ГОРИЗОНТАЛЬНІ ІННОВАЦІЇ ТА ЕНДОГЕННЕ ЗРОСТАННЯ: ПРИПУЩЕННЯ, МЕХАНІЗМИ, ДИСКУСІЇ

Анотація

Пасічник Т.О. ГОРИЗОНТАЛЬНІ ІННОВАЦІЇ ТА ЕНДОГЕННЕ ЗРОСТАННЯ: ПРИПУЩЕННЯ, МЕХАНІЗМИ, ДИСКУСІЇ

Мета. Систематизувати ключові припущення моделей горизонтальних інновацій П. Ромера; показати, як на їхній основі формуються головні теоретичні висновки щодо ролі НДДКР та інноваційної діяльності підприємств в економічному зростанні; окреслити основні проблеми і дискусії щодо інноваційної, конкурентної та патентної політики, що випливають з цієї теоретичної рамки.

Методика дослідження. У процесі дослідження застосовано: аналіз і синтез – для добору та узагальнення літератури з моделей горизонтальних інновацій і сучасних дискусій навколо них; логіко-дедуктивний аналіз – для відтворення причинно-наслідкових зв’язків між припущеннями моделей і висновками щодо зростання; порівняльний аналіз специфікацій – для зіставлення структурних елементів «знаннєво-зумовленої» специфікації та моделі «лабораторного обладнання».

Результати дослідження. Систематизовано ключові передумови моделей горизонтальних інновацій П. Ромера: неконкурентність ідей, часткова виключність (зокрема через патентний захист), недосконала конкуренція та наявність ринкової влади фірм, механізм «любові до різноманіття», а також агрегована функція НДДКР як формалізація зв’язку між ресурсами досліджень і появою нових дизайнів. Показано, що інновації в цих моделях є результатом приватних стимулів (очікуваної монопольної ренти), а технічний прогрес інтерпретується як розширення множини дизайнів або різновидів проміжних благ, що підвищує продуктивність кінцевого виробництва. Окреслено спільну структуру та принципову відмінність двох специфікацій – форму виробничої функції НДДКР – і висвітлено роль накопиченого запасу знань у продуктивності досліджень. Виокремлено центральні дискусії, що випливають із цих моделей: про припущення щодо продуктивності НДДКР, про компроміс між конкуренцією та стимулами до інновацій, про емпіричну релевантність ефекту масштабу, а також про неефективність децентралізованої рівноваги та джерела цієї неефективності.

Наукова новизна результатів дослідження. Уточнено відмінності між «знаннєво-зумовленою» та «лабораторного обладнання» специфікаціями моделі горизонтальних інновацій у частині виробничої функції НДДКР і ролі запасу знань у продуктивності досліджень. Систематизовано ключові суперечності та дискусійні наслідки цієї теоретичної рамки.

Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження формують структуровану основу для коректного використання ромерівських моделей горизонтальних інновацій у прикладному аналізі та формуванні економічної політики; зокрема, вони можуть бути використані як методичний інструмент для оцінювання та порівняння альтернативних політичних сценаріїв (підтримки НДДКР, дизайну інститутів інтелектуальної власності, конкурентної політики тощо).

Ключові слова: економічне зростання, інноваційний розвиток, патенти, НДДКР, горизонтальні інновації, технічний прогрес, ендогенні моделі зростання, ефект масштабу.

Pasichnyk T.O. HORIZONTAL INNOVATIONS AND ENDOGENOUS GROWTH: ASSUMPTIONS, MECHANISMS, AND DEBATES

Purpose. The aim of the article is to systematize the key assumptions of P. Romer's horizontal innovation models, this paper systematizes the key assumptions of Paul Romer’s horizontal innovation models, shows how these assumptions underpin the main theoretical conclusions about the role of R&D and firms’ innovative activity in economic growth, and outlines the major issues and debates in innovation, competition, and patent policy that follow from this framework.

Methodology of research. The study employs analysis and synthesis to select and integrate the literature on horizontal innovation models and related contemporary debates; logical and deductive analysis to trace causal links between model assumptions and growth outcomes; and comparative analysis to contrast the structural elements of the “knowledge-driven” specification and the “lab-equipment” model.

Findings. The paper summarizes the core assumptions of Paul Romer-type horizontal innovation models: the nonrivalry of ideas; partial excludability (notably via patent protection); imperfect competition and firms’ market power; the “love-for-variety” mechanism; and an aggregate R&D production function that links research inputs to the arrival of new designs. The analysis shows that innovation is driven by private incentives (expected monopoly rents), while technological progress is interpreted as an expansion in the set of designs – or, equivalently, the number of varieties of intermediate goods – which raises productivity in final-goods production. The two specifications are shown to share a common structure but differ fundamentally in the form of the R&D production function, particularly in how the accumulated stock of knowledge affects research productivity. The paper also highlights the main debates associated with these models, including assumptions about R&D productivity, the trade-off between competition and innovation incentives, the empirical relevance of scale effects, and the inefficiency of decentralized equilibrium and its sources.

Originality. The study clarifies how the “knowledge-driven” and “lab-equipment” specifications differ in their R&D technologies and in the role assigned to the knowledge stock in determining research productivity. In addition, it systematizes the key tensions and contested policy implications arising from this theoretical framework.

Practical value. The research results provide a structured basis for the appropriate use of Paul Romer-type horizontal innovation models in applied analysis and economic policy design. In particular, they can serve as a methodological tool for assessing and comparing alternative policy scenarios (R&D support, the design of intellectual property institutions, competition policy, etc.).

Key words: economic growth, innovative development, patents, R&D, horizontal innovations, technological progress, endogenous growth models, scale effects.