ПРОДОВОЛЬЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ ТА МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ

Анотація

Артімонова І.В., Киришун Д.В. ПРОДОВОЛЬЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ ТА МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ

Мета. Дослідження впливу повномасштабної військової агресії російської федерації на стан продовольчого забезпечення населення України, виявлення основних викликів функціонування агропродовольчої системи в умовах воєнного стану, а також оцінка механізмів адаптації продовольчої системи, реалізованих державними інституціями та міжнародними партнерами.

Методика дослідження. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання. Теоретичні узагальнення здійснювалися із застосуванням методів аналізу та синтезу, індукції і дедукції, системного, структурно-функціонального та логічного підходів. Для оцінювання впливу воєнних дій на функціонування агропродовольчої системи, виробництво та експорт сільськогосподарської продукції використано економіко-статистичні методи, порівняльний аналіз, метод динамічних рядів, а також метод узагальнення статистичних даних Державної служби статистики України, міжнародних організацій, FAO, WFP та аналітичних матеріалів KSE Institute. Для формування висновків і практичних рекомендацій застосовано метод логічного узагальнення результатів дослідження.

Результати дослідження. Ідентифіковано ключові наслідки повномасштабної військової агресії російської федерації для функціонування агропродовольчої системи України та забезпечення продовольчої безпеки. Встановлено, що воєнні дії негативно вплинули на всі ланки агропродовольчого ланцюга – виробництво, переробку, логістику, експорт, внутрішній розподіл продукції та доступ населення до продовольства. Обґрунтовано, що ключовими чинниками дестабілізації стали руйнування виробничої та логістичної інфраструктури, мінування сільськогосподарських угідь, блокування морських портів, дефіцит трудових ресурсів, зростання виробничих витрат і звуження експортних можливостей. Доведено, що аграрний сектор України продемонстрував високий рівень адаптивності завдяки диверсифікації логістичних маршрутів, використанню альтернативних каналів експорту, реалізації державних програм підтримки та залученню міжнародної гуманітарної і фінансової допомоги. Визначено, що формування нової моделі продовольчого забезпечення потребує посилення системи стратегічних продовольчих резервів, розвитку механізмів страхування воєнних ризиків, підтримки малого та середнього агробізнесу й активізації міжнародного співробітництва у сфері гарантування продовольчої безпеки.

Наукова новизна результатів дослідження. Набув подальшого розвитку теоретико-прикладний підхід до дослідження впливу воєнних ризиків на функціонування агропродовольчої системи та забезпечення продовольчої безпеки держави. Визначено взаємозв’язок між воєнними, логістичними, економічними та соціальними чинниками й рівнем стійкості продовольчої системи України. Обґрунтовано необхідність формування адаптивної моделі продовольчої політики, орієнтованої на підвищення стійкості агропродовольчого сектору до воєнних, економічних і кліматичних викликів.

Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування під час формування політики продовольчої безпеки, розроблення програм підтримки аграрного сектору та відновлення агропродовольчої інфраструктури. Окремі положення дослідження можуть бути використані для удосконалення механізмів державної підтримки аграрних товаровиробників, формування системи стратегічних продовольчих резервів, розвитку логістичної інфраструктури, розширення програм гуманітарної допомоги та впровадження механізмів страхування воєнних ризиків у сільському господарстві.

Ключові слова: продовольча безпека, продовольча система, аграрний сектор, воєнний стан, продовольче забезпечення, логістична інфраструктура, експорт аграрної продукції, агрострахування, державне регулювання, адаптаційні механізми.

Artimonova I.V., Kyryshun D.V.  FOOD SECURITY OF UKRAINE'S POPULATION UNDER WARTIME CONDITIONS: CHALLENGES AND ADAPTATION MECHANISMS

Purpose. The study aims to examine the impact of the Russian Federation's full-scale military aggression on the state of food security of Ukraine's population, to identify the principal challenges facing the agri-food system under martial law, and to assess the adaptation mechanisms of the food system implemented by state institutions and international partners.

Methodology of research. The study employs a combination of general scientific and specialized methods of scholarly inquiry. Theoretical generalizations were conducted using methods of analysis and synthesis, induction and deduction, as well as systemic, structural-functional, and logical approaches. To assess the impact of hostilities on the functioning of the agri-food system, agricultural production, and exports, economic-statistical methods were applied, including comparative analysis, time-series analysis, and the generalization of statistical data from the State Statistics Service of Ukraine, international organizations, FAO, WFP, and analytical materials of the KSE Institute. The method of logical generalization of research findings was employed in formulating conclusions and practical recommendations.

Findings. The key consequences of the full-scale military aggression of the russian federation for the functioning of Ukraine's agri-food system and the provision of food security have been identified. It is established that hostilities have adversely affected all segments of the agri-food chain ‒ production, processing, logistics, export, domestic distribution, and population access to food. It is substantiated that the key destabilizing factors include the destruction of production and logistics infrastructure, the mining of agricultural land, the blockade of seaports, labor shortages, rising production costs, and the contraction of export opportunities. It is demonstrated that Ukraine's agricultural sector has exhibited a high degree of adaptability through the diversification of logistics routes, the utilization of alternative export channels, the implementation of state support programs, and the mobilization of international humanitarian and financial assistance. It is determined that the formation of a new food supply model requires strengthening the strategic food reserve system, developing war-risk insurance mechanisms, supporting small and medium-sized agribusinesses, and intensifying international cooperation in the area of food security assurance.

Originality. The theoretical and applied approach to examining the impact of war-related risks on the functioning of the agri-food system and ensuring the state's food security has been further developed. The interrelationship between military, logistical, economic, and social factors and the resilience of Ukraine's food system has been identified. The necessity of forming an adaptive food policy model oriented toward enhancing the agri-food sector's resilience to military, economic, and climatic challenges has been substantiated.

Practical value. The practical value of the findings lies in their applicability by state authorities and local self-government bodies in shaping food security policy, developing agricultural sector support programs, and restoring agri-food infrastructure. Specific provisions of the study may be utilized to improve state support mechanisms for agricultural producers, to establish a strategic food reserve system, to develop logistics infrastructure, to expand humanitarian assistance programs, and to introduce war-risk insurance mechanisms in agriculture.

Key words: food security, food system, agricultural sector, martial law, food supply, logistics infrastructure, agricultural export, agricultural insurance, state regulation, adaptation mechanisms.