ЕВОЛЮЦІЯ ПАРАДИГМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ МОДЕЛЕЙ МІЖРІВНЕВОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ЕКЗОГЕННИХ ВИКЛИКІВ

Автор(и)

  • Світлана Петрівна Крамарчук канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, публічного управління та персоналу, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5130-9954

DOI:

https://doi.org/10.37332/

Ключові слова:

сталий розвиток, управління сталим розвитком, багаторівневе управління, адаптивне управління, резильєнтність, ESG, зелене фінансування, бенчмаркінг, стратегічне управління, післявоєнне відновлення України

Анотація

Крамарчук С.П. ЕВОЛЮЦІЯ ПАРАДИГМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ МОДЕЛЕЙ МІЖРІВНЕВОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ЕКЗОГЕННИХ ВИКЛИКІВ

Мета. Узагальнення та систематизація еволюції управлінських моделей реалізації сталого розвитку, а також виявлення структурних розривів між глобальною та національною практикою їхньої імплементації.

Методика дослідження. У процесі дослідження застосовано методи теоретичного узагальнення та систематизації для виявлення еволюційних етапів сталого розвитку. Інституційний аналіз використано для оцінювання рівня координації між суб’єктами управління, а компаративний ‒ для зіставлення глобальної та національної практики. Контент-аналіз стратегічних документів забезпечив формування еталонної моделі сталого розвитку. Ключовим інструментом дослідження є матричний підхід, на основі якого побудовано матрицю структурних розривів та матрицю другого рівня, що відображає трансформацію системи сталого розвитку в умовах екзогенних шоків. Зазначений підхід забезпечує інтеграцію індикаторного, інституційного та адаптивного вимірів управління, а також дозволяє оцінити ступінь узгодженості між різними рівнями реалізації політики сталого розвитку.

Результати дослідження. Узагальнено еволюцію концепції сталого розвитку та систематизовано основні управлінські моделі її реалізації в глобальному й національному вимірах. Виокремлено п’ять етапів трансформації управлінської парадигми сталого розвитку: екологічної корекції, інтеграції, стратегічної інституціоналізації, трансформаційного управління та резильєнтного відновлення. Обґрунтовано, що сучасна модель сталого розвитку формується на засадах багаторівневого, поліцентричного й адаптивного управління із використанням ESG-підходів, цифрового моніторингу та механізмів зеленого фінансування. Доведено, що в умовах воєнних викликів для України ключового значення набуває формування адаптивної системи міжрівневої координації, орієнтованої на забезпечення резильєнтності економіки та реалізацію принципів «зеленого відновлення». Виявлено наявність методологічного розриву між розвитком індикаторних систем оцінювання сталого розвитку та практикою їх інтегрованого застосування у стратегічному управлінні. На цій основі обґрунтовано доцільність використання бенчмаркінгових і матричних інструментів аналізу для підвищення ефективності управління сталим розвитком.

Наукова новизна результатів дослідження. Розроблено багаторівневий матричний підхід до аналізу та трансформації системи сталого розвитку, який забезпечує поєднання діагностики структурних розривів із механізмами їхнього подолання в умовах екзогенних шоків. Доведено, що воєнний стан виступає не лише дестабілізуючим фактором, але й каталізатором переходу до резильєнтної моделі розвитку, що змінює логіку функціонування системи міжрівневого управління. У межах запропонованого підходу інтегровано індикаторний, інституційний та адаптивний виміри управління, що дозволяє забезпечити комплексність оцінювання та узгодженість управлінських рішень на різних рівнях реалізації політики сталого розвитку.

Практична значущість результатів дослідження. Запропоновані підходи можуть бути використані органами державного управління, регіональними структурами та суб’єктами господарювання для формування стратегій сталого розвитку, удосконалення системи міжрівневої координації та підвищення ефективності управлінських рішень в умовах кризових викликів. Результати дослідження можуть бути застосовані під час розроблення програм післявоєнного відновлення України, впровадження ESG-підходів, систем моніторингу сталого розвитку та бенчмаркінгових механізмів оцінювання ефективності управління на національному, регіональному й корпоративному рівнях.

Ключові слова: сталий розвиток, управління сталим розвитком, багаторівневе управління, адаптивне управління, резильєнтність, ESG, зелене фінансування, бенчмаркінг, стратегічне управління, післявоєнне відновлення України.

 

Kramarchuk S.P. EVOLUTION OF THE SUSTAINABLE DEVELOPMENT PARADIGM AND TRANSFORMATION OF MULTILEVEL GOVERNANCE MODELS UNDER EXOGENOUS CHALLENGES

Purpose. The aim of the study is to generalize and systematize the evolution of managerial models for the implementation of sustainable development and to identify structural gaps between global and national practices of their implementation.

Methodology of research. The study applies methods of theoretical generalization and systematization to identify the evolutionary stages of sustainable development. Institutional analysis was used to assess the level of coordination among governance actors, while the comparative method enabled the comparison of global and national practices. Content analysis of strategic documents ensured the formation of a benchmark model of sustainable development. The key research tool is a matrix approach, on the basis of which a matrix of structural gaps and a second-level matrix reflecting the transformation of the sustainable development system under exogenous shocks were constructed. This approach provides for the integration of indicator-based, institutional, and adaptive dimensions of governance and makes it possible to assess the degree of coherence between different levels of sustainable development policy implementation.

Findings. The study summarizes the evolution of the concept of sustainable development and systematizes the main managerial models of its implementation at the global and national levels. Five stages of transformation of the sustainable development management paradigm were identified: environmental correction, integration, strategic institutionalization, transformational governance, and resilient recovery. It is substantiated that the contemporary model of sustainable development is based on multilevel, polycentric, and adaptive governance using ESG approaches, digital monitoring, and green finance mechanisms. It is proven that under wartime challenges in Ukraine, the formation of an adaptive multilevel coordination system focused on ensuring economic resilience and implementing the principles of “green recovery” becomes of crucial importance. The study reveals the existence of a methodological gap between the development of indicator systems for assessing sustainable development and the practice of their integrated application in strategic management. On this basis, the expediency of using benchmarking and matrix analysis tools to improve the effectiveness of sustainable development governance is substantiated.

Originality. A multi-level matrix approach to the analysis and transformation of the sustainable development system has been developed, ensuring the integration of structural gap diagnostics with mechanisms for overcoming them under conditions of exogenous shocks. It has been proven that martial law acts not only as a destabilizing factor, but also as a catalyst for the transition to a resilient development model, thereby transforming the logic of the functioning of the inter-level governance system. Within the proposed approach, indicator-based, institutional, and adaptive dimensions of governance are integrated, making it possible to ensure the comprehensiveness of assessment and the coherence of managerial decisions across different levels of sustainable development policy implementation.

Practical value. The proposed approaches can be used by public authorities, regional institutions, and business entities to develop sustainable development strategies, improve the system of inter-level coordination, and enhance the effectiveness of managerial decision-making under crisis conditions. The research findings can be applied in the development of Ukraine’s post-war recovery programs, the implementation of ESG approaches, sustainable development monitoring systems, and benchmarking mechanisms for evaluating governance effectiveness at the national, regional and corporate levels.

Key words: sustainable development; sustainable development governance; multilevel governance; adaptive governance; resilience; ESG; green finance; benchmarking; strategic management; post-war recovery of Ukraine.

Посилання

1. Кузьмак О., Кузьмак О. Social responsibility of business towards sustainable development: Case of Ukraine, Innovative Solutions for Managing the Economy in an International Crisis Scenario. 2023. Vol. 1. no. 1. pp. 126–148. DOI: 10.61432/CPNE0101126k

2. Макаренко І. О., Брінь П. В., Венлунь Я. Обґрунтування найбільш релевантних бенчмарків у сфері звітування зі сталого розвитку: досвід України. Journal of Innovations and Sustainability. 2023. Vol. 7. № 2. DOI: https://doi.org/10.51599/is.2023.07.02.11.

3. Миськів Г. В., Пасінович І. І. Сталий розвиток і соціальна відповідальність в умовах війни в Україні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми економіки та управління». 2023. Вип. 7. № 1. С. 21-36.

4. Парфентьєва О. Г. Інтегроване еко-соціальне управління сталим інклюзивним розвитком. Бізнес Інформ. 2023. № 11. С. 291-304. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-11-291-304.

5. Пластун О. Л., Філатова Г. П., Пуговкіна Ю. А. Інформаційна прозорість у сегменті відповідального інвестування. Економіка та право. 2023. Том 69. № 2. С. 52-59. DOI: https://doi.org/10.15407/econlaw.2023.02.052.

6. Роль зеленого фінансування у забезпеченні сталого економічного розвитку України в умовах європейської інтеграції / Піскунов Р., Москаленко О., Даудова Г., Пеняк Ю., Шубіна С. Фінансово-кредитні системи: перспективи розвитку. 2025. № 2(17). С. 143-155. DOI: https://doi.org/10.26565/2786-4995-2025-2-12.

7. Уманців Г. В. Звітність про сталий розвиток у вимірі корпоративної соціальної відповідальності. Scientia Fructuosa. 2023. № 149(3). С. 59-71. DOI: https://doi.org/10.31617/1.2023(149)05.

8. Шостак І. В., Плисенко Г. П. Інтегрована звітність у контексті принципів ESG. Журнал стратегічних економічних досліджень. 2024. № 2(19). С. 146-152. DOI: https://doi.org/10.30857/2786-5398.2024.2.13.

9. Folke C., Hahn T., Olsson P., Norberg J. Adaptive governance of social-ecological systems. Annual Review of Environment and Resources. 2005. Vol. 30. P. 441-473. DOI: 10.1146/annurev.energy.30.050504.144511.

10. Hooghe L., Marks G. Multi-level governance and european integration. Lanham, MD : Rowman & Littlefield Publishers, 2001. 251 p.

11. Loorbach D. Transition management for sustainable development: a prescriptive, complexity-based governance framework. Governance. 2010. Vol. 23. № 1. P. 161-183.

12. Meadows D. H., Meadows D. L., Randers J., Behrens W. W. The limits to growth. New York : Universe Books, 1972. 205 p.

13. Ostrom E. Polycentric systems for coping with collective action and global environmental change. Global Environmental Change. 2010. Vol. 20. № 4. P. 550-557. DOI: 10.1016/j.gloenvcha.2010.07.004.

14. Paris Agreement. United Nations, 2015. 25 p.

15. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. United Nations. 2015. 35 р.

16. Ukraine Rapid Damage and Needs Assessment: February 2022 – February 2023 (RDNA2). Washington, DC : World Bank, 2023. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099184503212328877/pdf/P1801740d1177f03c0ab180057556615497.pdf (дата звернення: 19.02.2026).

17. World Commission on Environment and Development. Our Common Future. Oxford : Oxford University Press, 1987. 374 p.

Завантаження

Опубліковано

2026-05-18

Як цитувати

Крамарчук , Світлана Петрівна. «ЕВОЛЮЦІЯ ПАРАДИГМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ МОДЕЛЕЙ МІЖРІВНЕВОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ЕКЗОГЕННИХ ВИКЛИКІВ». ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА, вип. 2, Травень 2026, с. 228-3, https://doi.org/10.37332/.