НОВА ПАРАДИГМА ОСВІТИ І ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК В КОНТЕКСТІ НЕОІДУСТРІАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Юлія Олександрівна Волощук

Анотація


Волощук Ю.О. НОВА ПАРАДИГМА ОСВІТИ І ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК В КОНТЕКСТІ НЕОІДУСТРІАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Мета. Теоретико-методологічне обґрунтування нової парадигми освіти і формування інноваційних навичок в контексті неоіндустріалізації економіки.

Методика дослідження. Для виконання завдань дослідження та досягнення поставленої мети використано діалектичний метод наукового пізнання, системний і логічний підходи зрушень у бізнес-середовищі. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи: аналізу – для характеристики стану системи навичок; порівняння – при розгляді переліків навичок; абстрактно-логічний – при формуванні висновків і пропозицій.

Результати дослідження. Визначено, що Україні в часи переходу до нових технологічних укладів, основним ресурсом та цінністю є особистість. Доведено, що зрушення у бізнес-середовищі, нові потреби суспільства загострюють проблему невідповідності сформованої системи освіти. Виявлено, що швидкий розвиток інформаційних технологій дає інструменти для функціонування розвитку освітніх інновацій. Обґрунтовано, що безперервна освіта повинна стати головною політичною програмою громадянського суспільства, соціальної єдності й зайнятості.

Встановлено, що одним із ключових факторів, які обмежують підвищення продуктивності є невідповідність навичок потребам та вимогам роботодавців, а серед них дослідники виділяють три категорії: когнітивні, соціо-емоційні і технічні навички.

Запропоновано заходи з оновлення, відповідно до потреби та вимог роботодавців, системи когнітивних, соціо-емоційних і технічних індивідуальних навичок робочої сили для підвищення рівня розвитку теперішніх та нових працівників, а також удосконалення інституційного середовища для покращення формування і використання потенціалу інноваційних навичок.

Особливу увагу відведено розвитку таких навичок, як творчість, критичне мислення, креативність (винахідливість) та розвитку емоційному інтелекту – як основи для формування здатності до пошуку нетрадиційних рішень, мінімізації страху помилок.

Наукова новизна результатів дослідження. Удосконалено існуючу систему індивідуальних навичок творчими (креативними) навичками, тобто здібностями індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і які входять в структуру обдарованості як незалежний фактор.

Обґрунтовано визначення «інноваційної навички» (інноваційність) як сукупності нових типів навичок, які дозволяють особі бути новатором у тому, що він робить. Це є наслідком поєднання когнітивних, поведінкових, базових (функціональних) та технічних навичок. Визначено, що для більш глибшого розуміння інноваційних навичок вказана сукупність має бути доповнена навичками креативності та творчого підходу.

Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати дослідження можуть бути використані органами управління та закладами освіти, підприємствами в частині оцінки потрібних навичок при підборі персоналу, а окремі положення – в навчальних процесах та у науково-дослідних роботах викладачів, аспірантів, студентів.

Ключові слова: навички; освіта; персонал; інноваційні навички; інновації; креативність; неоіндустріалізація економіки.

 

Волощук Ю.А. НОВАЯ ПАРАДИГМА ОБРАЗОВАНИЯ И ФОРМИРОВАНИЕ НАВЫКОВ В КОНТЕКСТЕ НЕОИДУСТРИАЛИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ

Цель. Теоретико-методологическое обоснование новой парадигмы образования и формирования инновационных навыков в контексте неоиндустриализации экономики.

Методика исследования. Для выполнения задач исследования и достижения поставленной цели использованы диалектический метод научного познания, системный и логический подходы сдвигов в бизнес-среде. В процессе исследования применены общенаучные методы: анализа – для характеристики состояния системы навыков; сравнения – при рассмотрении перечней навыков; абстрактно-логический метод – при формировании выводов и предложений.

Результаты исследования. Определено, что в Украине во времена перехода к новым технологическим укладам, основным ресурсом и ценностью является личность. Доказано, что сдвиги в бизнес-среде, новые потребности общества обостряют проблему несоответствия сложившейся системы образования. Выявлено, что быстрое развитие информационных технологий дает инструменты для функционирования развития образовательных инноваций. Обосновано, что непрерывное образование должно стать главной политической программой гражданского общества, социального единства и занятости.

Установлено, что одним из ключевых факторов, которые ограничивают повышение производительности является несоответствие навыков потребностям и требованиям работодателей, а среди них исследователи выделяют три категории: когнитивные, социо-эмоциональные и технические навыки.

Предложены мероприятия по обновлению, в соответствии с потребностью и требованиями работодателей, системы когнитивных, социо-эмоциональных и технических индивидуальных навыков рабочей силы для повышения уровня развития нынешних и новых работников, а также совершенствование институциональной среды для улучшения формирования и использования потенциала инновационных навыков.

Особое внимание отведено развитию таких навыков, как творчество, критическое мышление, креативность (находчивость) и развития эмоционального интеллекта – как основы для формирования способности к поиску нетрадиционных решений, минимизации страха ошибок.

Научная новизна результатов исследования. Усовершенствована существующая система индивидуальных навыков творческими (креативными) навыками, то есть способностями индивида, характеризующиеся способностью к продуцированию принципиально новых идей и входящие в структуру одаренности как независимый фактор.

Обосновано определение «инновационный навык» (инновационность) как совокупности новых типов навыков, которые позволяют лицу быть новатором в том, что он делает. Это является следствием сочетания когнитивных, поведенческих, базовых (функциональных) и технических навыков. Определено, что для более глубокого понимания инновационных навыков указанная совокупность должна быть дополнена навыками креативности и творческого подхода.

Практическая значимость результатов исследования. Полученные результаты исследования могут быть использованы органами управления и учреждениями образования, предприятиями в части оценки необходимых навыков при подборе персонала, а отдельные положения – в учебных процессах и в научно-исследовательских работах преподавателей, аспирантов, студентов.

Ключевые слова: навыки; образование; персонал; инновационные навыки; инновации; креативность; неоиндустриализация экономики.

 

Voloshchuk Yu.O. A NEW PARADIGM OF EDUCATION AND SKILLS DEVELOPMENT IN THE CONTEXT OF ECONOMIC NEO-INDUSTRIALIZATION

Purpose. The aim of the article is the theoretical and methodological substantiation of a new paradigm of education and the formation of innovative skills in the context of neoindustrialization of the economy.

Methodology of research. The dialectical method of scientific knowledge, systemic and logical approaches to shifts in the business environment was used to accomplish research tasks and achieve the set goal. General scientific methods are used in the course of research: analysis – to characterize the state of the system of skills; comparison – when considering the list of skills; abstract and logical – in the formation of conclusions and proposals.

Findings. It is determined that in the time of transition to new technological processes, the personality is the main resource and value in Ukraine. It is proved that the changes in the business environment, the new needs of the society exacerbate the problem of inconsistency of the formed education system. It has been discovered that the rapid development of information technology provides tools for the functioning of the development of educational innovations. It is substantiated that continuous education should become the main political program of civil society, social cohesion and employment.

It is established that the key factors limiting productivity increase are the mismatch of labor skills to the needs and requirements of employers. Researchers distinguish three categories among the individual skills: cognitive, social and emotional and technical skills.

The measures are proposed to update, according to the needs and requirements of employers, the system of cognitive, social and emotional and technical individual skills of the workforce to increase the level of development of current and new employees, as well as to improve the institutional environment for improving the formation and use of the potential of innovative skills.

Particular attention is devoted to the development of such skills as creativity, critical thinking, creativity (ingenuity) and the development of emotional intelligence – as the basis for building the ability to search for non-traditional solutions, minimizing the fear of mistakes.

Originality. The existing system of individual skills is improved by creative (creative) skills, that is, the abilities of the individual, characterized by the ability to produce fundamentally new ideas and which are part of the structure of giftedness as an independent factor.

The definition of “innovative skills” (innovation) as the set of new types of skills, that allows a person to be an innovator in that, he does is substantiated. This is the result of a combination of cognitive, behavioral, basic (functional) and technical skills. It has been determined that in order to understand the innovative skills more deeply, this set should be supplemented with skills of creativity and creative approach.

Practical value. The obtained results of the research can be used by the governing bodies and educational institutions, enterprises in assessing the skills needed in recruiting staff, and certain provisions in educational processes and in the scientific and research work of teachers, postgraduates, and students.

Key words: skills; education; personnel; innovative skills; innovations; creativity; neoindustrialization of the economy.


Ключові слова


Ключові слова: навички; освіта; персонал; інноваційні навички; інновації; креативність; неоіндустріалізація економіки.

Повний текст:

PDF

Посилання


Almlund, M., A. L. Duckworth, J. J. Heckman, and T. Kautz. “Personality Psychology and Economics.” In Handbook of the Economics of Education, Vol. 2, edited by E. A. Hanushek. 2011. Amsterdam: North Holland.

Banerji, A., W. Cunningham, A. Fiszbein, E. King, H. Patrinos, D. Robalino and J.-P. Tan. Stepping Up Skills for More Jobs and Higher Productivity. 2010. Washington, DC: World Bank

Borghans, L. Duckworth, A. L. Heckman J. J., Weel B. ter. “The Economics and Psychology of Personality Traits”, Journal of Human Resources. 2008. 34 (4): 972–1059.

Кашин А., Польщикова Э., Сахно Ю. Випускники українських ВНЗ очима роботодавців. URL: https://www.yourcompass.org/docs/Employees% 20on%20University_Graduates.pdf (дата звернення 20.03.2018).

Кендюхов О. В. Ефективне управління інтелектуальним капіталом: монографія. Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України; ДонУЕП. 2008. 363 с.

Ляшенко Н. Є. Методичні підходи удосконалення аналізу моделей вимірювання інтелектуального капіталу підприємства. Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад. Сер.: Економічні науки. Спецвип. 2012. С. 151-160. URL: http://pdaa.edu.ua/sites/default/fi les/nppdaa/spec/151.pdf (дата звернення 20.03.2018).

Чухно А. Інтелектуальний капітал: сутність, форми і закономірності розвитку. Економіка України. 2002. № 11. С. 48–55.

Теория управления / под общ. ред. А. Л. Гапоненко, А. Л. Панкрухина. Москва: Изд-во РАГС, 2003. 558 с.

Gig economy. TechTarget. URL: http://whatis.techtarget.com/definition/gig-economy. (дата звернення 12.03.2018).

Independent work: Choice, necessity, and the gig economy. The McKinsey Global Institute forum. URL: http://www.mckinsey.com/global-themes/employment-and-growth/independent-work-choice-necessity-and-the-gig-economy (дата звернення 12.03.2018).

Intuit 2020 Report: Twenty trends that will shape the next decade. URL: http://http-download.intuit.com/http.intuit/CMO/intuit/futureofsmallbusiness/intuit_2020_report.pdf (дата звернення 14.03.2018).

The Commission needs to get serious about tackling new forms of undeclared work. Trade union campaigns. URL: https://www.etuc.org/press/commission-needs-get-serious-about-tackling-new-forms-undeclared-work (дата звернення: 15.03.2018).

Ксімена Дель Карпіо, Ольга Купець, Ноель Мюллер і Анна Олефір. 2017. Навички для сучасної України. Огляд. World Bank, Washington, DC. License: Creative Commons Attribution CC BY 3.0 IGO. URL: http://dx.doi.org/10.1596/978-1-4648-0890-6 (дата звернення: 15.03.2018).

Київський обласний центр зайнятості. URL: https://kir.dcz.gov.ua/publikaciya/ce-neobhidno-shchob-buty-uspishnym-u-maybutnomu (дата звернення: 21.03.2018).

Світовий економічний форум. URL: https://www.weforum.org/agenda/2016/03/21st-century-skills-future-jobs-students/ (дата звернення: 22.03.2018).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License

Інноваційна економіка 2006 – 2024