ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА СУТНІСТЬ СИСТЕМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ДОРАДНИЦТВА В УКРАЇНІ

Світлана Анатоліївна Євчу

Анотація


Євчу С.А. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА СУТНІСТЬ СИСТЕМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ДОРАДНИЦТВА В УКРАЇНІ

Мета. Теоретичне обґрунтування сутності сучасного сільськогосподарського дорадництва як соціально-економічного інституту.

Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є інституціональний підхід з використанням методів теорії трансакційних витрат і неоінституціональної теорії. В процесі дослідження також використовувались інші методи, зокрема: статистичний метод – для оцінки впливу неформальних інститутів на суспільне сприйняття системи сільськогосподарського дорадництва; абстрактно-логічний – для розуміння закономірностей розвитку дорадництва; метод інституціонального моделювання – для визначення інституціональних складових функціонування системи сільськогосподарського дорадництва.

Результати дослідження. Теоретично обґрунтована сутність сучасного сільськогосподарського дорадництва як соціально-економічного інституту, що надало можливість визначити його інституціональну структуру, поглибити види виконуваних ним функцій, розширити складові, які мають вплив на інституалізацію організаційних утворень дорадництва.

Наукова новизна результатів дослідження. Використано інституціональний підхід до обґрунтування сутності сучасного сільськогосподарського дорадництва як соціально-економічного інституту, що створює підґрунтя для більш широкого зовнішнього сприйняття дорадництва.

Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати дослідження направлені на більш широке зовнішнє сприйняття системи сільськогосподарського дорадництва і створюють підґрунтя для подальшого поглибленого удосконалення наукових підходів та механізмів при розробці концепцій, правил, стандартів, функцій, методів, управлінських рішень для здійснення професійної сільськогосподарської дорадчої діяльності.

Ключові слова: інституціональна теорія, інституціоналізм, інститути, середовище, система сільськогосподарського дорадництва, суб’єкти дорадництва, система управління.

 

Yevchu S.A. INSTITUTIONAL ESSENCE OF THE SYSTEM OF AGRICULTURAL ADVISORY IN UKRAINE

Purpose. The purpose of the article is the theoretical substantiation of the essence of modern agricultural advisory as a social and economic institution.

Methodology of research. The theoretical and methodological basis of the research is an institutional approach using the methods of the theory of transaction costs and neo-institutional theory. The other methods were also used in the research process, in particular: statistical method – to assess the impact of informal institutions on the public perception of the agricultural advisory system; abstract and logical – for understanding the regularities of development of advisory; the method of institutional modelling – to determine the institutional components of the functioning of the agricultural advisory system.

Findings. The theoretically grounded essence of modern agricultural advisory as a socio-economic institution, which provided an opportunity to determine its institutional structure, to deepen the types of functions performed by it, to expand the components that have an impact on the institutionalization of organizational formations of advisory.

Originality. An institutional approach was used to substantiate the essence of modern agricultural advisory as a socio-economic institution, which creates the basis for a wider external perception of advisory.

Practical value. The obtained research results are aimed at a wider external perception of the agricultural advisory system and create the basis for further in-depth improvement of scientific approaches and mechanisms in the development of concepts, rules, standards, functions, methods, management solutions for the implementation of professional agricultural advisory activities.

Key words: institutional theory, institutionalism, institutions, environment, agricultural advisory system, advisory subjects, management system.

Ключові слова


інституціональна теорія, інституціоналізм, інститути, середовище, система сільськогосподарського дорадництва, суб’єкти дорадництва, система управління.

Повний текст:

PDF

Посилання


Реєстр сільськогосподарських дорадчих служб. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-doradchih-sluzhb-ta-doradnikiv (дата звернення: 18.02.2024).

Реєстр сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-silskogospodarskih-doradnikiv-i-ekspertiv-doradnikiv (дата звернення: 18.02.2024).

Щодо державної підтримки розвитку сільськогосподарського дорадництва в Україні. Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/en/node/1457 (дата звернення: 18.02.2024).

Бакун Ю. О. Характеристика ключових суб’єктів інформаційно-консультаційної діяльності в Україні. Економіка АПК. 2019. № 9. С. 78-85. URL: http://eapk.org.ua/sites/default/files/eapk/2019/09/eapk_2019_9_p_78_85.pdf (дата звернення: 18.02.2024).

Аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції / М. Г. Бетлій та ін. ; ред. О. М. Бородіна ; Ін-т економіки та прогнозування НАН України. Ужгород : ІВА, 2006. 496 с.

Похиленко Н. М., Корінець Р. Я. Фінансування системи сільськогосподарського дорадництва. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. Вип. 23. С. 109-115.

Концепція становлення і розвитку мережі сільськогосподарських дорадчих служб в Україні : затвердж. спільним наказом Мінагрополітики України, УААН та НАУ від 25.04.2001 р. № 114/36/165. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0114555-01#Text (дата звернення: 02.02.2024).

Про сільськогосподарську дорадчу діяльність : Закон України від 17.06.2004 р. № 1807-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1807-15#Text (дата звернення: 02.02.2024).

Кількість активних підприємств за регіонами України та видами економічної діяльності. 2022 рік. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 02.02.2024).

Thorstein Veblen. The Theory of the Leisure Class. Dogma, 2017. 166 p. URL: https://www.amazon.com/Theory-Leisure-Class-Institutions-Conspicuous-ebook/dp/B074MF9DLM/?asin=B074MF9DLM&revisionId=57839451&format=1&depth=1 (дата звернення: 10.02.2024).

Hamilton Walton. Institution. Encyclopedia of the Social Science. New York, 1932. Vol. VIII. P. 89-111.

Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / пер. з англ. І. Дзюби. Київ : Основи, 2000. 198 с.

Commons R. John. Institutional Economics. American Economic Review. 1931. Vol. 21. P. 648-657.

Hodgson G. M. Economics and Institutions: A Manifesto for Modern Institutional Economics. Polity, 1901. P. 10.

Геєць В. М. Соціалізація, соціальні інновації та соціальна взаємодія бізнесу й держави. Український соціум. 2020. № 3(74). С. 9-23.

Жук В. М. Розвиток теорії бухгалтерського обліку: інституціональний аспект : монографія. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2018. 408 с.

Малік М. Й., Мамчур В. А., Шпикуляк О. Г. Інституціональне середовище та формування соціальної відповідальності аграрних підприємств. Економіка АПК. 2017. № 12. С. 5-13.

Саблук П. Т. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва. Київ : ІАЕ, 1999. С. 250-254.

Чухно А. А. Вибрані праці : у 2 т. / передм. Л. В. Губерського, Т. І. Єфименко. Київ : ДННУ «Акад. фін. Управління», 2012. Том 1. С. 205-206. URL: https://afu.kiev.ua/getfile.php?page_id=452&num=11 (дата звернення: 10.02.2024).

Шпикуляк О. Г., Малік М. Й. Становлення організаційно-економічної моделі сімейного фермерства в Україні: інституційні засади, проблеми та пріоритети. Економіка АПК. 2019. № 9. С. 86-98.

Фертікова Т М. Інституційна економіка : навчальний посібник. Миколаїв : Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. 128 с.

Imre Lakatos. The methodology of scientific research programmes. Philosophical Papers. Cambridge University Press, 1995. Volume I. 250 p.

Blaug Mark. Economic theory in retrospect. Cambridge University Press, 1997. 725 p.

Clark J. M. Social control of business. Chicago : University of Chicago Press, 1926. 483 р.

Основи економічної теорії : підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Л. С. Шевченко. Харків : Право, 2008. 448 с.

Eirik G. Furubotn, Rudolf Richter. Institutions and Economic Theory. The Contribution of the New Institutional Economics. Second edition. University of Michigan Press, 2005. 654 p.

Малік М. Й., Шпикуляк О. Г., Лузан О. Ю. Інститути й інституції у розвитку інтеграційних процесів в аграрній сфері. Економіка АПК. 2013. № 4. С. 86-93. URL: http://eapk.org.ua/sites/default/files/eapk/13_04_12.pdf (дата звернення: 10.02.2024).

North Douglass C. Institutions. Journal of Economic Perspectives. Winter 1991. Volume 5. Number 1. P. 97-112.

Williamson O. E. Strategizing, Economizing and Economic Organization. Strategic Management Journal. 1991. Vol. 12. No. 1. P. 75-94.

Williamson O. E. Transaction Cost Economics: How It Works; Where It is Headed. De Economist. 1998. Vol. 146. No. 1. P. 23-58.

Господарський Кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (дата звернення: 10.02.2024).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License

Інноваційна економіка 2006 – 2024