ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА

Печенюк А.П. ТУРИСТИЧНА БІДНІСТЬ ЯК КУЛЬТУРНО-ГУМАНІТАРНА ДЕТЕРМІНАНТА

Мета. Поглиблення та доповнення теоретичних аспектів вивчення туристичної бідності.

Методика дослідження. У дослідженні використано наступні методи: порівняння для визначення динаміки виїзних та внутрішніх туристичних потоків нашої держави; системного підходу при розгляді туристичної бідності як системи, яка складається з певної кількості взаємозв’язаних між собою елементів як матеріального, так і культурно-гуманітарного характеру та комплексно впливає на ефективність туристичного розвитку країни; наукової абстракції – при виділенні в досліджуваному явищі міцного, стійкого, типового зв’язку, що дозволило сформувати в узагальненому вигляді характерні риси та визначити проблеми культурно-гуманітарного розвитку.

Результати дослідження. Досліджено туристичну бідність населення на предмет виявлення зв’язку з освітньою сферою та із сферою культурно-гуманітарного розвитку громадян. Встановлено, що туристична бідність пов’язана не лише з матеріальними аспектами, що вимагає тісної взаємодії з освітнім середовищем. Доведено, що наслідком туристичної бідності є туристична маргіналізація населення. Виділено характерні риси туристичної бідності з позицій матеріальних та світоглядних характеристик. Визначено проблеми розвитку культури й встановлено причини культурної деконсолідації суспільства та формування туристичної бідності. Запропоновано напрямки посилення єдності у суспільстві та подолання гуманітарно-культурної туристичної бідності.

Наукова новизна результатів дослідження. Запропоновано авторське трактування поняття«туристична марґіналізація» – це процес зниження туристичної активності внаслідок дії економічних та гуманітарних факторів, що характеризується збільшенням кількості громадян, які не приймають участі в туристичних заходах, є соціально пасивними, не позиціонують себе з певними соціальними групами, без чітких ідентифікаційних ознак чи туристичних інтересів, які включаються у туристичне споживання завдяки коштам суспільних фондів.

Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані для розробки ефективної національної стратегії культурно-гуманітарного та туристичного розвитку держави, що в кінцевому підсумку проявиться значним соціальним ефектом.

Ключові слова: туристична бідність; соціальна нерівність; культурно-гуманітарний розвиток; культурна компетенція; культурна деконсолідація.

Печенюк А.П. ТУРИСТИЧЕСКАЯ БЕДНОСТЬ КАК КУЛЬТУРНО-ГУМАНИТАРНАЯ ДЕТЕРМИНАНТА

Цель. Углубление и дополнения теоретических аспектов изучения туристической бедности.

Методика исследования. В исследовании использованы следующие методы: сравнения – для определения динамики выездных и внутренних туристических потоков нашего государства; системного подхода – при рассмотрении туристической бедности как системы, которая состоит из определенного количества взаимосвязанных между собой элементов как материального, так и культурно-гуманитарного характера и комплексно влияет на эффективность туристического развития страны; научной абстракции – при выделении в исследуемом явлении прочной, устойчивой, типичной связи, что позволило сформировать в обобщенном виде характерные черты и определить проблемы культурно-гуманитарного развития.

Результаты исследования. Исследована туристическая бедность населения на предмет выявления связи с образовательной сферой и со сферой культурно-гуманитарного развития граждан. Установлено, что туристическая бедность связана не только с материальными аспектами, требует тесного взаимодействия с образовательной средой. Доказано, что следствием туристической бедности является туристическая маргинализация населения. Выделены характерные черты туристической бедности с позиций материальных и мировоззренческих характеристик. Определены проблемы развития культуры и установлены причины культурной деконсолидации общества и формирования туристической бедности. Предложены направления усиления единства в обществе и преодоления гуманитарно-культурной туристической бедности.

Научная новизна результатов исследования. Предложено авторское определение понятия «туристическая маргинализация» – это процесс снижения туристической активности вследствие действия экономических и гуманитарных факторов, характеризующееся увеличением количества граждан, которые не принимают участия в туристических мероприятиях, являются социально пассивными, не позиционируют себя с определенными социальными группами, без четких идентификационных признаков или туристических интересов, которые включаются в туристическое потребления благодаря средствам общественных фондов.

Практическая значимость результатов исследования. Результаты исследования могут быть использованы для разработки эффективной национальной стратегии культурно-гуманитарного и туристического развития государства, что в конечном итоге проявится значительным социальным эффектом.

Ключевые слова: туристическая бедность; социальное неравенство; культурно-гуманитарное развитие; культурная компетенция; культурная деконсолидация.

Pecheniuk A.P. TOURIST POVERTY AS A CULTURAL AND HUMANITARIAN DETERMINANT

Purpose. The aim of the article is improvement and complementation of theoretical aspects of the study of tourist poverty.

Methodology of research. The following methods are used during the study: comparison - to determine the dynamics of outbound and domestic tourist flows of our state; systematic approach - when considering tourism poverty as a system that consists of a certain number of interrelated elements of both material and cultural-humanitarian nature and comprehensively influences the effectiveness of tourism development of the country; scientific abstraction - with the isolation in the phenomenon under study of a strong, stable, typical connection, which allowed to form in a generalized way the characteristic features and to determine the problems of cultural and humanitarian development.

Findings. Tourist poverty of the population has been investigated for the purpose of revealing the connection with the educational sphere and with the sphere of cultural and humanitarian development of citizens. It is established that tourist poverty is not only related to material aspects, and requires close interaction with the educational environment. It has been proven that the result of tourist poverty is the tourist marginalization of the population. The characteristic features of tourist poverty from the point of view of material and worldview characteristics are highlighted. The problems of cultural development have been identified and the causes of cultural deconsolidation of society and the formation of tourist poverty have been identified. The ways of strengthening of unity in the society and overcoming the humanitarian-cultural tourist poverty are proposed.

Originality. The author defines the concept of "tourist marginalization" - a process of reducing tourist activity due to economic and humanitarian factors, characterized by an increase in the number of citizens who do not participate in tourist activities, are socially passive, does not position itself with certain social groups, without clear identification groups or tourist interests that are included in tourist consumption due to media background agents.

Practical value. The results of the study can be used to develop an effective national strategy for the cultural, humanitarian and tourism development of the state, which will ultimately prove to be a significant social effect.

Key words: tourist poverty; social inequality; cultural and humanitarian development; cultural competence; cultural deconsolidation.

Голота А. С. Основні підходи до вивчення бідності у контексті сімейної взаємодії. 2012. URL: http://lib.iitta.gov.ua/9170/1/ОСНОВНІ%20ПІДХОДИ%20ДО%20ВИВЧЕННЯ%20БІДНОСТІ%20У%20КОНТЕКСТІ%20СІМЕЙНОЇ%20ВЗАЄМОДІЇ.pdf (дата звернення: 26.10.2019).

Гнаткович О. Д. Подолання туристичної бідності в Україні. Економіка і суспільство. 2017. Вип. 9. С. 176-208. URL: http://economyandsociety.in.ua/journal/9_ukr/30.pdf (дата звернення: 02.10.2019).

Кількість туристів, обслугованих туроператорами та турагентами, за видами туризму. Державна служба статистики. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2007/tyr/tyr_u/potoki2006_u.htm (дата звернення: 01.10.2019).

Харченко Н. Різноманітність аспектів бідності: спроба соціологічного аналізу. Наукові записки. 1999. Том 7. Політологія, соціологія. C. 38-49. URL: https://kiis.com.ua/materials/articles/poverty.pdf (дата звернення: 09.10.2019).

Валевський О. Л. Функції культури у формуванні суспільної консолідації України. Аналітична записка. Серія «Гуманітарний розвиток». 2019. № 1. C. 15.

Норріс Л., Ланкеліне В. Доповідь про розвиток сектору культурної спадщини в Україні. URL: https://www.culturepartnership.eu/upload/editor/2017/Subsector_report_Ua_ukrainian_Fin.pdf (дата звернення: 24.10.2019).

Печенюк А. П. Реалізація національної етнокультурної компоненти сільського туризму в умовах глобалізаційних викликів. Бізнес Інформ. 2019. № 9. C. 57-62. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-9-57-62.

Овчаренко С. В. Гуманітарна та культурна політика : навч. посіб. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2013. 152 с. URL: http://www.oridu.odessa.ua/9/buk/ovcharenko.pdf (дата звернення: 04.10.2019).