ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Анотація
Командровська В.Є. ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Мета. Дослідження виникнення та еволюції терміну «сталий розвиток підприємства», наявних підходів до тлумачення його сутності в економічній літературі та формування визначення в авторському розумінні.
Методика дослідження. Метод наукової абстракції було використано при проведенні дослідження еволюції концепцій сталого розвитку підприємства; аналізу та синтезу – при визначенні теоретико-методологічних підходів щодо сутності поняття «сталий розвиток підприємства»; системний та комплексний підходи – при виявленні факторів, що визначають особливості визначення терміну «сталий розвиток підприємства» для Економіки 5.0.
Результати дослідження. Досліджено еволюцію підходів до формування концепції сталого розвитку підприємства під впливом глобальних викликів та технологічного прогресу, зростання вимог до відповідального та екологічного ведення бізнесу. Систематизовано еволюцію підходів провідних вчених до трактування досліджуваного поняття та обґрунтовано його авторське бачення з позицій концепції Економіки 5.0.
Наукова новизна результатів дослідження. Запропоновано визначення поняття «сталий розвиток підприємства» з урахуванням особливостей Четвертої промислової революції та переходу до Економіки 5.0. Визначено, що сталий розвиток підприємства ‒ це стратегічний підхід до управління підприємством, який поєднує інноваційні технології та високий рівень автоматизації з відповідальним суспільством, що орієнтовані на досягнення економічного процвітання, суспільної етики та збалансованості між економічними, екологічними та соціокультурними аспектами, з метою створення життєздатної та резилієнтної бізнес-моделі.
Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність визначається можливістю використання результатів проведеного дослідження підприємствами для формування стратегії сталого розвитку з урахуванням сучасних тенденцій.
Ключові слова: сталий розвиток, концепція сталого розвитку, Економіка 5.0, інновації.Ключові слова
Повний текст:
Посилання
Гречко А., Очеретяна О. Дослідження еволюції наукової думки в аспектах визначення сутності поняття «Сталий розвиток підприємства». Підприємництво та інновації. 2020. № 15. С. 37-41. DOI: https://doi.org/10.37320/ 2415-3583/15.6.
Дем’яненко Т. І. Сталий розвиток вітчизняних підприємств в сучасних економічних умовах. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2020. Том 31(70). № 2. С. 185-188. DOI: https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-2-30.
Каминський П. Д. Удосконалення механізму сталого розвитку промислового підприємства в умовах нестабільної кон’юнктури : автореф. дис. ... канд. екон. Наук: 08.06.01; Донец. держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Донецьк, 2004. 22 с.
Карпенко О. О., Майзель С. П. Теоретичні аспекти забезпечення сталого розвитку підприємства. Economic Synergy. 2023. № 1. С. 98-111. DOI: https://doi.org/10.53920/ES-2023-1-8.
Квятковська Л. А. Реалізація принципів концепції сталого розвитку в діяльності підприємства. Вісник соціально-економічних досліджень. 2013. № 1. С. 85-89.
Лазоренко Т. Г. Сталий розвиток як основа економічного зростання підприємства. Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи: зб. тез доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 22 квітня 2021 р.). Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, Вид-во «Політехніка», 2021. С. 90-91.
Радишевська З. М. Поняття та структура принципу сталого розвитку. URL: https://www.polukr.net/uk/blog/2016/06/ponjatja-ta-struktura-principu-rozvitku (дата звернення: 10.11.2023).
Степаненко Т. О. Теоретичні та методичні засади сталого розвитку підприємства. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2020. Том 31(70). № 6. DOI: https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-6-23.
Agenda 21. United Nations Conference on Environment & Development Rio de Janerio, Brazil, 3 to 14 June 1992. URL: https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/Agenda21.pdf (дата звернення: 10.11.2023).
Barbosa G. S., Drach P. R., Corbella O. D. A Conceptual Review of the Terms Sustainable Development and Sustainability. International Journal of Social Sciences. 2014. Vol. III (2). URL: https://www.iises.net/download/Soubory/soubory-puvodni/pp-01-15_ijossV3N2.pdf (дата звернення: 12.11.2023).
Brundtland G. H. Report of the World Commission on Environment and Development: Our Common Future. 1987. https://sustainabledevelopment.un.org/ content/documents/5987our-common-future.pdf (дата звернення: 12.11.2023).
Carroll A. B. A Three-Dimensional Conceptual Model of Corporate Performance. Academy of Management Review. 1979. № 4(4). Р. 497-505. DOI: 10.2307/257850.
Elkington J. Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. Capstone Publishing Limited. Oxford Centre for Innovation.1997. 402 pp.
Fukuda K. Science, technology and innovation ecosystem transformation toward Society 5.0. International journal of production economics. 2020. Volume 220. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpe.2019.07.033.
Geissdoerfer M., Savaget P., Bocken N. M. P., Hultink, E.J. (2017). “The Circular Economy - A new sustainability paradigm? Journal of Cleaner Production, № 143(6). Pp. 757-768. DOI: 10.1016/j.jclepro.2016.12.048.
Hart S. Capitalism at the Crossroads: Next Generation Business Strategies for a Post-Crisis World. FT Press; 3rd edition. 2010. 352 pp.
Hart S. Beyond Greening: Strategies for a Sustainable World. Harvard Business Review. Issue January–February. 1997. URL: https://hbr.org/1997/01/beyond-greening-strategies-for-a-sustainable-world (дата звернення: 12.11.2023).
Mulgan G., Tucker S., Ali R., Sanders B. Social Innovation: what it is, why it matters, how it can be accelerated. Young Foundation. London : University of Oxford. URL: https://youngfoundation.org/wp-content/uploads/2012/10/Social-Innovation-what-it-is-why-it-matters-how-it-can-be-accelerated-March-2007.pdf (дата звернення: 13.11.2023).
Porter M., Kramer M. Creating Shared Value. Harward Business Review. Issue January-February. 2011. URL: https://hbr.org/2011/01/the-big-idea-creating-shared-value (дата звернення: 12.11.2023).
Raworth K. Doughnut Economics: Seven Ways to Think Like a 21st-Century Economist. Chelsea Green Publishing. 2017. 320 p.
Rockström J., Steffen W., Noone K. et al. A safe operating space for humanity. Nature. Volume 461, 2009. Pp.472-475. DOI:https://doi.org/10.1038/461 472a.
Report of the United Nations conference on the human environment. Stockholm, 15–16 June 1972. United Nations. URL: https://digitallibrary.un. org/record/523249 (дата звернення: 13.11.2023).
Sachs I. What State, What Markets, for What Development?: The Social, Ecological and Economical Dimensions of Planning. Social Indicators Research. 1996. Vol. 39, No. 3, Papers From The First World-Wide Conference On Planning Science. Published By: Springer. Pp. 311-320.
Schmidheiny S. Changing Course: A Global Business Perspective on Development and the Environment. Mit Pr. 1992. 480 p.
DOI: https://doi.org/10.37332/2309-1533.2023.4.13
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Інноваційна економіка 2006 – 2024