналізу підприємства. Найбільшу частку в загальному обсязі фінансуванні діяльності фірм становить власний капітал, тому наявність вільних фінансових ресурсів на підприємстві відіграє вирішальну роль у збільшенні виробничих потужностей.

Практична значущість результатів дослідження. Прогресивними джерелами залучення інвестицій визначено форфейтинг, інвестиційний лізинг, інвестиційний селенг, венчурний фонд та бізнес-ангели. На сьогоднішній день показником становлення моделі інноваційного розвитку нового рівня є залучення венчурного фінансування як пріоритетного джерела фінансового забезпечення в інноваційних процесах. Венчурні інвестори надзвичайно ризикують власними вкладаннями, що інвестиційний проект може не реалізуватися, але ймовірність отримання надприбутку виправдовує ризики.

Ключові слова: венчурне фінансування; венчурні фонди; джерела фінансового забезпечення; інновації; інноваційна діяльність; управління; фінансування.

Ильина Е.В., Ильин В.Ю. ВЕНЧУРНОЕ ФИНАНСИРОВАНИЕ В СИСТЕМЕ УПРАВЛЕНИЯ ИННОВАЦИОННЫМИ ПРОЦЕССАМИ

Цель. Проанализировать источники финансирования инновационных процессов отечественных предприятий через динамику объемов финансирования инновационной деятельности, провести группировки источников финансового обеспечения инновационных процессов и определить место венчурного финансирования в их структуре.

Методика исследования. Исследования проводились на основе использования монографического, абстрактно-логического, исторического методов. Методологическим основанием в разработке материала выступил диалектический метод познания общественно-экономических явлений. Методическое обеспечение отдельного предприятия или инвестиционного проекта определяется субъектами инвестиционной деятельности, то есть используются методики и нормы разработаны ими самостоятельно в соответствии с собственными требованиями и целями.

Результаты исследования. В статье рассмотрена структура финансового обеспечения инновационной деятельности, при этом основной акцент сделан на исследовании финансовых ресурсов, которые играют ключевую роль в обеспечении инновационного процесса. Определены источники финансирования инновационных процессов в соответствии с тремя категориями: собственные средства, привлеченные средства, заемные средства. Проанализирована динамика объемов финансового обеспечения инновационной деятельности в Украине, на основе общих расходов, а именно собственных средств, государственного бюджета, иностранных инвесторов и других источников.

Научная новизна результатов исследования. Доказано, что каждый источник финансового обеспечения имеет определенные преимущества и недостатки, но привлекать для реализации инвестиционного проекта нужно выгодный вариант исходя из финансового анализа предприятия. Наибольшую долю в общем объеме финансировании деятельности фирм составляет собственный капитал, поэтому наличие свободных финансовых ресурсов на предприятии играет решающую роль в увеличении производственных мощностей.

Практическая значимость результатов исследования. Прогрессивными источниками привлечения инвестиций определены форфейтинг, инвестиционный лизинг, инвестиционный селенг, венчурный фонд и бизнес-ангелы. На сегодняшний день показателем становления модели инновационного развития нового уровня является привлечение венчурного финансирования как приоритетного источника финансового обеспечения в инновационных процессах. Венчурные инвесторы очень рискуют собственными вложениями, потому что инвестиционный проект может не реализоваться, но вероятность получения сверхприбыли оправдывает риски.

Ключевые слова: венчурное финансирование, венчурные фонды, источники финансового обеспечения, инновации, инновационная деятельность, управление, финансирование.

Ilina O.V., Ilin V.Yu. VENTURE FINANCING IN THE SYSTEM OF MANAGEMENT OF INNOVATIVE PROCESSES

Purpose. The aim of the article is to analyze sources of financing of innovative processes of domestic enterprises, due to dynamics of financing of innovative activity, to organize the grouping of sources of financial support of innovative processes and to determine the place of venture financing in their structure.

Methodology of research. The research is conducted on the basis of the use of monographic, abstract and logical, historical methods. The methodological basis for the study of material is the dialectic method of cognition of social and economic phenomena. The methodical provision of an individual enterprise or investment project is determined by the subjects of investment activity, that is, the methods and norms developed by them independently according to their own requirements and goals.

Findings. The article deals with the structure of the financial support of innovation activity, with the main emphasis on the study of financial resources, which play a key role in ensuring the innovation process. The sources of financing of innovative processes are determined according to three categories: own funds, attracted funds, borrowed funds. The dynamics of financial support of innovation activity in Ukraine, based on the total expenses, namely, own funds, the state budget, foreign investors and other sources, is analyzed.

Originality. It is proved that each source of financial support has certain advantages and disadvantages, but to involve in the implementation of an investment project, the most advantageous option is required in accordance with the financial analysis of the enterprise. The largest share in the total financing of firms' activity is equity, therefore the availability of free financial resources at the enterprise plays a decisive role in increasing production capacity.

Practical value. Forfeiting, investment leasing, investment selling, venture capital and business angels have been identified as progressive sources of investment attraction. At present, the indicator of formation of a new level of innovation development model is the attraction of venture financing as a priority source of financial support in innovative processes. Venture investors are extremely at risk with their own investments that an investment project is not being implemented, but the probability of obtaining a surplus profit justifies risks.

Key words: venture financing; venture funds; sources of financial support; innovations; innovation activity; management; financing.

Ільїн В.Ю., Ільїна О.В. Конкурентоспроможність аграрних підприємств на інвестиційно-інноваційних засадах в умовах глобалізації: монографія. Сєвєродонецьк: Вид-во «Ноулідж» (Сєвєродонецьке відділення), 2016. 497 с.

Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: підручник. Київ: КНЕУ, 2003. 394 с.

Корольова-Казанська О. В. Джерела фінансування інноваційних проектів підприємства. Економічний аналіз. 2010. Випуск 5. С. 280-283.

Пальчевич Г. Т. Джерела фінансового забезпечення інноваційної діяльності та механізми їх залучення. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2012. № 18. Ч. І. С. 23–26.

Полінкевич О. М. Джерела фінансування інноваційних процесів на промислових підприємства. Економічний форум. 2011. № 3. С. 52-57.

Левицька С. О., Полюхович М. Д. Джерела фінансування інноваційної діяльності в Україні. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка» : науковий журнал. Острог: Вид-во НУ«ОА». 2017. № 4(32). С. 55–58.

Поручник А. М., Антонюк Л. Л. Венчурний капітал: за рубіжний досвід та проблеми становлення в Україні: монографія. Київ: КНЕУ, 2000. 172 с.

Стадник В. В., Йохна М. А. Інноваційний менеджмент. Київ: Академвидав, 2006. 464 с.

Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. (дата звернення: 01.02.2019).

Про інноваційну діяльність: Закон України від 16.10.2012 № 5460-VI. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/40. (дата звернення: 01.02.2019).

Антіпов О. М., Калінеску Т. В., Корецька-Гармаш В. О. Управління венчурним фінансуванням підприємств: монографія. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. 276 с.