ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ІНСТИТУЦІЙНА ОСНОВА ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ

Анотація

Гнатюк Т.М., Василюк М.М., Шкромида В.В., Сас Л.С. ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ІНСТИТУЦІЙНА ОСНОВА ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ

Мета. Теоретико-методологічне обґрунтування обліково-аналітичної інформації як структурного базису економіки знань, розкриття її потенціалу в процесах постіндустріальної трансформації суспільства та визначення стратегічних орієнтирів розвитку облікової професії в умовах розбудови вітчизняної екосистеми знань в умовах повоєнного відновлення України.

Методика дослідження. Застосовано інституційний та системний підходи для обґрунтування обліково-аналітичної інформації як інституційної основи економіки знань. Історико-еволюційний підхід та методи абстрагування використано при аналізі розвитку предмета обліку та дослідженні еволюції сприйняття професійного статусу фахівця як домінуючого елемента інституту довіри в економіці знань. Структурно-функціональний підхід та метод моделювання дозволили розкрити новітні функції обліку (кодифікацію, захист, трансмісію), а причинно-наслідковий аналіз застосовано для ідентифікації інституційних пасток чинних регуляторних стандартів щодо списання витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також оцінки їхнього впливу на капіталізацію інноваційного сектора.

Результати дослідження. Доведено, що в координатах економіки знань обліково-аналітична інформація перетворюється з ретроспективного звіту на ключовий механізм генерації довіри до невидимих активів. Її новітні функції охоплюють кодифікацію неявних знань у цифрові активи, захист інституційної пам’яті та легітимізацію вартості інтелектуального потенціалу. Встановлено, що класична індустріальна парадигма обліку заснована на директивному списанні витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи створює інституційні пастки, які дезінформують ринки та штучно гальмують розвиток економіки знань. Обґрунтовано необхідність інтеграції екологічного, соціального та людського обліку в цифровому форматі XBRL/iXBRL як адекватного інструменту вимірювання знаннєвих ефектів. Виявлено, що імпорт глобальних індустріальних стандартів без локальної адаптації породжує псевдоінституційні надбудови, які викривляють вартість національного інтелектуального багатства.

Наукова новизна результатів дослідження. Набули подальшого розвитку засади інституційної теорії через ідентифікацію облікової інформації як самостійної інституційної основи, що структурує простір довіри.

Удосконалено еволюційну модель трансформації професійного статусу суб’єкта облікової діяльності відповідно до викликів економіки знань через концептуальне обґрунтування неминучості переходу до інституту облікових гарантів, де гарант постає як ключовий архітектор довіри до цифрового представлення інтелектуального капіталу, а цифрова етика визначається як новий базовий регуляторний інститут знаннєвого суспільства.

Практична значущість результатів дослідження. Отримані висновки та узагальнення формують теоретичне підґрунтя для розробки національної стратегії інтеграції вітчизняної системи фінансової звітності у глобальну економіку знань та постіндустріальне середовище. Запропоновані концепти створюють базу для капіталізації знаннєвих ресурсів бізнесу та можуть бути імплементовані в процеси проєктування інфраструктури майбутнього повоєнного відновлення України і програми підготовки облікових фахівців, здатних ефективно управляти нематеріальними активами в умовах нової економічної реальності.

Ключові слова: економіка знань, обліково-аналітична інформація, інституційна теорія, інтелектуальний капітал, обліковий гарант, цифрова звітність, знаннєвий актив, людський капітал.

Gnatiuk T.M., Vasylyuk M.M., Shkromyda V.V., Sas L.S. ACCOUNTING AND ANALYTICAL INFORMATION AS THE INSTITUTIONAL BASIS OF THE KNOWLEDGE ECONOMY

Purpose. The aim of the article is the theoretical and methodological substantiation of accounting and analytical information as the structural basis of the knowledge economy, disclosure of its potential in the processes of post-industrial transformation of society, and determination of strategic guidelines for the development of the accounting profession in the context of building a domestic knowledge ecosystem during the post-war recovery of Ukraine.

Methodology of research. The institutional and systemic approaches are applied to substantiate accounting and analytical information as the institutional foundation of the knowledge economy. The historical-evolutionary approach and methods of abstraction are used to analyse the development of the accounting subject and to investigate the evolution of the perception of the specialist's professional status as a dominant element of the institute of trust in the knowledge economy. The modelling method, structural-functional approach allowed revealing the newest functions of accounting (codification, protection, transmission), while causal analysis is applied to identify the institutional traps of the current regulatory standards regarding the expensing of research and development (R&D) costs, as well as to assess their impact on the capitalization of the innovative sector.

Findings. It is proven that within the coordinates of the knowledge economy, accounting and analytical information transforms from a retrospective report into a key mechanism for generating trust in invisible assets. Its newest functions encompass the codification of tacit knowledge into digital assets, the protection of institutional memory, and the legitimization of the value of intellectual potential. It is established that the classical industrial accounting paradigm, based on the directive expensing of research and development (R&D) costs, creates institutional traps that misinform markets and artificially hinder the development of the knowledge economy. The necessity of integrating environmental, social, and human accounting in the digital XBRL/iXBRL format as an adequate tool for measuring knowledge-based effects is substantiated. It is revealed that the import of global industrial standards without local adaptation generates pseudo-institutional superstructures that distort the value of national intellectual wealth.

Originality. The principles of institutional theory have been further developed through the identification of accounting information as an independent institutional basis that structures the space of trust. The evolutionary model of transforming the professional status of the accounting subject in accordance with the challenges of the knowledge economy has been improved. This is achieved through the conceptual substantiation of the inevitable transition to the institute of accounting guarantors, where the guarantor acts as a key architect of trust in the digital representation of intellectual capital, and digital ethics is defined as a new basic regulatory institution of the knowledge society.

Practical value. The obtained conclusions and generalizations form the theoretical foundation for developing a national strategy for integrating the domestic financial reporting system into the global knowledge economy and post-industrial environment. The proposed concepts create a basis for the capitalization of business knowledge resources and can be implemented in the infrastructure design processes of Ukraine's future post-war recovery and in training programs for accounting professionals capable of effectively managing intangible assets in the new economic reality.

Key words: knowledge economy, accounting and analytical information, institutional theory, intellectual capital, accounting guarantor, digital reporting, knowledge asset, human capital.