ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА

Дзядикевич Ю.В., Сохацька О.М., Любезна І.В. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ – ОСНОВНИЙ ТРЕНД ФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПАКЕТУ ЄС: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Мета. Дослідження аспектів зарубіжного досвіду в управлінні процесами енергозбереження та енергоефективності виробничої діяльності.

Методика дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання. В процесі дослідження використані загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: абстрактно-логічний (для окреслення основних чинників, які впливають на управління процесами енергозбереження та енергоефективності роботи підприємств), дедуктивний (для аналізу напрямів, які сприяють підвищенню енергозбереження виробничої діяльності) і узагальнення (при дослідженні можливості впровадження інновацій, які спрямовані на розробку, створення нових видів технологій і нових організаційних форм виробництва).

Результати дослідження. Встановлено, що на шляху ефективного енерговикористання є низка бар’єрів, а саме: фінансові, управлінські, адміністративні, правові та ринкові. Доведено, енергозбереження має бути пріоритетним напрямом економічної політики підприємства, при цьому стратегічними напрямами енергоефективної політики України повинні бути: збільшення обсягів власного видобутку нафти і газу на основі нових технологій; модернізація транспортної інфраструктури; диверсифікація енергоносіїв; зменшення частки енергоємних виробництв і формування світогляду економії енергоресурсів у суспільстві. Обґрунтовано, що значну увагу необхідно приділити відновлюваній енергетиці, оскільки це дозволить демонополізувати ключові сегменти енергоринку та забезпечити його прозорість і прогнозованість, тим самим сприятиме раціональному використанню енергоресурсів. Встановлено, що суттєвий вплив на енергозбереження мають зовнішні чинники, зокрема: нормативно-правова база, стабільність ринку енергоресурсів, заходи стимулювання з боку держави, матеріальна зацікавленість виробників у впровадженні енергоощадних технологій та економія енергетичних ресурсів. Виявлено, що в промислово-розвинених країнах світу спостерігається зростання енергетичного сектора в структурі національної економіки, оскільки постійний ріст цін на нафту та природний газ приводить до енергетичної залежності від країн-експортерів і цю проблему вирішують шляхом енергозбереження та застосування змішаної системи енергозабезпечення. Обґрунтовано, що концепція ефективного використання сонячної енергетики повинна враховувати особливості електроенергетичного комплексу України в контексті інтеграції до енергетичного простору ЄС та приєднання до його енергетичних пакетів.

Наукова новизна результатів дослідження. Вперше встановлено, що енергозбереження має бути пріоритетним напрямом економічної політики України, що, на відміну від існуючого, дає змогу визначити стратегічні напрями енергоефективної політики в Україні щодо збільшення обсягів власного видобутку нафти і газу застосовуючи сучасні види технологій. Дістало подальшого розвитку модернізація транспортної інфраструктури та  диверсифікація енергоносіїв. Удосконалено напрями зменшення частки енергоємних виробництв і формування світогляду економії енергоресурсів в Україні.

Практична значущість результатів дослідження. Впровадження у виробничі процеси підприємств різних галузей економіки високоенергетичних і екологічно чистих джерел енергії буде підвищувати ефективність їх роботи.

Ключові слова: енергозбереження; енергоефективність; енергоресурси; відновлювані джерела енергії; економічні інструменти; зарубіжний досвід.

Дзядикевич Ю.В., Сохацкая Е.Н., Любезная И.В. ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ - ОСНОВНОЙ ТРЕНД ФОРМИРОВАНИЯ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ПАКЕТА ЕС: УРОКИ ДЛЯ УКРАИНЫ

Цель. Исследование аспектов зарубежного опыта в управлении процессами энергосбережения и энергоэффективности производственной деятельности.

Методика исследования. Методологической основой исследования является диалектический метод научного познания. В процессе исследования использованы общенаучные и специальные методы, а именно: абстрактно-логический (для определения основных факторов, влияющих на управление процессами энергосбережения и энергоэффективности работы предприятий), дедуктивный (для анализа направлений, способствующих повышению энергосбережения производственной деятельности) и обобщения (при исследовании возможности внедрения инноваций, направленных на разработку, создание новых видов технологий и новых организационных форм производства).

Результаты исследования. Установлено, что на пути эффективного энергопотребления есть ряд барьеров, а именно: финансовые, управленческие, административные, правовые и рыночные. Доказано, что энергосбережение должно быть приоритетным направлением экономической политики предприятия, при этом стратегическими направлениями энергоэффективной политики Украины должны быть: увеличение объемов собственной добычи нефти и газа на основе новых технологий; модернизация транспортной инфраструктуры; диверсификация энергоносителей; уменьшение доли энергоемких производств и формирование мировоззрения экономии энергоресурсов в обществе. Обосновано, что значительное внимание необходимо уделить возобновляемой энергетике, поскольку это позволит демонополизировать ключевые сегменты энергорынка и обеспечить его прозрачность и прогнозируемость, тем самым это будет способствовать рациональному использованию энергоресурсов. Установлено, что существенное влияние на энергосбережение имеют внешние факторы, в частности: нормативно-правовая база, стабильность рынка энергоресурсов, меры стимулирования со стороны государства, материальная заинтересованность производителей во внедрении энергосберегающих технологий и экономия энергетических ресурсов. Обнаружено, что в промышленно развитых странах мира наблюдается рост энергетического сектора в структуре национальной экономики, поскольку постоянный рост цен на нефть и природный газ приводит к энергетической зависимости от стран-экспортеров и эту проблему решают путем энергосбережения и применения смешанной системы энергообеспечения. Обосновано, что концепция эффективного использования солнечной энергетики должна учитывать особенности электроэнергетического комплекса Украины в контексте интеграции в энергетическое пространство ЕС и присоединения к его энергетическим пакетам.

Научная новизна результатов исследования. Впервые установлено, что энергосбережение должно быть приоритетным направлением экономической политики Украины, что, в отличие от существующего, позволяет определить стратегические направления энергоэффективной политики в Украине по увеличению объемов собственной добычи нефти и газа, применяя современные виды технологий. Получило дальнейшее развитие модернизация транспортной инфраструктуры и диверсификация энергоносителей. Усовершенствованы направления уменьшения доли энергоемких производств и формирования мировоззрения экономии энергоресурсов в Украине.

Практическая значимость результатов исследования. Внедрение в производственные процессы предприятий различных отраслей экономики высокоэнергетических и экологически чистых источников энергии будет повышать эффективность их работы.

Ключевые слова: энергосбережение; энергоэффективность; энергоресурсы; возобновляемые источники энергии; экономические инструменты; зарубежный опыт.

Dziadykevych Yu.V., Sokhatska O.M., Liubezna I.V. ENERGY SAVING IS A MAJOR TREND IN SHAPING THE EU ENERGY PACKAGE: LESSONS FOR UKRAINE

Purpose. The aim of the article is to research the aspects of foreign experience in the management of energy saving processes and energy efficiency of production activities.

Methodology of research. The methodological basis of the study is the dialectical method of scientific knowledge. General and special methods are used in the course of the research, namely: abstract and logical (to outline the main factors that influence the management of energy-saving processes and energy efficiency of enterprises), deductive (to analyse the directions that contribute to energy-saving production activities) and generalization (when research of possibilities of introduction of innovations which are directed on development, creation of new types of technologies and new organizational forms of production).

Findings. There are a number of barriers to effective energy use, such as financial, managerial, administrative, legal and market barriers. It is proved that energy saving should be a priority direction of the economic policy of the enterprise, while strategic directions of energy efficient policy of Ukraine should be: increase of volumes of own oil and gas production on the basis of new technologies; modernization of transport infrastructure; diversification of energy resources; reducing the share of energy-intensive industries and shaping the outlook for saving energy in society. It is substantiated that much attention should be paid to renewable energy, since this will demonopolize key segments of the energy market and ensure its transparency and predictability, thereby promoting the rational use of energy resources. External factors have been found to have a significant impact on energy conservation, in particular: regulatory framework, stability of the energy market, state incentive measures, material interest of producers in the implementation of energy-saving technologies and saving of energy resources. It is revealed that in the industrialized countries of the world there is an increase in the energy sector in the structure of the national economy, since the constant rise in prices for oil and natural gas leads to energy dependence on exporting countries and this problem is solved by energy conservation and the use of mixed energy supply. It is substantiated that the concept of efficient use of solar energy should take into account the peculiarities of the electricity complex of Ukraine in the context of integration into the EU energy space and accession to its energy packages.

Originality. For the first time, it has been established that energy saving should be a priority direction of Ukraine's economic policy, which, unlike the existing one, allows to define strategic directions of energy efficient policy in Ukraine for increasing its own oil and gas production using modern types of technologies. The modernization of transport infrastructure and the diversification of energy sources have been further developed. The directions of reducing the share of energy-intensive industries and shaping the outlook for saving energy in Ukraine have been improved.

Practical value. The introduction of high-energy and environmentally friendly energy sources into the production processes of enterprises in different sectors of the economy will increase their efficiency.

Key words: energy saving; energy efficiency; energy resources; renewable energy sources; economic instruments; foreign experience.

BP Energy Outlook 2017. URL: https://www.bp.com/content/dam/bp/pdf/energy-economics/energy-outlook-2017/bp-energy-outlook-2017.pdf (дата звернення: 26.10.2019).

Основні положення енергетичних стратегій та програм Європейського Союзу щодо розвитку енергетичної сфери в умовах формування загальноєвропейського ринку електроенергії. URL: https://ua.energy/wp-content/uploads/2017/05/2.-Energetychni-Strategiyi-YES.pdf (дата звернення: 28.10.2019).

Енергоефективність як ресурс інноваційного розвитку: Національна доповідь про стан та перспективи реалізації державної політики енергоефективності у 2009 році / С. Ф. Єрмілов, Ю. П. Ященко, В. В. Григоровський та ін. Київ : НАЕР, 2009. 58 с.

Климчук О. В. Пріоритети розвитку енергетичної політики в світі та Україні. Збірник наукових праць ВНАУ. Серія: Економічні науки. 2012. № 1(56). С. 123-128.

Сотник І. М., Харчишина О. В., Коваленко Є. В. Реформування системи субсидій населенню в контексті сталого енергоефективного розвитку України. Актуальні проблеми економіки. 2017. № 1. С. 243-252.

Ковалко М. П., Денисюк С. П. Енергозбереження – пріоритетний напрям державної політики України. Київ : Знання, 1998. 506 с.

Стратегія енергозбереження в Україні: Анал. доповідь / за ред. В. А. Жовтянського, М. М. Кулика, Б. С. Стогнія. Київ : Академперіодика, 2006. 600 с.

Гнідий М. В., Маляренко О. Є. Методологія визначення теоретичного потенціалу енергозбереження на різних рівнях управління економікою. Проблеми загальної енергетики. 2007. № 15. С. 1-21.

Дзядикевич Ю., Буряк М., Зінюк М. Деякі аспекти управління процесами енергозбереження та енергоефективності виробничої діяльності підприємств. Економічний дискурс. 2017. Вип. 2. С. 89-96.

Гевко Б. Р. Організаційно-економічний механізм енергозбереження на підприємстві : автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.00.04. Тернопіль, 2016. 20 с.

Кулик М., Стогній Б. Стратегічні перспективи розвитку енергетики України. Світогляд. 2009. № 3. С. 41-45.

Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів / за ред. В. М. Гейця, А. А. Мазаракі. Київ : КНТУ, 2008. 389 с.

Дзядикевич Ю. В. Енергетична безпека України та шляхи її реалізації. Сталий розвиток економіки. 2014. № 2. С. 5-14.

Концепція вдосконалення державного регулювання природних монополій : Указ Президента України від 27.09.2007 р. № 921/2007. URL: http://www.president.gov.ua/documents/6767.html (дата звернення: 30.10.2019).

Праховник А. В., Находов В. Ф., Борисенко О. В. Контроль ефективності енерговикористання – ключові проблеми управління енергозбереження. Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. 2009. № 8. С. 41-54.

Зеркалов Д. В. Енергозбереження в Україні : монографія. Київ : Основа, 2012. 584 с.

Правове регулювання енергозбереження в Європейському Союзі та в Україні : навч. посіб. / Барбелюк С. Б., Голікова С. Г., Дідик В. Г. та ін. ; під заг. ред. В. Г. Дідика. Київ, 2007. 165 с.

Овчаренко Д. М. Закордонний досвід організації ефективного менеджменту з енергозбереження промислових підприємств. Інвестиції: практика та досвід. 2014. № 23. С. 69-74.

Energy Savings Opportunity Scheme / Department of Energy and Climate Change. London : Williams Lea Group, 2014. 72 p.

Industrial Technologies program. Energy Saving Opportunities for Manufacturing Enterprises / U.S. Department of Energy. Washington : EERE information Center, 2011. URL: https://www.nrel.gov/docs/fy11osti/50365.pdf (дата звернення: 02.11.2019).

Захаров В. С. Зарубіжний досвід та механізми фінансування розвитку енергетики. Економіка та держава. 2017. № 3. С. 93-96.

Аналіз енергетичних стратегій країн ЄС та світу і ролі в них відновлюваних джерел енергії. URL: http://www.uabio.org/img/files/docs/uabio-position-paper-13-ua.pdf (дата звернення: 30.10.2019).

Сурменелян О. Р. Світовий досвід управління енергозбереженням. Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі. 2013. № 2. С. 96-108.

Досвід США із збереження енергії в будівлях. URL: http://www.gpo.gov/fdsys/pkg/PLAW-109publ58/html/PLAW-109publ58/htm (дата звернення: 30.10.2019).

Department of Energy – All Gov. URL: http://ballotpedia.org/UnitedStatesHouseofRepresentatives CommitteeonEnergyandCommerce (дата звернення: 31.10.2019).

Манжул І. Американський досвід забезпечення енергетичної безпеки. Підприємництво, господарство і право. 2015. № 8. С. 37-41.

Дзядикевич Ю. В., Гевко Р. Б., Буряк М. В., Розум Р. І. Енергетичний менеджмент : підручник. Тернопіль : Підручники і посібники, 2014. 336 с.

American Energy: The renewable path to energy security Worldwatch / Institute and Center for American Progress. 2006. URL: http://inages1americanprogress.org/il80web20037americanenergynow/ AmericanEnergy.pdf (дата звернення: 31.10.2019).

Energy Policies of IEA Countries. URL: http://www.iea.org/publications/freepublications/ publication/us2007.pdf (дата звернення: 02.11.2019).

Вигода М. Енергоефективність будівель: український провал і зарубіжний досвід. URL: http://www.ecotherm-est.com/news/company-news/energoefektivnist-budivel-ukrayinskiy-proval-i-zarubizhniy-dosvid.html (дата звернення: 02.11.2019).