СИНЕРГІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ФІНТЕХ-РІШЕНЬ У МОДЕРНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ АГРАРНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
DOI:
https://doi.org/10.37332/Ключові слова:
Agri-FinTech, цифрові технології, блокчейн, смарт-контракти, GIS, токенізація, Big Data, управління земельними ресурсами, аграрні підприємства, цифрова трансформаціяАнотація
Костецький В.В., Бутов А.М. СИНЕРГІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ФІНТЕХ-РІШЕНЬ У МОДЕРНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ АГРАРНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
Мета. Наукове обґрунтування ролі та можливостей поєднання цифрових технологій і фінтех-рішень (Agri-FinTech) у системі управління аграрними підприємствами, визначення їхнього впливу на ефективність використання земельних ресурсів, фінансову стійкість та конкурентоспроможність суб’єктів господарювання, а також розроблення практичних підходів до інтеграції таких інструментів у діяльність аграрного сектору.
Методика дослідження. Методологічною основою дослідження є поєднання загальнонаукових і спеціальних методів, що забезпечило комплексний аналіз процесів цифровізації управління земельними ресурсами в умовах розвитку Agri-FinTech. Зокрема, системний підхід використано для обґрунтування взаємозв’язку цифрових технологій, фінансових інструментів та управління земельними ресурсами як єдиної інтегрованої екосистеми. Аналіз і синтез застосовано при дослідженні сучасних цифрових інструментів та визначенні їх ролі в підвищенні ефективності землекористування. Порівняльний метод використано для зіставлення традиційних і цифрових підходів до управління земельними активами та фінансування аграрного сектору. Методи узагальнення та систематизації дали змогу сформувати концепцію Agri-FinTech як інтегрованого напряму розвитку аграрної економіки. Економіко-аналітичний метод застосовано для оцінки впливу цифрових і фінтех-рішень на ефективність управління земельними ресурсами та зниження трансакційних витрат. Логічний метод використано для обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків між цифровізацією, фінансуванням і підвищенням стійкості аграрних підприємств.
Результати дослідження. Визначено, що синергія цифрових технологій (GIS, ДЗЗ, Big Data, штучний інтелект, хмарні платформи, цифрові кадастри) та фінтех-рішень (цифрове кредитування, смарт-контракти, блокчейн, токенізація активів, індексне агрострахування) формує принципово нову модель управління аграрними підприємствами. Таке поєднання дає змогу автоматизувати земельні операції, забезпечити прозорість транзакцій, підвищити точність оцінки земель, розширити доступ до фінансування, оптимізувати виробничі процеси та підвищити стійкість аграрного бізнесу. Визначено ключові бар’єри та напрями розвитку Agri-FinTech в умовах воєнних викликів і економічної невизначеності.
Наукова новизна результатів дослідження. Обґрунтовано, що інтеграція цифрових агротехнологій і фінансових інструментів у межах концепції Agri-FinTech формує нову парадигму управління земельними ресурсами, яка, на відміну від традиційних підходів, базується на використанні даних у реальному часі, автоматизації транзакцій і токенізації активів, що дає змогу підвищити прозорість земельних відносин, знизити ризики та розширити доступ до фінансування аграрних підприємств. Удосконалено науково-методичні підходи до управління земельним банком аграрних підприємств шляхом інтеграції GIS-технологій, супутникового моніторингу, Big Data та штучного інтелекту з фінтех-рішеннями, що забезпечує підвищення точності оцінки земельних активів і ефективності управлінських рішень. Дістало подальшого розвитку теоретичне обґрунтування використання блокчейн-технологій і смарт-контрактів у земельних відносинах, зокрема щодо автоматизації орендних операцій, забезпечення незмінності кадастрових даних і формування прозорих ланцюгів постачання агропродукції.
Практична значущість результатів дослідження. Запропоновані інструменти Agri-FinTech можуть бути використані агропідприємствами, фінансовими установами, інвесторами для підвищення ефективності управління земельним банком підприємств, оптимізації фінансових операцій, зниження ризиків, удосконалення процесів оренди, оцінки та моніторингу земельних активів; а також органами державного управління при розробці політики цифрової трансформації агросектору.
Ключові слова: Agri-FinTech, цифрові технології, блокчейн, смарт-контракти, токенізація, GIS, Big Data, управління земельними ресурсами, аграрні підприємства, цифрова трансформація.
Kostetskyi V.V., Butov A.M. SYNERGY OF DIGITAL TECHNOLOGIES AND FINTECH SOLUTIONS IN MODERNISING THE MANAGEMENT OF AGRICULTURAL ENTERPRISES
Purpose. The aim is to provide a scientific substantiation of the role and potential of integrating digital technologies and FinTech solutions (Agri-FinTech) in the management system of agricultural enterprises, determining their impact on the efficient use of land resources, financial stability and competitiveness of economic entities, as well as developing practical approaches to integrating such tools into the activities of the agricultural sector.
Methodology of research. The methodological foundation of this study is a combination of general scientific and specialized methods, which enabled a comprehensive analysis of the processes of digitizing land resource management in the context of Agri-FinTech development. In particular, a systematic approach was used to substantiate the interconnection between digital technologies, financial instruments, and land resource management as a single integrated ecosystem. Analysis and synthesis were applied in the study of modern digital tools and the determination of their role in improving the efficiency of land use. The comparative method was used to contrast traditional and digital approaches to land asset management and financing of the agricultural sector. Methods of generalization and systematization made it possible to formulate the concept of Agri-FinTech as an integrated direction for the development of the agricultural economy. The economic and analytical method was applied to assess the impact of digital and FinTech solutions on the efficiency of land resource management and the reduction of transaction costs. The logical method was used to substantiate the cause-and-effect relationships between digitalization, financing, and the enhancement of agricultural enterprises’ sustainability.
Findings. It has been determined that the synergy of digital technologies (GIS, remote sensing, Big Data, artificial intelligence, cloud platforms, digital cadastres) and FinTech solutions (digital lending, smart contracts, blockchain, asset tokenisation, index agricultural insurance) forms a fundamentally new model of agricultural enterprise management. This combination makes it possible to automate land transactions, ensure transaction transparency, improve land valuation accuracy, expand access to financing, optimise production processes, and increase the sustainability of agribusiness. The article identifies key barriers and directions for the development of Agri-FinTech in the context of military challenges and economic uncertainty.
Originality. It is substantiated that the integration of digital agricultural technologies and financial instruments within the Agri-FinTech framework creates a new paradigm for land resource management which, unlike traditional approaches, is based on the use of real-time data, transaction automation, and asset tokenization, which makes it possible to increase the transparency of land relations, reduce risks, and expand access to financing for agricultural enterprises. Scientific and methodological approaches to managing the land bank of agricultural enterprises have been improved through the integration of GIS technologies, satellite monitoring, Big Data, and artificial intelligence with FinTech solutions, ensuring greater accuracy in the valuation of land assets and the effectiveness of management decisions. The theoretical rationale for the use of blockchain technologies and smart contracts in land relations has been further developed, particularly regarding the automation of lease transactions, ensuring the immutability of cadastral data, and the formation of transparent supply chains for agricultural products.
Practical value. The proposed Agri-FinTech tools can be used by agricultural enterprises, financial institutions, investors to increase the efficiency of land bank management of enterprises, optimize financial transactions, reduce risks, improve leasing processes, assess and monitor land assets; as well as by public administration bodies when developing policies for the digital transformation of the agricultural sector.
Key words: Agri-FinTech, digital technologies, blockchain, smart contracts, tokenisation, GIS, Big Data, land resource management, agricultural enterprises, digital transformation.
Посилання
1. Адаменко І. В. Зарубіжний досвід цифровізації сільськогосподарського виробництва та напрями його використання у вітчизняній практиці. Економіка та управління АПК. 2025. № 1. С. 62-72. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9262-2025-197-1-62-72
2. Вакуленко В., Юнтао Л., Сметан Д. Аналіз рівня цифровізації сільськогосподарських підприємств України у період воєнного стану. Економіка та суспільство. 2024. Випуск № 69. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-69-122.
3. Матриця оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. 2025. URL: https://nssmc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/matrytsia-opodatkuvanniava-1.pdf (дата звернення: 08.01.2026).
4. Метеленко Н., Свінцова Н., Нікітенко В. Цифровізація аграрного сектору як інструмент впровадження зелених технологій у контексті сталого розвитку. Humanities Studies. 2025. Вип. 23(100). С. 256-266. DOI: https://doi.org/10.32782/hst-2025-23-100-29
5. Пугач Ю. В. Агрофінтех в Україні: інтеграція віртуальних активів у стратегічне планування підприємств. Цифрова економіка та економічна безпека. 2025. № 3(18). С. 277-281. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.18-42
6. Рижикова Н., Остапенко Р., Бірченко Н. Аналіз використання блокчейн-технологій у сільському господарстві для обліку логістичних процесів. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2025. Том 10. № 4. С. 245-249. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-4-48
7. Юрчук Н. П., Кіпоренко С. С. Цифровізація сільського господарства: виклики і можливості для фермерських господарств. Агросвіт. 2024. № 19. С. 53-62. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2024.19.53
8. Ярощук Р. Вплив цифрових технологій на підвищення ефективності аграрного виробництва. Економіка та суспільство. 2024. Випуск № 68. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-68-58.
9. Köster M. A., Hurst W., Krampe C. Financing sustainable farming: The role of trust in the adoption of fintech by farmers. Technological Forecasting & Social Change. 2025. Vol. 220. DOI: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2025.124302.
10. Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA). ESMA. 2026. URL: https://www.esma.europa.eu/esmas-activities/digital-finance-and-innovation/markets-crypto-assets-regulation-mica (дата звернення: 10.01.2026).
11. Muhammad A., Mohammad N. A., Masairol M., Mahani H. Digital marketplace and FinTech to support agriculture sustainability. Energy Procedia. 2019. Vol. 156. Р. 234-238. DOI: https://doi.org/10.1016/j.egypro.2018.11.134
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Статті з відкритим доступом (журнали з відкритим доступом)
Автори, статті яких публікуються у відкритому доступі, зберігають усі права на зміст статей.
Статті з відкритим доступом зобов’язані публікуватись у розділі Creative Commons Attribution (CC BY) 4.0. Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати, виправляти та поширювати вашу роботу, якщо вони вказують на ваше авторство. Детальна інформація на сайті Creative Commons: https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
Дозволи для журналів із відкритим доступом
Якщо стаття опублікована у відкритому доступі під ліцензіями CC BY 4.0 або CC BY-NC 4.0 (що було можливо до 15 грудня 2018 року), користувачі можуть відтворити її відповідно до своїх умов.
Крім того, якщо стаття була опублікована під CC BY-NC 4.0 (ця ліцензія дає право іншим завантажувати ваші твори та ділитися ними з іншими, якщо вони вказують на ваше авторство, але вони не можуть використовувати їх комерційно в будь-якому випадку), використання для таких комерційних цілей вимагає дозволу:
– відтворення вмісту у творі чи продукті, призначених для продажу;
– відтворення у презентаціях, брошурах чи інших маркетингових матеріалах, що використовуються для комерційних цілей;
– розповсюдження контенту для просування або збуту людини, продукту, послуги чи організації;
– обмін текстами та даними з метою створення товарного продукту чи продукту, який отримує вигоду від рекламних надходжень;
– використання контенту комерційною особою чи фізичною особою з метою винагороди, прямо чи опосередковано через продаж, ліцензування, просування чи рекламу;
– посилання на вміст (електронною поштою, веб-сторінкою, портативним електронним пристроєм чи іншим способом) задля конкретної мети збуту чи реклами людини, продукту, курсу, послуги чи організації з комерційною вигодою.
Для отримання більш детальної інформації та запитів дозволу, будь ласка, зв’яжіться з нами.
