СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ В HR-МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВ

Автор(и)

  • Володимир Степанович Король канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри міжнародної економіки, маркетингу і менеджменту, Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту Західноукраїнського національного університету, м. Івано-Франківськ ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7682-2121

DOI:

https://doi.org/10.37332/

Ключові слова:

HR-менеджмент, мотивація персоналу, людський капітал, HR-стратегія, стратегічне управління персоналом, кадрова безпека, конкурентоспроможність підприємства

Анотація

Король В.С. СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ В HR-МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВ

Мета. Дослідження стратегічних аспектів управління мотивацією персоналу в системі HR-менеджменту підприємств та обґрунтування її ролі як стратегічного чинника забезпечення конкурентоспроможності, кадрової безпеки й сталого розвитку підприємства.

Методика дослідження. У процесі дослідження використано системний підхід для визначення місця управління мотивацією у системі стратегічного HR-менеджменту підприємства. Метод аналізу застосовано під час дослідження сучасних наукових праць щодо управління персоналом, людського капіталу та мотиваційних систем. Метод порівняння використано для зіставлення сучасних концепцій матеріальної і нематеріальної мотивації, а також традиційних і стратегічно орієнтованих моделей HR-менеджменту. Метод узагальнення дав змогу систематизувати наукові підходи до стратегічного управління мотивацією персоналу та сформувати авторські висновки щодо її інтеграції у HR-стратегію підприємства. Метод логічного узагальнення використано під час формулювання наукової новизни, практичних рекомендацій і висновків дослідження.

Результати дослідження. Встановлено, що в умовах цифровізації економіки, трансформації ринку праці, посилення кризових явищ і воєнних викликів мотивація персоналу набуває стратегічного значення як чинник забезпечення довгострокової ефективності діяльності підприємства. Узагальнення сучасних наукових підходів дозволило визначити, що результативність системи мотивації залежить від її інтеграції із загальною HR-стратегією підприємства, комплексного поєднання матеріальних і нематеріальних стимулів, розвитку корпоративної культури, професійного розвитку персоналу та використання цифрових HR-технологій. Обґрунтовано, що стратегічне управління мотивацією сприяє підвищенню продуктивності праці, розвитку людського капіталу, зміцненню кадрової безпеки, зниженню плинності персоналу, зростанню залученості працівників і забезпеченню конкурентних переваг підприємства.

Наукова новизна результатів дослідження. Подальшого розвитку набув концептуальний підхід до розгляду управління мотивацією персоналу як стратегічної функціональної складової HR-менеджменту підприємства, що, на відміну від існуючих підходів, передбачає її інтеграцію із загальною стратегією розвитку підприємства та орієнтацію на забезпечення довгострокової конкурентоспроможності, кадрової безпеки й розвитку людського капіталу. Удосконалено науковий підхід до визначення ролі мотиваційної системи як інструменту стратегічного управління людським капіталом шляхом комплексного поєднання матеріальних і нематеріальних стимулів відповідно до сучасних викликів цифровізації та нестабільності зовнішнього середовища.

Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати дослідження можуть бути використані керівниками підприємств, HR-менеджерами та фахівцями з управління персоналом під час формування HR-стратегії, удосконалення мотиваційної політики, розроблення програм розвитку людського капіталу, підвищення рівня залученості працівників, зміцнення кадрової безпеки та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності підприємства.

Ключові слова: HR-менеджмент, мотивація персоналу, людський капітал, HR-стратегія, стратегічне управління персоналом, кадрова безпека, конкурентоспроможність підприємства.

  Korol V.S. STRATEGIC DEVELOPMENT OF PERSONNEL MOTIVATION IN HR MANAGEMENT OF ENTERPRISES

Purpose. The aim of the study is to investigate the strategic aspects of personnel motivation management within the HR management system of enterprises and to substantiate its role as a strategic factor in ensuring enterprise competitiveness, workforce security and sustainable development.

Methodology of research. The study employs a systems approach to determine the role of motivation management within the strategic HR management system of an enterprise. The analysis method was used to examine contemporary scientific approaches to personnel management, human capital and motivation systems. The comparison method made it possible to identify differences between traditional and strategic HR management approaches as well as between material and non-material motivation instruments. The generalization method was used to systematize scientific approaches and formulate the author's conclusions regarding the integration of motivation management into enterprise HR strategy. Logical synthesis was applied to formulate the scientific originality, practical implications and conclusions of the study.

Findings. The study establishes that under conditions of digital transformation, labour market changes, economic instability and wartime challenges, personnel motivation has become a strategic factor in ensuring long-term enterprise performance. The generalization of modern scientific approaches made it possible to determine that the effectiveness of the motivation system depends on its integration with the overall HR strategy of the enterprise, a comprehensive combination of material and non-material incentives, the development of corporate culture, the professional development of personnel, and the use of digital HR technologies. It has been substantiated that strategic motivation management contributes to higher labour productivity, human capital development, workforce security, lower staff turnover, enhanced employee engagement, and the achievement of competitive advantages for the enterprise.

Originality. The conceptual approach to viewing employee motivation management as a strategic functional component of an organization’s HR management has been further developed; unlike existing approaches, this approach calls for its integration with the organization’s overall development strategy and a focus on ensuring long-term competitiveness, workforce security, and the development of human capital. The scientific approach to defining the motivational system as an instrument of strategic human capital management has been improved through the comprehensive integration of material and non-material incentives in accordance with current digital transformation and environmental instability challenges.

Practical value. The obtained research results can be used by enterprise managers, HR managers, and personnel management specialists when forming HR strategies, improving motivational policies, developing human capital development programs, increasing employee engagement, strengthening personnel security, and increasing the long-term competitiveness of the enterprise.

Key words: HR management, personnel motivation, human capital, HR strategy, strategic personnel management, workforce security, enterprise competitiveness.

 

Посилання

1. Грішнова О. А. Людський капітал: формування та розвиток : монографія. Київ : КНЕУ, 2023. 248 с.

2. Мусієнко Р. В. Теоретичні засади використання мотиваційних чинників в управлінні персоналом підприємства. Економічний вісник КПІ. 2025. № 33. С. 141-146. DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.33.2025.335891.

3. Мельничук Д. П., Леган І. М., Зачосова Н. В. Мотиваційні чинники ефективності HR-менеджменту. Економіка, управління та адміністрування. 2022. № 1(99). С. 32-41. DOI: https://doi.org/10.26642/ema-2022-1(99)-32-41

4. Буняк Н. Мотивування персоналу в системі менеджменту сучасного підприємства. Економіка та суспільство. 2023. Випуск № 55. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-87

5. Романюк М. Д., Романюк Т. М. Значення впливу нематеріальних факторів мотивації персоналу. Actual Problems of Regional Economy Development. 2023. Vol. 19. No. 1. P. 329-336. DOI: https://doi.org/10.15330/apred.1.19.329-336

6. Ткаченко К., Коптєва Г. Мотивація та стимулювання праці персоналу в управлінні підприємством. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку науки і техніки. 2023. № 4. С. 33-38. DOI: https://doi.org/10.20998/2519-4461.2023.4.33

7. Балабанова Л. В., Сардак О. В. Управління персоналом : підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2011. 468 с.

8. Сардак О. В. Стратегічне управління людськими ресурсами підприємства. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2012. № 3. С. 110-118.

9. Літинська В. Теоретико-методологічні основи мотивації праці персоналу. Економічні горизонти. 2023. № 3(25). С. 4-15. DOI: https://doi.org/10.31499/2616-5236.3(25).2023.286565

10. Носань Н., Зачосова Н., Гапоненко Н. Використання мотивації персоналу як технології кадрової безпеки бізнесу. Вісник СНАУ. Економіка і менеджмент. 2024. № 3(99). С. 34-38. DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.2024.3.6

Завантаження

Опубліковано

2026-08-28

Як цитувати

Король, Володимир Степанович. «СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ В HR-МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВ». ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА, вип. 3, Серпень 2026, с. 60-67, https://doi.org/10.37332/.