МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Анотація

Ядчишин О.В. МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Мета. Обґрунтування механізмів стимулювання циркулярної економіки в умовах повоєнного відновлення України, визначення їх багаторівневої архітектури та пропонування прикладного підходу до впровадження циркулярних рішень на державному рівні, рівні територіальних громад і рівні підприємств.

Методика дослідження. Використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: методи аналізу і синтезу ‒ для узагальнення сучасних наукових підходів до розуміння циркулярної економіки і механізмів її стимулювання; систематизацію ‒ для структурування механізмів стимулювання за рівнями реалізації і функціональним призначенням; логіко-структурний метод ‒ для побудови таблиці впровадження циркулярних рішень у системі повоєнного відновлення; аналітичне узагальнення ‒ для формування практичних висновків щодо адаптації відповідних механізмів до українських умов.

Результати дослідження. Встановлено, що в умовах повоєнного відновлення циркулярна економіка має розглядатися не як вузькоекологічна концепція, а як прикладний механізм ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості відбудови і підвищення економічної стійкості територій. Виявлено, що ключовими бар’єрами її розвитку в Україні залишаються фрагментарність інституційного регулювання, слабкість економічних стимулів, нерозвиненість інфраструктури переробки, недостатня інтеграція циркулярних вимог у програми відновлення і нерівномірна спроможність територіальних громад до управління локальними ресурсними потоками. Обґрунтовано доцільність поділу механізмів стимулювання на чотири взаємопов’язані блоки: регуляторно-економічний каркас, закупівельні механізми, інвестиційні інструменти та локальні стимули для громад і бізнесу. Запропоновано таблицю впровадження механізмів стимулювання циркулярної економіки, у межах якої на державному рівні пріоритетними визначено стандартизацію і фінансові стимули, на рівні громади ‒ інвентаризацію ресурсних потоків, циркулярні закупівлі й територіальну координацію, а на рівні підприємства ‒ бізнес-моделі ресурсної замкненості, аудит матеріальних потоків і партнерства з локальними учасниками ринку. Доведено, що лише узгоджене функціонування цих рівнів створює передумови для переходу від фрагментарних екологічних практик до системної моделі циркулярного відновлення.

Наукова новизна результатів дослідження. Набув подальшого розвитку підхід до обґрунтування механізмів стимулювання циркулярної економіки в умовах повоєнного відновлення через поєднання інституційного, територіального і підприємницького рівнів реалізації. На відміну від наявних підходів, запропонований підхід пов’язує інструменти державної політики, управлінські дії територіальних громад та господарські рішення підприємств у межах єдиної логіки відбудови.

Практична значущість результатів дослідження. Запропоновані положення можуть бути використані при розробленні державних і регіональних програм повоєнного відновлення, формуванні політики підтримки ресурсоефективного виробництва, удосконаленні системи публічних закупівель, плануванні місцевої інфраструктури переробки і повторного використання матеріалів, а також у діяльності підприємств, що інтегрують циркулярні моделі у власні бізнес-процеси.

Ключові слова: державне регулювання, територіальні громади, циркулярні закупівлі, повторне використання, переробка, сталий розвиток, локальні ресурсні потоки, інституційне забезпечення.

Yadchyshyn O.V. MECHANISMS FOR STIMULATING THE CIRCULAR ECONOMY IN THE CONDITIONS OF POST-WAR RECONSTRUCTION OF UKRAINE

Purpose. The aim of the article is to substantiate the mechanisms for stimulating the circular economy in the conditions of post-war reconstruction of Ukraine, to define their multi-level architecture, and to propose an applied approach to the implementation of circular solutions at the state level, the level of territorial communities, and the level of enterprises.

Methodology of research. A set of general scientific and special methods was used, in particular: methods of analysis and synthesis – to generalize modern scientific approaches to understanding the circular economy and mechanisms for its stimulation; systematization – to structure stimulation mechanisms by levels of implementation and functional purpose; logical and structural method – to build a table for the implementation of circular solutions in the post-war reconstruction system; analytical generalization – to form practical conclusions on the adaptation of relevant mechanisms to Ukrainian conditions.

Findings. The article establishes that in the conditions of post-war reconstruction, the circular economy should be considered not as a narrowly ecological concept, but as an applied mechanism for resource conservation, reducing the material intensity of reconstruction and increasing the economic sustainability of territories. It was found that the key barriers to its development in Ukraine remain the fragmentation of institutional regulation, weak economic incentives, underdevelopment of the recycling infrastructure, insufficient integration of circular requirements into recovery programs, and uneven capacity of territorial communities to manage local resource flows. The feasibility of dividing incentive mechanisms into four interconnected blocks is substantiated: regulatory and economic framework, procurement mechanisms, investment instruments, and local incentives for communities and business. A table for implementing circular economy incentive mechanisms is proposed, within which standardization and financial incentives are prioritized at the state level, inventory of resource flows, circular procurement, and territorial coordination at the community level, and resource-locked business models, material flow audits, and partnerships with local market participants are prioritized at the enterprise level. It is proven that only the coordinated functioning of these levels creates the prerequisites for the transition from fragmented environmental practices to a systemic model of circular recovery.

Originality. The approach to justifying mechanisms for stimulating the circular economy in the conditions of post-war recovery through a combination of institutional, territorial and entrepreneurial levels of implementation has been further developed. Unlike existing approaches, the proposed approach connects state policy instruments, administrative actions of territorial communities and business decisions of enterprises within a single logic of reconstruction.

Practical value. The proposed provisions can be used in the development of state and regional programs for post-war recovery, the formation of a policy to support resource-efficient production, the improvement of the public procurement system, the planning of local infrastructure for processing and reuse of materials, as well as in the activities of enterprises that integrate circular models into their own business processes.

Key words: state regulation, territorial communities, circular procurement, reuse, recycling, sustainable development, local resource flows, institutional support.