ІНСТИТУЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ СУСПІЛЬНИХ ФІНАНСІВ

Abstract

Дерлиця А.Ю. ІНСТИТУЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ СУСПІЛЬНИХ ФІНАНСІВ

Мета. Дослідження інституційного середовища суспільних фінансів і його складових у світлі досягнень зарубіжної та вітчизняної економічної науки.

Методика дослідження. Для реалізації поставленої мети використовувалися такі загальнонаукові та спеціальні методи: порівняльний аналіз – при оцінці альтернативних підходів до трактування поняття «інституції»; метод наукової абстракції – при виділенні сутнісних рис фінансових інститутів і їх відмінностей від фіскальних інститутів; системний, структурний аналіз, групування – при виокремленні складових інституційного середовища суспільних фінансів і структурних особливостей суспільного сектору.

Результати дослідження. Розглянуто альтернативні підходи інституційної теорії до трактування поняття «інституції». Здійснено компромісне застосування трактування інституцій у підходах Д. Норта та О. Вільямсона до сфери суспільних фінансів. Виділено складові інституційного середовища суспільних фінансів: інституції (норми, правила), інституційні одиниці (організації, структури), трансакції (взаємодія, відносини). Розглянуто інституційну структуру суспільного сектору. Окреслено принцип «презумпції неефективності» як ключового у інституційному аналізі сфери суспільних фінансів.

Наукова новизна результатів дослідження. Обґрунтовано складові інституційного середовища суспільних фінансів шляхом чіткого окреслення семантичного використання понять «інститути» та «інституції» стосовно даної сфери.

Практична значущість результатів дослідження. Запропоновані у дослідженні підходи до трактування понять «фінансові інститути», «інституційне середовище», «суспільний сектор» сприятимуть виробленню єдиного підходу у вітчизняній інституційній теорії.

Ключові слова: суспільні фінанси, фінансові інститути, фіскальні інститути, інституційне середовище, інституційні одиниці, суспільний сектор, трансакції.

Дерлица А.Ю. ИНСТИТУЦИОНАЛЬНАЯ СРЕДА ОБЩЕСТВЕННЫХ ФИНАНСОВ

Цель. Исследование институциональной среды общественных финансов и его составляющих в свете достижений зарубежной и отечественной экономической науки.

Методика исследования. Для реализации поставленной цели использовались такие общенаучные и специальные методы: сравнительный анализ – при оценке альтернативных подходов к трактовке понятия «институции»; метод научной абстракции – при выделении сущностных черт финансовых институтов и их отличий от фискальных институтов; системный, структурный анализ, группировки – при выделении составляющих институциональной среды общественных финансов и структурных особенностей общественного сектора.

Результаты исследования. Рассмотрены альтернативные подходы институциональной теории к трактовке понятия «институции». Осуществлено компромиссное применение трактовки институций в подходах Д. Норта и О. Уильямсона к сфере общественных финансов. Выделены составляющие институциональной среды общественных финансов: институции (нормы, правила), институциональные единицы (организации, структуры), трансакции (взаимодействие, отношения). Рассмотрена институциональная структура общественного сектора. Определен принцип «презумпции неэффективности» как ключевой в институциональном анализе сферы общественных финансов.

Научная новизна результатов исследования. Обоснованы составляющие институциональной среды общественных финансов путем четкого определения семантического использования понятий «институты» и «институции» относительно к данной сфере.

Практическая значимость результатов исследования. Предложенные в исследовании подходы к трактовке понятий «финансовые институты», «институциональная среда», «общественный сектор» будут способствовать выработке единого подхода в отечественной институциональной теории.

Ключевые слова: общественные финансы, финансовые институты, фискальные институты, институциональная среда, институциональные единицы, общественный сектор, трансакции.

Derlytsia A.Yu. INSTITUTIONAL ENVIRONMENT OF PUBLIC FINANCE

Purpose. The aim of the article is research of the institutional environment of public finance and its components in the light of achievements of foreign and domestic economic science.

Methodology of research. The following general and special methods are used to achieve this goal: comparative analysis – in assessing alternative approaches to the interpretation of the concept of institution; method of scientific abstraction – in highlighting the essential features of financial institutions and their differences from fiscal institutions; systemic, structural analysis, grouping – in identifying the components of the institutional environment of public finance and structural features of the public sector.

Findings. Alternative approaches of institutional theory to the interpretation of the concept of institution are considered. A compromise application the interpretation of institutions in the approaches of D. North and O. Williamson to the sphere of public finance has been made. The components of the institutional environment of public finance are distinguished: institutions (norms, rules), institutional units (organizations, structures), transactions (interaction, relations). The institutional structure of the public sector is considered. The principle of “presumption of inefficiency” as a key one in the institutional analysis of the sphere of public finance is outlined.

Originality. The paper substantiates the components of the institutional environment of public finance by clearly outlining the semantic use of the terms “institution” and “institutions” in relation to this area.

Practical value. The approaches to the interpretation of the concepts “financial institutions”, “institutional environment”, “public sector” proposed in the research, will contribute to the development of a unified approach in the domestic institutional theory.

Key words: public finance, financial institutions, fiscal institutions, institutional environment, institutional units, public sector, transactions.