УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.37332/Ключові слова:
управління, стратегія, стратегічний розвиток, стратегічне управління, підприємство, стратегічні підходи, стратегічне рішення, конкурентні перевагиАнотація
Бердник Б.М. УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
Мета. Теоретичне обґрунтування та розробка методичних засад управління стратегічним розвитком підприємства в умовах високої невизначеності зовнішнього середовища.
Методика дослідження. Теоретико-методичними засадами дослідження є: діалектичний метод пізнання економічних процесів, фундаментальні положення стратегічного управління, наукові праці українських і закордонних учених стосовно проблем управління стратегічним розвитком підприємств. У процесі здійснення наукового дослідження було застосовано низку спеціальних та загальних і методів: монографічний (поглиблене вивчення поставлених завдань); теоретичного порівняння і узагальнення (при теоретичному узагальненні та формуванні висновків); графічний (відображення результатів дослідження та етапів формування стратегії розвитку підприємства) та ін.
Інформаційною базою досліджень слугували офіційні дані: Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, інформація з мережі Інтернет, наукові статті, монографії та інші наукові праці з актуальних проблем управління стратегічним розвитком підприємств, власні спостереження та дослідження.
Результати дослідження. Узагальнено сутність поняття «стратегічний розвиток» та вивчено еволюцію теорії менеджменту, яка проходила шлях від раціонального адміністрування до складних адаптивних систем. Досліджено відмінності між поняттями «стратегічне планування» та «стратегічне управління».
Доведено, що в умовах сучасних глобальних викликів стратегічний розвиток трансформувався з процесу довгострокового лінійного планування у динамічну систему адаптивного управління. Основний акцент змістився з кількісного зростання активів на якісну трансформацію бізнес-моделі, що базується на інноваційності, цифровізації та принципах сталого розвитку (ESG).
Визначено, що ключовою відмінністю стратегічного управління від стратегічного планування є безперервність циклу «аналіз – дія – контроль». Якщо планування фокусується на створенні документа (плану), то управління орієнтоване на розвиток внутрішніх компетенцій персоналу та організаційну гнучкість, що дозволяє підприємству зберігати життєздатність за будь-яких сценаріїв розвитку зовнішнього середовища.
Наукова новизна результатів дослідження. Удосконалено адаптивну стратегію розвитку підприємства в умовах невизначеності, яка на відміну від існуючих, базується на використанні розширеної моделі PESTEL-аналізу, що дозволяє згрупувати зовнішні детермінанти (політико-правові, економічні, соціально-демографічні, технологічні).
Встановлено ключові відмінності між стратегічним управлінням та стратегічним плануванням, при цьому якщо планування фокусується на створенні документа (плану), то управління орієнтоване на розвиток внутрішніх компетенцій персоналу та організаційну гнучкість, що дозволяє підприємству зберігати життєздатність за будь-яких сценаріїв розвитку зовнішнього середовища.
Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати можуть бути використані керівниками підприємств для побудови систем управління, здатних мінімізувати вплив деструктивних факторів воєнного та поствоєнного періоду, забезпечуючи при цьому сталий розвиток у довгостроковій перспективі.
Ключові слова: управління, стратегія, стратегічний розвиток, стратегічне управління, підприємство, стратегічні підходи, стратегічне рішення, конкурентні переваги.
Berdnyk B.M. MANAGEMENT OF STRATEGIC DEVELOPMENT OF AN ENTERPRISE IN CONDITIONS OF UNCERTAINTY
Purpose. The aim of the article is theoretical substantiation and development of methodological principles for managing the strategic development of an enterprise in conditions of high uncertainty of the external environment.
Methodology of research. The theoretical and methodological principles of the study are: the dialectical method of understanding economic processes, the fundamental principles of strategic management, and scientific works of Ukrainian and foreign scientists on the problems of managing the strategic development of enterprises. A set of special and general methods were used in the process of conducting scientific research: monographic (in-depth study of the set tasks); theoretical comparison and generalization (during theoretical generalization and formation of conclusions); graphic (reflection of research results and stages of formation of an enterprise development strategy), etc.
The information base for the research was official data: the Ministry of Economy, Environment and Agriculture of Ukraine, information from the Internet, scientific articles, monographs and other scientific works on current problems of managing the strategic development of enterprises, own observations and research.
Findings. The essence of the concept of "strategic development" is summarized and the evolution of management theory, which has gone from rational administration to complex adaptive systems, is studied. The differences between the concepts of "strategic planning" and "strategic management" are investigated.
It is proven that in the conditions of modern global challenges, strategic development has transformed from a process of long-term linear planning into a dynamic adaptive management system. The main emphasis has shifted from quantitative asset growth to qualitative transformation of the business model based on innovation, digitalization and sustainable development principles (ESG).
It has been determined that the key difference between strategic management and strategic planning is the continuity of the “analysis – action – control” cycle. If planning focuses on creating a document (plan), then management is oriented towards the development of internal personnel competencies and organizational flexibility, which allows the enterprise to maintain viability under any scenarios of external environment development.
Originality. An adaptive strategy for enterprise development in conditions of uncertainty has been improved, which, unlike existing ones, is based on the use of an extended PESTEL analysis model, which allows grouping external determinants (political and legal, economic, social and demographic, technological).
Key differences between strategic management and strategic planning have been identified, with planning focusing on creating a document (plan), while management is focused on developing internal staff competencies and organizational flexibility, which allows the enterprise to maintain viability under any external environment development scenarios.
Practical value. The obtained results can be used by enterprise managers to build management systems capable of minimizing the impact of destructive factors in the war and post-war periods, while ensuring sustainable development in the long term.
Key words: management, strategy, strategic development, strategic management, enterprise, strategic approaches, strategic decision, competitive advantages.
Посилання
1. Адлер О. О., Кавецький В. В. Стратегічне управління бізнес-процесами підприємства на основі рівня його економічної безпеки. Innovation аnd Sustainability. 2024. № 1. С. 74-82. DOI: https://doi.org/10.31649/ins.2024.1.73.82
2. Акулюшина М. О., Лук’янчук О. М., Адирова Т. І. Особливості стратегічного планування в умовах невизначеності. Економіка та суспільство. 2025. Випуск № 74. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-74-119
3. Будник М. М., Невертій Г. С., Крилова Н. М. Стратегічне управління. Київ : Видавничий дім «Кондор», 2020. 292 с.
4. Гудзь Ю. Ф. Інформаційне забезпечення стратегічного управління бізнесом онлайн-ритейлера. Науковий погляд: економіка та управління. 2025. № 1(89). С. 80-85. DOI: https://doi.org/10.32782/2521-666X/2025-89-11 (дата звернення: 11.01.2026).
5. Гужавіна І. В. Стратегічне управління в умовах криз: теоретико-прикладний аспект. Харків : ХНЕУ, 2019. 236 с.
6. Довгань В. Л. Стратегічне управління. Київ : ЦУЛ, 2020. 272 с.
7. Єпіфанова І. Ю., Джеджула В. В., Каплун Р. А. Особливості стратегічного управління підприємствами в умовах воєнного стану Innovation and Sustainability. 2023. № 4. С. 64-71. DOI: https://doi.org/10.31649/ins.2023.4.64.71.
8. Комаровський А. А., Рудницька О. В. Стратегічне управління підприємством як важлива складова системи менеджменту. Економіка та суспільство. 2023. Випуск № 57. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-57-128
9. Маказан Є. В. Основи методології стратегічного управління. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. № 17. С. 145-148. URL: https://visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/17_1_2018ua/17_1_2018.pdf (дата звернення: 06.01.2026).
10. МХП затвердила Стратегію сталого розвитку до 2030 року: економічний, соціальний та екологічний розвиток. URL: https://mhp.com.ua/uk/press-releases/mhp-strategia-stalogo-rozvytku-2030-roku (дата звернення: 16.01.2026).
11. Писаренко С. В. Стратегічне управління розвитком потенціалу аграрного підприємства в умовах адаптаційних змін. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 27(2). С. 29-34. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/9dfb5ff8-9990-406d-b5d9-cb5882a80004/content (дата звернення: 06.01.2026).
12. Приватне акціонерне товариство «МХП». URL: https://youcontrol.com.ua/contractor/?id=8295557&tb=history (дата звернення: 11.01.2026).
13. Рудніченко Є. М. Система стратегічного управління підприємством. Харків : Фактор, 2018. 280 с.
14. Савченко С. М., Нікітін В. Г. Стратегічне управління підприємствами : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2020. 312 с.
15. Таран-Лала О., Сухорук К. Стратегічне планування та управління: сучасні аспекти. Львів : ЛНУ, 2022. 185 с
16. Швед В. В., Горобець А. П. Стратегія розвитку підприємства: сутність та значення. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2023. № 49. С. 36-43. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2023-49-6
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Статті з відкритим доступом (журнали з відкритим доступом)
Автори, статті яких публікуються у відкритому доступі, зберігають усі права на зміст статей.
Статті з відкритим доступом зобов’язані публікуватись у розділі Creative Commons Attribution (CC BY) 4.0. Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати, виправляти та поширювати вашу роботу, якщо вони вказують на ваше авторство. Детальна інформація на сайті Creative Commons: https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
Дозволи для журналів із відкритим доступом
Якщо стаття опублікована у відкритому доступі під ліцензіями CC BY 4.0 або CC BY-NC 4.0 (що було можливо до 15 грудня 2018 року), користувачі можуть відтворити її відповідно до своїх умов.
Крім того, якщо стаття була опублікована під CC BY-NC 4.0 (ця ліцензія дає право іншим завантажувати ваші твори та ділитися ними з іншими, якщо вони вказують на ваше авторство, але вони не можуть використовувати їх комерційно в будь-якому випадку), використання для таких комерційних цілей вимагає дозволу:
– відтворення вмісту у творі чи продукті, призначених для продажу;
– відтворення у презентаціях, брошурах чи інших маркетингових матеріалах, що використовуються для комерційних цілей;
– розповсюдження контенту для просування або збуту людини, продукту, послуги чи організації;
– обмін текстами та даними з метою створення товарного продукту чи продукту, який отримує вигоду від рекламних надходжень;
– використання контенту комерційною особою чи фізичною особою з метою винагороди, прямо чи опосередковано через продаж, ліцензування, просування чи рекламу;
– посилання на вміст (електронною поштою, веб-сторінкою, портативним електронним пристроєм чи іншим способом) задля конкретної мети збуту чи реклами людини, продукту, курсу, послуги чи організації з комерційною вигодою.
Для отримання більш детальної інформації та запитів дозволу, будь ласка, зв’яжіться з нами.