ІНСТИТУЦІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ РИНКУ ВРЕГУЛЮВАННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ СПОЖИВАЧІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ

Мирослава Емілівна Хуторна

Анотація


Хуторна М.Е. ІНСТИТУЦІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ РИНКУ ВРЕГУЛЮВАННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ СПОЖИВАЧІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ

Мета. Обґрунтування змісту інституційних заходів, реалізація яких сприятиме підвищенню якості активів кредитних установ України.

Методика дослідження. Методологічний базис дослідження сформовано на основі інституційного підходу для обґрунтування інституційних передумов функціонування ринку врегулювання заборгованості споживачів фінансових послуг кредитних установ; систематизації для визначення стримуючих та стимулюючих чинників ефективного застосування різноманітних способів вирішення проблеми непрацюючих кредитів банків; статистично-аналітичного підходу для кількісної оцінки рівня якості поточного стану врегулювання проблемної заборгованості різними групами банків України; методів наукової абстракції та логічного узагальнення для опису організаційно-економічних особливостей становлення ринку врегулювання заборгованості споживачів фінансових послуг різних типів кредитних установ України.

Результати дослідження. Обґрунтовано, що забезпечення фінансової стабільності кредитних установ України потребує розвитку прозорого ринку врегулювання заборгованості споживачів фінансових послуг кредитних установ. Визначено організаційно-економічні та інституційні особливості становлення такого ринку шляхом деталізації таких параметрів: правової основи діяльності учасників ринку; організаційної форми та інституційної підпорядкованості суб’єктів з врегулювання заборгованості; адміністративних бар’єрів для входження на ринок; конкурентних умов діяльності суб’єктів з врегулювання заборгованості та регламентації їх відносин з пов’язаними особами; вимог до кадрового складу суб’єктів з врегулювання заборгованості; змісту інструментів зниження ризиків їх діяльності та стимулювання зростання обсягів врегулювання заборгованості споживачів фінансових послуг кредитних установ; способів організації продажу заборгованості; фіскальних стимулів.

Доведено, що наразі найбільш прийнятним способом врегулювання непрацюючих кредитів державних банків є залучення до цієї діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Це пояснюється таким: існування налагодженого механізму врегулювання непрацюючих активів банків, що ліквідуються; налагоджена інфраструктура продажу непрацюючих кредитів, яка функціонує на засадах прозорості, уніфікованості правил та публічної підзвітності; тривалий досвід продажу непрацюючих кредитів банків, у тому числі наданих пов’язаним особам, та корпоративних кредитів з незадовільною якістю забезпечення або його відсутністю; налагоджений механізм незалежних економічних розслідувань; висококваліфіковані фахівці; не потребує додаткових витрат коштів платників податків.

Наукова новизна результатів дослідження. Удосконалено інституційні засади розвитку ринку врегулювання заборгованості споживачів фінансових послуг кредитних установ, що, на відміну від існуючого, включає: обґрунтування організаційно-правових рамок діяльності суб’єкта з врегулювання заборгованості; визначення інструментів гармонізації процесу врегулювання проблемної заборгованості з позиції широкого кола зацікавлених сторін; розкриття інституційно-організаційних особливостей та інституційних передумов ефективності врегулювання проблемної заборгованості державних банків. Це сприятиме підвищенню якості захисту прав споживачів та їх довіри до інституту грошово-кредитного посередництва; спонукатиме кредитні установи до удосконалення оцінки ринкової вартості фінансових активів, у тому числі, за рахунок посилення взаємодії з кредитними бюро.

Практична значущість результатів дослідження. Основні положення й висновки проведеного дослідження доведені до рівня практичних рекомендацій, ураховують чинне законодавство та перспективні його зміни, та можуть бути ефективно використані для вирішення завдань, пов’язаних із врегулюванням заборгованості споживачів фінансових послуг кредитних установ на вітчизняному кредитному сегменті фінансового сектору.

Ключові слова: кредитні установи; державні банки; непрацюючі кредити; ринок врегулювання заборгованості; компанії з врегулювання заборгованості; інституційна взаємодія суб’єктів ринку врегулювання заборгованості; фінансова стабільність.

 

Хуторна М.Э. ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОЕ СТАНОВЛЕНИЕ РЫНКА УРЕГУЛИРОВАНИЯ ЗАДОЛЖЕННОСТИ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ ФИНАНСОВЫХ УСЛУГ КРЕДИТНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ В УКРАИНЕ

Цель. Обоснование содержания институциональных мер, реализация которых будет способствовать повышению качества активов кредитных учреждений Украины.

Методика исследования. Методологический базис исследования сформирован на основе институционального подхода для обоснования институциональных предпосылок функционирования рынка урегулирования задолженности потребителей финансовых услуг кредитных учреждений; систематизации для определения сдерживающих и стимулирующих факторов эффективного применения различных способов решения проблемы неработающих кредитов банков; статистически-аналитического подхода для количественной оценки уровня качества текущего состояния урегулирования проблемной задолженности различными группами банков Украины; методов научной абстракции и логического обобщения для описания организационно-экономических особенностей становления рынка урегулирования задолженности потребителей финансовых услуг различных типов кредитных учреждений Украины.

Результаты исследования. Обосновано, что обеспечение финансовой стабильности кредитных учреждений Украины нуждается в развитии прозрачного рынка урегулирования задолженности потребителей финансовых услуг кредитных учреждений. Определены организационно-экономические и институциональные особенности становления такого рынка путем детализации таких параметров: правовой основы деятельности участников рынка; организационной формы и институциональной подчиненности субъектов по урегулированию задолженности; административных барьеров для вхождения на рынок; конкурентных условий деятельности субъектов по урегулированию задолженности и регламентации их отношений со связанными лицами; требований к кадровому составу субъектов по урегулированию задолженности; содержания инструментов снижения рисков их деятельности и стимулирования роста объемов урегулирования задолженности потребителей финансовых услуг кредитных учреждений; способов организации продажи задолженности; фискальных стимулов.

Доказано, что в настоящее время наиболее приемлемым способом урегулирования неработающих кредитов государственных банков является привлечение к этой деятельности Фонда гарантирования вкладов физических лиц. Это объясняется следующим: существование отлаженного механизма урегулирования неработающих активов ликвидируемых банков; отлаженная инфраструктура продажи неработающих кредитов, которая функционирует на принципах прозрачности, унифицированности правил и публичной подотчетности; длительный опыт продажи неработающих кредитов банков, в том числе предоставленных связанным лицам, и корпоративных кредитов с неудовлетворительным качеством обеспечения или его отсутствием; отлаженный механизм независимых экономических расследований высококвалифицированные специалисты; не требует дополнительных затрат средств налогоплательщиков.

Научная новизна результатов исследования. Усовершенствованы институциональные основы развития рынка урегулирования задолженности потребителей финансовых услуг кредитных учреждений, что, в отличие от существующего, включает: обоснование организационно-правовых рамок деятельности субъекта по урегулированию задолженности; определение инструментов гармонизации процесса урегулирования проблемной задолженности с позиции широкого круга заинтересованных сторон; раскрытие институционально-организационных особенностей и институциональных предпосылок эффективности урегулирования проблемной задолженности государственных банков. Это будет способствовать повышению качества защиты прав потребителей и их доверия к институту денежно-кредитного посредничества; побуждать кредитные учреждения к совершенствованию оценки рыночной стоимости финансовых активов, в том числе, за счет усиления взаимодействия с кредитными бюро.

Практическая значимость результатов исследования. Основные положения и выводы проведенного исследования доведены до уровня практических рекомендаций, учитывают действующее законодательство и перспективные его изменения, и могут быть эффективно использованы для решения задач, связанных с урегулированием задолженности потребителей финансовых услуг кредитных учреждений на отечественном кредитном сегменте финансового сектора.

Ключевые слова: кредитные учреждения; государственные банки; неработающие кредиты; рынок урегулирования задолженности; компании по урегулированию задолженности; институциональная взаимодействие субъектов рынка урегулирования задолженности; финансовая стабильность.

 

Khutorna M.E. INSTITUTIONAL FORMATION OF THE MARKET FOR DEBT SETTLEMENT OF CONSUMERS OF FINANCIAL SERVICES OF CREDIT INSTITUTIONS IN UKRAINE

Purpose. The aim of the article is substantiation of the content of institutional measures, the implementation of which will improve the quality of assets of credit institutions of Ukraine.

Methodology of research. The methodological basis of the research is formed on the basis of an institutional approach to substantiate the institutional preconditions for the functioning of the market for debt settlement of consumers of financial services of credit institutions; systematization to identify constraints and incentives for the effective use of various ways to solve the problem of non-performing bank loans; a statistical and analytical approach to quantify the level of quality of the current state of settlement of problem debt by different groups of banks in Ukraine; methods of scientific abstraction and logical generalization to describe the organizational and economic features of the formation of the market for debt settlement of consumers of financial services of different types of credit institutions of Ukraine.

Findings. It is substantiated that ensuring the financial stability of credit institutions of Ukraine requires the development of a transparent market for debt settlement of consumers of financial services of credit institutions. The organizational-economic and institutional peculiarities of the formation of such a market are determined by detailing the following parameters: the legal basis of the activity of market participants; organizational form and institutional subordination of the debt management entities; administrative barriers to entry; the competitive conditions of activity of the entities for debt management and regulation of their relations with related parties; requirements for the personnel of debt management entities; the content of instruments to reduce the risks of their activities and to stimulate an increase in the volume of debt settlement of consumers of financial services of credit institutions; ways to organize debt sales; fiscal stimulus.

It is proved that the most appropriate way to settle non-performing loans of state-owned banks is to involve the Deposit Guarantee Fund in this activity. This is explained by: the existence of an established mechanism for settlement of non-performing assets of liquidated banks; a well-functioning non-performing credit infrastructure that operates on the basis of transparency, uniformity of rules and public accountability; long experience of selling non-performing bank loans, including loans to related parties and corporate loans with poor quality or lack of collateral; a mechanism for independent economic investigations has been established; highly qualified specialists; no additional taxpayer spending.

Originality. The institutional framework for the development of the debt management market for consumers of financial institutions of credit institutions has been improved, which, unlike the existing one, includes: substantiation of the organizational and legal framework of the activity of the debt management entity; identifying instruments for harmonizing the process of debt management from a wide range of stakeholders; disclosure of institutional and organizational features and institutional prerequisites for effective resolution of problematic debt of state-owned banks. This will help to improve the quality of consumer protection and their confidence in the monetary intermediation institution; will encourage credit institutions to improve the valuation of the market value of financial assets, including by enhancing liaison with credit bureaus.

Practical value. The main provisions and conclusions of the conducted study are brought to the level of practical recommendations, take into account the current legislation and its prospective changes, and can be effectively used to solve the problems related to debt management of consumers of financial services of credit institutions in the domestic credit segment of the financial sector.

Key words: credit institutions; state banks; non-performing loans; debt settlement market; debt settlement companies; institutional interaction of the entities of the debt settlement market; financial stability.


Ключові слова


Ключові слова: кредитні установи; державні банки; непрацюючі кредити; ринок врегулювання заборгованості; компанії з врегулювання заборгованості; інституційна взаємодія суб’єктів ринку врегулювання заборгованості; фінансова стабільність.

Повний текст:

PDF

Посилання


Олійник А. В., Атаманова Ю. І. Проблеми діяльності банків на ринку кредитування в умовах фінансової нестабільності. Вісник Хмельницького національного університету. Серія «Економічні науки». 2018. № 1. C. 135-141.

Азізова К. М., Полтавська Є. О. Дослідження методів управління проблемними кредитами банку. Вісник Міжнародного слов’янського університету. Серія «Економічні науки». 2013. № 1-2. Т. ХVI. C. 102-110.

Брус С. І., Бублик Є. О. Зменшення обсягів проблемних кредитів в Україні в умовах обмеженого інструментарію. Фінанси України. 2017. № 7. С. 76-90.

Новак О. С. Концепція формування та розвитку ринку сек’юритизації в Україні. Економічні науки. Cерія «Облік і фінанси». 2012. №. 9(2). С. 486-498.

Гагауз В. М., Коваленко В. В., Кузнєцова Л. В. Управління забезпеченням банківських позичок: теоретичний та практичний аспекти : монографія. Харків : Вид-во «Діса плюс», 2016. 204 с.

Банки державного сектору / Міністерство фінансів України. URL: https://mof.gov.ua/uk/banki-derzhavnogo-sektoru (дата звернення: 20.10.2019).

Про фінансову реструктуризацію : Закон України від 14 червня 2016 р. № 1414-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 (дата звернення: 20.10.2019).

Огородник В. В. Проблемні кредити банків з державною участю в Україні (сучасний стан та причини виникнення). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія. Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Випуск 23. Частина 2. С. 38-43.

Звіт про реформування банків державного сектору. URL: https://mof.gov.ua/storage/files/cee5fe781afc872f0084abe3dcea80df.pdf (дата звернення: 20.10.2019).

Островська Г. Й. Управління вартістю вертикально-інтегрованих підприємств нафтогазової промисловості : дис. … канд. екон. наук: 08.00.04. Тернопіль, 2007. 254 с.

Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України : Постанова Правління Національного банку України від 18 липня 2019 р. № 97. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0097500-19?lang=uk (дата звернення: 20.10.2019).




DOI: https://doi.org/10.37332/2309-1533.2019.7-8.18

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


© Інноваційна економіка 2006 – 2020