МОДЕРНІЗАЦІЯ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО СЕКТОРУ КУРОРТІВ УКРАЇНИ

Анотація

Камінський Б.А. МОДЕРНІЗАЦІЯ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО СЕКТОРУ КУРОРТІВ УКРАЇНИ

Мета. Виокремлення основних напрямів, бар’єрів та можливостей модернізації готельно-ресторанного сектору українських курортів в умовах війни та трансформацій, з урахуванням взаємодії локальних ініціатив, державної політики, міжнародної допомоги й структурного зрушення ринку внутрішнього туризму.

Методика дослідження. Використано методи порівняльного просторового аналізу, нормативно-правової експертизи, контент-аналізу даних ДАРТ та профільних медіа за 2023–2024 роки. У роботі також застосовано аналітичне групування типів курортів (морські, гірські, бальнеологічні), що дало змогу зіставити вплив війни, внутрішньої мобільності населення та відкладеного попиту на їх трансформацію. Особливу увагу приділено виявленню нових гібридних функцій готельно-ресторанних об’єктів та динаміці адаптаційних моделей у секторальному розрізі.

Результати дослідження. Встановлено, що готельно-ресторанний сектор України під час війни зазнав не тільки консервації, але й рекомпозиції: у безпечніших регіонах заклади змінили функціонал, поєднуючи послуги розміщення, реабілітації, евакуаційної логістики та внутрішнього туризму. В результаті просторове ядро туристичної активності перемістилося із традиційних морських курортів до гірських і бальнеологічних локацій. Визначено основні тренди модернізації: зростання інвестицій у малі об’єкти типу ФОП, посилення цифровізації сервісів, поява публічно-приватних моделей підтримки бізнесу в громадах. Проаналізовано основні бар’єри розвитку, зокрема кадрову кризу, дефіцит інституційної спроможності, конкуренцію з боку закордонних напрямків і ризики недофінансування відбудови. Зіставлено поточні зміни з потенціалом післявоєнного зростання та виявлено залежність майбутньої ефективності модернізації від горизонтальної взаємодії громад, бізнесу та донорських структур.

Наукова новизна результатів дослідження. Запропоновано просторово-інституційний підхід до аналізу модернізації готельно-ресторанної інфраструктури, що враховує багаторівневу конфігурацію рішень у перехідний період. Вперше систематизовано сценарії функціонування курортної інфраструктури у воєнних умовах як об’єктів змішаного призначення. Обґрунтовано зв’язок між гібридизацією функцій готелів, еволюцією попиту та зрушеннями у політиці розвитку туризму на рівні територіальних громад.

Практична значущість результатів дослідження. Результати можуть бути використані органами місцевого самоврядування при розробці стратегій туристичної політики, операторами курортного бізнесу при плануванні інвестиційних програм, а також донорами, що підтримують повоєнну відбудову інфраструктури.

Ключові слова: внутрішній туризм, іноземні туристи, війна, відкладений попит, морські курорти, оздоровчі курорти, цифровізація.

Kaminskyi B.A. MODERNIZATION OF THE HOTEL AND RESTAURANT SECTOR OF UKRAINIAN RESORTS

Purpose. The aim of the article is to identify the main directions, barriers and opportunities for modernization of the hotel and restaurant sector of Ukrainian resorts in conditions of war and transformations, taking into account the interaction of local initiatives, state policy, international assistance and structural shifts in the domestic tourism market.

Methodology of research. The methods of comparative spatial analysis, regulatory and legal expertise, and content analysis of State Agency for Tourism Development (SATD) data and specialized media for 2023–2024 were used. The work also applied analytical grouping of resort types (sea, mountain, balneological), which made it possible to compare the impact of war, internal population mobility and deferred demand on their transformation. Particular attention is paid to identifying new hybrid functions of hotel and restaurant facilities and the dynamics of adaptation models in a sectoral context.

Findings. It was found that the hotel and restaurant sector of Ukraine during the war underwent not only conservation, but also recomposition: in safer regions, establishments changed their functionality, combining accommodation, rehabilitation, evacuation logistics and domestic tourism services. As a result, the spatial core of tourist activity moved from traditional sea resorts to mountain and balneological locations.

The main trends of modernization were identified: increased investment in small facilities such as individual entrepreneurs, increased digitalization of services, and the emergence of public and private models of business support in communities. The main barriers to development were analysed, in particular, the personnel crisis, and the lack of institutional capacity, competition from foreign destinations and the risks of underfinancing reconstruction. Current changes were compared with the potential for post-war growth and the dependence of future modernization effectiveness on horizontal interaction between communities, business and donor structures was revealed.

Originality. A spatial-institutional approach to the analysis of the modernization of hotel and restaurant infrastructure is proposed, which takes into account the multi-level configuration of decisions in the transition period. For the first time, scenarios of the functioning of resort infrastructure in wartime conditions as mixed-use facilities are systematized. The connection between the hybridization of hotel functions, the evolution of demand and shifts in tourism development policy at the level of territorial communities is substantiated.

Practical value. The results can be used by local governments when developing tourism policy strategies, resort business operators when planning investment programs, as well as donors supporting post-war infrastructure reconstruction.

Key words: domestic tourism, foreign tourists, war, pent-up demand, sea resorts, health resorts, digitalization.