АРХІТЕКТОНІКА ТРИРІВНЕВОЇ МОДЕЛІ АДАПТИВНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА СТРУКТУРНА ЛОГІКА
DOI:
https://doi.org/10.37332/Ключові слова:
інституційне середовище, адаптивна ефективність інституційного середовища, технологічні зміни, функції інститутів, підфункції інститутів, критерії адаптивної ефективності інституційного середовища, компоненти адаптивної ефективності інституційного середовища, агільність, пластичність, стабільність, антиципація, форсайтАнотація
Пилипенко Г.М., Федорова Н.Є. АРХІТЕКТОНІКА ТРИРІВНЕВОЇ МОДЕЛІ АДАПТИВНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА СТРУКТУРНА ЛОГІКА
Мета. Обґрунтування архітектоніки трирівневої моделі адаптивної ефективності інституційного середовища, яка дозволяє структурно пов’язати функції інститутів, умови їх реалізації та результати інституційної дії в умовах постіндустріальних трансформацій суспільства та створює передумови для подальшої операціоналізації цієї моделі.
Методика дослідження. Дослідження базується на інституціональній та еволюційній теорії із застосуванням системного підходу та структурно-функціонального аналізу для визначення функцій і підфункцій інституційного середовища. Логіко-аналітичний метод використано для побудови трирівневої архітектоніки «функції – критерії – компоненти». Порівняльно-аналітичний підхід застосовано для інтерпретації різних типів інституційної реакції на технологічні виклики. Метод концептуального моделювання використано для формування ланцюжків «підфункція – дисфункція – критерії – компонент», що забезпечують можливість подальшої операціоналізації та кількісного вимірювання адаптивної ефективності.
Результати дослідження. Обґрунтовано трирівневу архітектоніку моделі адаптивної ефективності інституційного середовища, що включає: функціональний рівень (координаційна, розподільча та стимулююча функції і їх підфункції як канали інституційної дії); критеріальний рівень (умови реалізації інституційних функцій і параметри дієздатності інститутів); компонентний рівень (агільність, пластичність, стабільність, антиципація та форсайт як форми інституційної реакції на технологічні виклики).
Запропоновано алгоритм формування підфункціональних аналітичних ланцюжків, у межах якого компонент адаптивної ефективності виводиться з конфігурації ослаблення реалізації критеріїв відповідної підфункції, що забезпечує визначення глибини та типу необхідної інституційної адаптації (процедурної, трансформаційної, стабілізаційної або випереджальної). Показано, що компонент адаптивної ефективності виступає системоутворювальним елементом моделі, який інтегрує потенціал інститутів, умови його реалізації та результат інституційної реакції. Алгоритм проілюстровано на прикладі координаційної функції інституційного середовища та двох її підфункцій. Модель створює основу переходу від концептуального аналізу до формалізованого вимірювання адаптивної ефективності інституційного середовища.
Наукова новизна результатів дослідження. Сформовано цілісну архітектоніку адаптивної ефективності інституційного середовища на основі трирівневої логіки «функції – критерії – компоненти», яка вперше поєднує трансформаційний потенціал інститутів, умови їх дієздатності та результати інституційної адаптації в єдиній аналітичній конструкції. Удосконалено підхід до ідентифікації компонентів адаптивної ефективності через тип інституційної реакції на технологічні виклики, що створює методологічне підґрунтя для операціоналізації адаптивної ефективності інституційного середовища.
Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати можуть бути використані для кількісного оцінювання адаптивної ефективності інституційного середовища різних країн, проведення міжкраїнного порівняльного аналізу, виявлення інституційних дисфункцій у процесі технологічних трансформацій та аналізу зв’язку між адаптивною ефективністю інституційного середовища і технологічним розвитком на основі регресійних моделей. Запропонована модель створює основу для формування інструментарію інституційної політики, спрямованої на підвищення здатності суспільної системи до інтеграції проривних технологій та зниження структурних бар’єрів суспільного розвитку.
Ключові слова: інституційне середовище, адаптивна ефективність інституційного середовища, технологічні зміни, функції інститутів, підфункції інститутів, критерії адаптивної ефективності інституційного середовища, компоненти адаптивної ефективності інституційного середовища, агільність, пластичність, стабільність, антиципація, форсайт.
Pylypenko H.M., Fedorova N.Ye. ARCHITECTONICS OF THE THREE-LEVEL MODEL OF ADAPTIVE EFFICIENCY OF THE INSTITUTIONAL ENVIRONMENT: THEORETICAL FOUNDATIONS AND STRUCTURAL LOGIC
Purpose. The aim of the study is to substantiate the architectonics of a three-level model of the adaptive efficiency of the institutional environment, which makes it possible to structurally connect the functions of institutions, the conditions of their implementation, and the results of institutional action under the conditions of post-industrial transformations of society, and to create the preconditions for the further operationalization of this model.
Methodology of research. The study is based on institutional and evolutionary theory using a systems approach, structural and functional analysis to identify the functions and subfunctions of the institutional environment. A logical and analytical method is applied to construct the three-level architectonics “functions – criteria – components”. A comparative and analytical approach is used to interpret different types of institutional responses to technological challenges. The method of conceptual modelling is employed to build chains “subfunction – dysfunction – criteria – component”, enabling further operationalization and quantitative measurement of adaptive efficiency.
Findings. The three-level architectonics of the model of the adaptive efficiency of the institutional environment is substantiated, comprising: the functional level (coordination, distributional, and stimulating functions and their subfunctions as channels of institutional action); the criteria level (conditions for the implementation of institutional functions and parameters of institutional viability); and the component level (agility, plasticity, stability, anticipation, and foresight as forms of institutional response to technological challenges).
An algorithm for constructing subfunctional analytical chains is proposed, in which the component of adaptive efficiency is derived from the configuration of weakened implementation of the corresponding subfunction's criteria. This makes it possible to determine the depth and the type of required institutional adaptation (procedural, transformational, stabilizing, or anticipatory). It is shown that the component of adaptive efficiency serves as a system-forming element of the model, integrating the potential of institutions, the conditions for their realization, and the result of institutional response. The algorithm is illustrated using the example of the institutional environment's coordination function and two of its subfunctions. The model creates a basis for the transition from conceptual analysis to the formalized measurement of the adaptive efficiency of the institutional environment.
Originality. An integral architectonics of the adaptive efficiency of the institutional environment, based on the three-level logic “functions – criteria – components,” is developed, which, for the first time, integrates the transformational potential of institutions, the conditions of their viability, and the results of institutional adaptation into a single analytical framework. The approach to identifying the components of adaptive efficiency through the type of institutional response to technological challenges is improved, thereby forming the methodological basis for operationalizing the adaptive efficiency of the institutional environment.
Practical value. The obtained results may be used for quantitative assessment of adaptive efficiency of institutional environments across countries, cross-country comparative analysis, identification of institutional dysfunctions in technological transformations, and regression-based analysis of the relationship between adaptive efficiency of the institutional environment and technological development. The proposed model provides a basis for developing institutional policy instruments aimed at enhancing the capacity of the societal system to integrate breakthrough technologies and reducing structural barriers to societal development.
Key words: institutional environment, adaptive efficiency of the institutional environment, technological change, institutional functions, institutional subfunctions, criteria of adaptive efficiency of the institutional environment, components of adaptive efficiency of the institutional environment, agility, plasticity, stability, anticipation, foresight.
Посилання
1. Пилипенко Г. М., Федорова Н. Є. Наука як фактор соціально-економічного розвитку суспільства : монографія. Дніпро : НТУ «ДП», 2020. 213 с.
2. Pylypenko H., Fedorova N., Lytvynenko N., Pylypenko Yu. Breakthrough technologies of social transformations: devising an identification methodology. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2025. Volume 2. № 13(134). Р. 15-27. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.326555.
3. Прушківська Є. В. Роль законів архітектоніки у формуванні секторальної структури економіки. Економічний вісник Національного гірничого університету. 2013. № 2. С. 21-28.
4. Пилипенко Г. М., Федорова Н. Є., Казиміренко О. В. Соціально-економічний розвиток суспільства через призму синергетичної парадигми. Економічний вісник Національного гірничого університету. 2017. № 2(58). С. 9-17.
5. Норт Д. Інститути, інституціональна зміна та функціонування економіки. Київ : Основи, 2000. 198 с.
6. Acemoglu D., Johnson S. Unbundling Institutions. Journal of Political Economy. 2005. Vol. 113. № 5. P. 949-995. DOI: https://doi.org/10.1086/432166.
7. Ostrom E. Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action. New York : Cambridge University Press, 1990. 280 p. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511807763.
8. Rodrik D. Institutions for High-Quality Growth: What They Are and How to Acquire Them. Studies in Comparative International Development. 2000. Vol. 35. № 3. P. 3-31. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02699764.
9. Aghion P., Howitt P. Endogenous Growth Theory. Cambridge, MA : The MIT Press, 1998. 694 p.
10. Framework for Anticipatory Governance of Emerging Technologies. Paris : OECD Publishing, 2024. URL: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2024/04/framework-for-anticipatory-governance-of-emerging-technologies_14bf0402/0248ead5-en.pdf (дата звернення: 05.01.2026).
11. Guston D. H. Understanding ‘Anticipatory Governance’. Social Studies of Science. 2014. Vol. 44. № 2. P. 218-242. DOI: https://doi.org/10.1177/0306312713508669.
12. Kuhlmann S., Rip A. Next-Generation Innovation Policy and Grand Challenges. Science and Public Policy. 2018. Vol. 45. № 4. P. 448-454. DOI: https://doi.org/10.1093/scipol/scy011.
13. Rogge K. S., Reichardt K. Policy mixes for sustainability transitions: An extended concept and framework. Research Policy. 2016. Vol. 45. № 8. P. 1620-1635. DOI: https://doi.org/10.1016/j.respol.2016.04.004.
14. Howlett M., Rayner J. Design Principles for Policy Mixes. Policy and Society. 2013. Vol. 32. № 2. P. 91-102. DOI: https://doi.org/10.1016/S1449-4035(07)70118-2.
15. Glaeser E., La Porta R., Lopez-de-Silanes F., Shleifer A. Do Institutions Cause Growth? Journal of Economic Growth. 2004. Vol. 9. P. 271-303. DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.556370.
16. Voigt S. How (Not) to Measure Institutions. Journal of Institutional Economics. 2013. Vol. 9. № 1. P. 1-26. DOI: https://doi.org/10.1017/S1744137412000148.
17. Федорова Н. Є. Адаптивна ефективність інституційного середовища та її крітеріальні орієнтири. Наукові перспективи. 2025. № 9(63). С. 949-965. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-9(63)-949-965.
18. Fedorova N. Exploring the Functional Potential of the Institutional Environment under Conditions of Technological Change. Економічний вісник ДВНЗ УДХТУ. 2025. № 2(22). С. 41-56. DOI: https://doi.org/10.32434/2415-3974-2025-22-2-41-56.
19. Пилипенко Г. М., Федорова Н. Є. Адаптивна ефективність інституційного середовища та її компонентна структура. Інтелект ХХІ. 2025. № 3. С. 54-60. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8801/2025-3.7.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Статті з відкритим доступом (журнали з відкритим доступом)
Автори, статті яких публікуються у відкритому доступі, зберігають усі права на зміст статей.
Статті з відкритим доступом зобов’язані публікуватись у розділі Creative Commons Attribution (CC BY) 4.0. Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати, виправляти та поширювати вашу роботу, якщо вони вказують на ваше авторство. Детальна інформація на сайті Creative Commons: https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
Дозволи для журналів із відкритим доступом
Якщо стаття опублікована у відкритому доступі під ліцензіями CC BY 4.0 або CC BY-NC 4.0 (що було можливо до 15 грудня 2018 року), користувачі можуть відтворити її відповідно до своїх умов.
Крім того, якщо стаття була опублікована під CC BY-NC 4.0 (ця ліцензія дає право іншим завантажувати ваші твори та ділитися ними з іншими, якщо вони вказують на ваше авторство, але вони не можуть використовувати їх комерційно в будь-якому випадку), використання для таких комерційних цілей вимагає дозволу:
– відтворення вмісту у творі чи продукті, призначених для продажу;
– відтворення у презентаціях, брошурах чи інших маркетингових матеріалах, що використовуються для комерційних цілей;
– розповсюдження контенту для просування або збуту людини, продукту, послуги чи організації;
– обмін текстами та даними з метою створення товарного продукту чи продукту, який отримує вигоду від рекламних надходжень;
– використання контенту комерційною особою чи фізичною особою з метою винагороди, прямо чи опосередковано через продаж, ліцензування, просування чи рекламу;
– посилання на вміст (електронною поштою, веб-сторінкою, портативним електронним пристроєм чи іншим способом) задля конкретної мети збуту чи реклами людини, продукту, курсу, послуги чи організації з комерційною вигодою.
Для отримання більш детальної інформації та запитів дозволу, будь ласка, зв’яжіться з нами.