ВПЛИВ ЧЕТВЕРТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Автор(и)

  • Антон Сергійович Швець здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 051 «Економіка», Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» ORCID: htps://orcid.org/0009-0007-2816-2027

DOI:

https://doi.org/10.37332/

Ключові слова:

людський капітал, четверта промислова революція, нові технології, цифровізація, освіта, навички, інновації, ринок праці

Анотація

Швець А.С. ВПЛИВ ЧЕТВЕРТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Мета. Виокремлення системи факторів впливу четвертої промислової революції на стан та розвиток людського капіталу, а також з’ясування позитивних та негативних наслідків такого впливу.

Методика дослідження. Дослідження побудовано на використанні методів аналізу та синтезу, групування та класифікації, за допомогою яких були виокремлені технологічні, економічні, інституційні, соціально-психологічні та екологічні фактори впливу четвертої промислової революції на характеристики людського капіталу. Застосування методів узагальнення дозволило обґрунтувати позитивні та негативні наслідки впливу даних факторів на людський капітал.

Результати дослідження. На основі системного підходу доведено необхідність виокремлення технологічних, економічних, соціально-психологічних, інституційних та екологічних факторів, які визначають вплив четвертої промислової революції на людський капітал. Обґрунтовано, що вплив технологічних факторів на людський капітал проявляється в інтелектуалізації праці, персоналізації процесу навчання, фізичному розширенні можливостей та подовженні періоду професійної активності людини, набутті та удосконаленні професійних знань, вмінь та навичок, формуванні глобальної мобільності та спільної творчості, відновленні працездатності та здоров’я. Показано, що вплив економічних факторів супроводжується зростанням розриву в оплаті праці, структурними змінами зайнятості, диференціацією попиту на ринку праці на фахівців різної кваліфікації, зростанням інноваційної активності підприємств, трансформацією моделей зайнятості та моделей управління, зміною вартості та інвестицій у навчання та регіональною конкуренцією за таланти. Інституційні умови формування та реалізації характеристик людського капіталу визначають вплив інституційних факторів, а роль екологічних факторів охарактеризовано через трансформацію середовища трудової діяльності та формування «зелених» навичок. Соціально-психологічні фактори впливу трансформують спосіб життя та комунікацію людей, а також формують умови для інклюзивної діяльності.

Наукова новизна результатів дослідження. Виокремлено систему взаємопов’язаних технологічних, економічних, інституційних, соціально-психологічних та екологічних факторів впливу четвертої промислової революції на характеристики людського капіталу. На відміну від попередніх досліджень, запропоновано в якості самостійних факторів такого впливу розглядати соціально-психологічні та екологічні.

Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати можуть бути використані органами державної влади для розробки програм, спрямованих на розвиток людського капіталу.

Ключові слова: людський капітал, четверта промислова революція, нові технології, цифровізація, освіта, навички, інновації, ринок праці.

 

Shvets A.S. THE IMPACT OF THE FOURTH INDUSTRIAL REVOLUTION ON THE DEVELOPMENT OF HUMAN CAPITAL

Purpose. The aim of the article is to identify the system of factors influencing the fourth industrial revolution on the state and development of human capital, as well as to clarify the positive and negative consequences of such an impact.

Methodology of research. The study is based on the use of methods of analysis and synthesis, grouping and classification, with the help of which technological, economic, institutional, social and psychological and environmental factors of the influence of the fourth industrial revolution on the characteristics of human capital were identified. The use of generalization methods made it possible to substantiate the positive and negative consequences of the influence of these factors on human capital.

Findings. On the basis of a systemic approach, the need of allocation of technological, economic, social and psychological, institutional and environmental factors that determine the impact of the fourth industrial revolution on human capital has been proven. It has been substantiated that the impact of technological factors on human capital is manifested in the intellectualization of labour, personalization of the learning process, physical expansion of opportunities and extension of the period of professional activity of a person, acquisition and improvement of professional knowledge, skills and abilities, formation of global mobility and joint creativity, restoration of working capacity and health. It has been shown that the impact of economic factors is accompanied by an increase in the wage gap, structural changes in employment, differentiation of demand in the labour market for specialists of different qualifications, increased innovative activity of enterprises, transformation of employment models and management models, changes in the cost and investment in training and regional competition for talents. Institutional conditions of the formation and implementation of human capital characteristics determine the influence of institutional factors, and the role of environmental factors is characterized through the transformation of the work environment and the formation of "green" skills. Social and psychological factors of influence transform people's lifestyle and communication, and also form conditions for inclusive activity.

Originality. The scientific novelty lies in the isolation of a system of interconnected technological, economic, institutional, social and psychological and environmental factors of the influence of the fourth industrial revolution on the characteristics of human capital. Unlike previous studies, it is proposed to consider social and psychological and environmental factors as independent factors of such influence.

Practical value. The results obtained can be used by state authorities for programs aimed at the development of human capital.

Key words: human capital, the fourth industrial revolution, new technologies, digitalization, education, skills, innovations, labour market.

Посилання

1. Руссіян О. А. Вплив розвитку «Індустрії 4.0» на людський капітал промислового підприємства: зарубіжний досвід. Економіка промисловості. 2021. № 4(96). С. 93-117. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.093.

2. Розвиток людського капіталу: на шляху до якісних реформ. Центр Разумкова. 2018. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_LUD_KAPITAL.pdf (дата звернення: 29.09.2025).

3. Снітко Є. О., Завгородня Є. Є. Людський капітал і його роль в четвертій промисловій революції. Приазовський економічний вісник. 2021. Вип. 4(27). С. 51-55. URL: https://pev.kpu.zp.ua/journals/2021/4_27_ukr/11.pdf (дата звернення: 29.09.2025).

4. Саричев В. І., Плавкова Д. Д. Механізм державного регулювання розвитку людського потенціалу в умовах четвертої промислової революції. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2024. № 3(39). С. 9-17. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2024-3(39)-9-17

5. Завгородній А. Сутність та еволюція управління людським капіталом підприємства в умовах цифрової трансформації. Економіка та суспільство. 2025. Випуск №74. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-74-23.

6. Антонюк В. П. Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін. Вісник економічної науки України. 2021. № 2(41). С. 135-141. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).135-141.

7. Schultz Theodore W. Investment in Human Capital. The American Economic Review. 1961. Vol. 51. № 1. Р. 1-17.

8. Becker G. S. Investment in Human Capital: A. Theoretical Analysis. Journal of Political Economy. Supplement. 1962. Vol. LXX. No. 5. Part 2. Р. 9-49.

9. Грішнова О. А. Людський, інтелектуальний і соціальний капітал України: сутність, взаємозв’язок, оцінка, напрями розвитку. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2014. № 1. С. 34-40. URL: https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/db5e5bee-8e4b-40e4-9fc6-77ed01b35f21/content (дата звернення: 30.09.2025).

10. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки : монографія. Київ : Знання, 2001. 254 c.

11. Шваб К. Четверта промислова революція. Формуючи четверту промислову революцію. Київ : КСД, 2019. 416 с.

12. Pylypenko H., Fedorova N., Lytvynenko N., Pylypenko Yu. Breakthrough technologies of social transformations: devising an identification methodology. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2025. Volume 2. № 13(134). Р.15-27. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.326555.

13. Ілляшенко С. М., Ілляшенко Н. С., Шипуліна Ю. С. Проблеми і перспективи розвитку промисловості України в умовах четвертої промислової революції. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2020. № 5. С. 85-89. DOI: 10.31891/2307-5740-2020-286-5-17

14. Intelligence A. Introducing the Neo Revolutionary Thought User Interface (TUI). Independently Published. 2017. 134 р.

15. Catalysing Education 4.0 Investing in the Future of Learning for a Human-Centric Recovery. Insight report. WEF. 2022. URL: https://www3.weforum.org/docs/WEF_Catalysing_Education_4.0_2022.pdf (дата звернення: 30.09.2025).

16. Shaji George A., Baskar T., Siranchuk N., Karthikeyan M. The Future of Employment: Exploring Robotics and AI in the Workplace. Partners Universal International Innovation Journal. 2025. № 3(1). P. 11-18. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.14942536%20.

17. Пилипенко Г. М., Федорова Н. Є. Наука як фактор соціально-економічного розвитку суспільства : монографія. Дніпро : НТУ «ДП», 2020. 213 с.

18. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти: доповідь. Київ : Центр Разумкова, 2020. 274 с. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_digitalization.pdf (дата звернення: 30.09.2025).

19. Смєсова В. Л., Богданов О. О. Трансформація структури зайнятості у країнах світу під впливом цифровізації та високотехнологічного розвитку. Інноваційна економіка. 2025. № 3. С. 14-21. DOI: https://doi.org/10.37332/2309-1533.2025.3.2

20. Пилипенко Г. М., Федорова Н. Є., Казиміренко О. В. Соціально-економічний розвиток суспільства через призму синергетичної парадигми. Економічний вісник Національного гірничого університету. 2017. № 2(58). С. 9-17. URL: https://ev.nmu.org.ua/docs/2017/2/EV20172_009-017.pdf (дата звернення: 30.09.2025).

Завантаження

Опубліковано

2025-12-26