КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ КРИЗОВИХ ПРОЦЕСІВ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

Анотація

Попович Т.М. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ КРИЗОВИХ ПРОЦЕСІВ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

Мета. Розроблення концептуальних засад формування системи моніторингу кризових процесів у публічному управлінні як інформаційно-аналітичної основи своєчасного виявлення кризових тенденцій, прогнозування їх розвитку та прийняття проактивних управлінських рішень.

Методика дослідження. Методологічною основою дослідження стали системний, процесний, ризикоорієнтований, адаптивний та індикаторний підходи. Використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема, системний (для розгляду моніторингу кризових процесів як цілісної інформаційно-аналітичної підсистеми публічного управління з визначенням її взаємопов’язаних елементів, завдань, методів та цифрових інструментів обробки даних), структурно-функціональний аналіз (для опису структури запропонованої системи моніторингу, функціонального призначення її компонентів, розподілу функцій між різними рівнями суб’єктів моніторингу, а також представлення аналітичної процедури його проведення), метод логічного узагальнення (для систематизації наукових підходів необхідності моніторингу кризових процесів та узагальнення виявлених проблем його реалізації), порівняльний аналіз (для виявлення відмінностей між традиційними (переважно реактивними) підходами до моніторингу та запропонованою проактивною моделлю, орієнтованою на безперервний супровід кризового процесу впродовж усього його життєвого циклу), метод наукового моделювання (для вироблення механізмів інтеграції результатів моніторингу у процес прийняття управлінських рішень), а також концептуальне проєктування (для побудови авторської моделі системи моніторингу кризових процесів).

Результати дослідження. Обґрунтовано доцільність формування цілісної системи моніторингу кризових процесів у публічному управлінні, визначено її місце в системі антикризового управління та розкрито функціональне призначення. Запропоновано концептуальну модель системи, що охоплює взаємопов’язані елементи: об’єкти та суб’єкти моніторингу, джерела інформації, принципи функціонування, методи, цифрові інструменти, аналітичні процедури, систему індикаторів і механізми використання результатів. Розроблено логіку аналітичних процедур моніторингу та запропоновано багатовимірний підхід до побудови системи індикаторів на основі оцінювання динаміки, інтенсивності, масштабності, конфігурації, взаємозалежності та стійкості кризових процесів.

Наукова новизна результатів дослідження. Концептуально переосмислено роль моніторингу в системі публічного управління, зокрема запропоновано його розглядати не як допоміжний інструмент спостереження або контролю, а як самостійну функцію публічного управління, що забезпечує безперервний інформаційно-аналітичний супровід розвитку кризових процесів, підтримку прийняття управлінських рішень та підвищення інституційної стійкості публічного сектору.

Практична значущість результатів дослідження. Запропоновану концепцію можна використати як методологічну основу для створення сучасних систем моніторингу кризових процесів в органах державної влади та місцевого самоврядування, розроблення інформаційно-аналітичних платформ підтримки управлінських рішень, удосконалення механізмів міжвідомчої координації, підвищення ефективності антикризового управління та формування адаптивної державної політики, орієнтованої на своєчасне виявлення, прогнозування й попередження кризових процесів.

Ключові слова: публічне управління, криза, кризові процеси, моніторинг кризових процесів, концептуальна модель, антикризове управління, система моніторингу, індикатори моніторингу кризових процесів, проактивне управління, інституційна стійкість.

Popovych T.M. CONCEPTUALIZATION OF THE CRISIS PROCESS MONITORING SYSTEM IN PUBLIC ADMINISTRATION

Purpose. The aim of the article is to develop conceptual foundations for forming a system for monitoring crisis processes in public administration as an information and analytical framework for the timely identification of crisis trends, forecasting their development, and making proactive managerial decisions. Particular attention is paid to substantiating the need to transition from a reactive crisis management model to a proactive one based on the continuous monitoring of crisis processes.

Methodology of research. The methodological foundation of the study relies on systemic, process, risk-oriented, adaptive, and indicative approaches. A complex of general scientific and special methods was used, in particular, systemic (to consider the monitoring of crisis processes as an integral information and analytical subsystem of public administration with the definition of its interconnected elements, tasks, methods and digital data processing tools), structural and functional analysis (to describe the structure of the proposed monitoring system, the functional purpose of its components, the distribution of functions between different levels of monitoring subjects, as well as the presentation of the analytical procedure for its implementation), logical generalization method (to systematize scientific approaches to the need to monitor crisis processes and generalize the identified problems of its implementation), comparative analysis (to identify differences between traditional (mostly reactive) approaches to monitoring and the proposed proactive model, focused on continuous support of the crisis process throughout its life cycle), the method of scientific modelling (to develop mechanisms for integrating monitoring results into the process of making management decisions), as well as conceptual design (to build an author's model of a crisis process monitoring system).

Findings. The expediency of forming an integrated crisis process monitoring system in public administration is substantiated; its place within the crisis management system is defined, and its functional purpose is revealed. A conceptual model of the system is proposed, encompassing interrelated elements: objects and subjects of monitoring, information sources, principles of functioning, methods, digital tools, analytical procedures, a system of indicators, and mechanisms for utilizing the results. The logic of analytical procedures for monitoring has been developed, and a multidimensional approach to building a system of indicators based on assessing the dynamics, intensity, scale, configuration, interdependence, and resilience of crisis processes is proposed.

Originality. The role of monitoring in the public administration system has been conceptually rethought, in particular, it is proposed to consider it not as an auxiliary tool of observation or control, but as an independent function of public administration, which provides continuous information and analytical support for the development of crisis processes, support for management decision-making, and increasing the institutional stability of the public sector.

Practical value. The proposed concept can be used as a methodological basis for creating modern systems for monitoring crisis processes in state and local government bodies, developing information and analytical platforms to support management decisions, improving interdepartmental coordination mechanisms, increasing the effectiveness of anti-crisis management, and forming adaptive state policy focused on timely detection, forecasting, and prevention of crisis processes.

Key words: public administration, crisis, crisis processes, crisis process monitoring, conceptual model, crisis management, monitoring system, crisis process monitoring indicators, proactive management, institutional resilience.