ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ ПОСТАЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.37332/Ключові слова:
логістика, логістичний процес, економічні детермінанти, ефективність, економічний розвиток, розвиток, цифрова трансформація, цифровізація, цифрова економікаАнотація
Панасюк В.М., Бобрівець В.В. ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ ПОСТАЧАННЯ
Мета. Метою статті є визначення та систематизація економічних детермінант цифровізації логістичних процесів у глобальних ланцюгах постачання та обґрунтування їх впливу на інвестиційні рішення й результативність логістичної діяльності.
Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети використано методи структурно-логічного аналізу для побудови логіки дослідження та формування концептуальної моделі; аналітико-порівняльний аналіз, дедукцію і синтез ‒ для узагальнення підходів до цифровізації логістики та систематизації інструментів (SCM/ERP-інтеграція, WMS, TMS, IoT, tracking and tracing, е-документообіг, аналітика даних); метод класифікації та структуризації ‒ для виокремлення груп економічних детермінант і формування переліку індикаторів їх оцінювання; табличний метод і метод візуалізації ‒ для представлення результатів дослідження у вигляді узагальнювальних таблиць і концептуальної схеми.
Результати дослідження. Обґрунтовано, що цифровізація логістики в глобальних ланцюгах постачання є економічно зумовленою трансформацією, а її результативність залежить від структури логістичних витрат, рівня транзакційних витрат, інвестиційного потенціалу, масштабів діяльності, конкурентного тиску, інституційно-регуляторних умов і розвитку цифрової інфраструктури. Показано, що економічний ефект цифровізації проявляється через скорочення операційних і транзакційних витрат, зменшення тривалості логістичного циклу, підвищення прозорості та керованості потоків, зниження втрат від збоїв і покращення сервісу. Доведено, що найбільш стійкі результати досягаються за умов комплексного впровадження цифрових рішень із інтеграцією даних, стандартизацією процесів і аналітичною підтримкою управлінських рішень, тоді як фрагментарні ініціативи часто не забезпечують очікуваної окупності.
Наукова новизна результатів дослідження. Подальшого розвитку набув підхід до трактування цифровізації логістичних процесів як системного управлінського рішення, детермінованого сукупністю економічних чинників, а також запропоновано концептуальну модель взаємозв’язків між економічними детермінантами, вибором діджитал-інструментів, механізмами економічного впливу та результативністю логістичної діяльності у глобальних ланцюгах постачання.
Практична значущість результатів дослідження. Запропонована систематизація економічних детермінант і індикаторів може бути використана підприємствами для обґрунтування інвестицій у цифрові логістичні рішення, визначення пріоритетів цифрової трансформації та оцінювання її економічної доцільності. Результати також доцільно застосовувати органами державного управління та інституціями розвитку під час формування політики підтримки цифрової інфраструктури, стандартизації обміну даними та розвитку paperless-процедур, що підвищують конкурентоспроможність і стійкість ланцюгів постачання.
Ключові слова: логістика, логістичний процес, економічні детермінанти, ефективність, економічний розвиток, розвиток, цифрова трансформація, цифровізація, цифрова економіка.
Panasyuk V.M., Bobrivets V.V. ECONOMIC DETERMINANTS OF THE DIGITALIZATION OF LOGISTICS PROCESSES IN GLOBAL SUPPLY CHAINS
Purpose. The aim of the article is to identify and systematize the economic determinants of the digitization of logistics processes in global supply chains and to justify their impact on investment decisions and the effectiveness of logistics activities.
Methodology of research. Structural and logical analysis was applied to build the research framework and develop a conceptual model. Analytical and comparative analysis, deduction, and synthesis were used to generalize approaches to logistics digitalization and systematize digital tools (SCM/ERP integration, WMS, TMS, IoT, tracking and tracing, e-document workflow, data analytics). Classification and structuring methods were employed to identify groups of economic determinants and propose assessment indicators. Tabular and visualization methods were used to present the findings in summary tables and a conceptual scheme.
Findings. The study substantiates that logistics digitalization in global supply chains is an economically driven transformation, and its performance depends on the cost structure of logistics, transaction costs, investment capacity, scale of operations, competitive pressure, institutional and regulatory conditions, and the level of digital infrastructure. The economic effect is primarily achieved through reductions in operational and transaction costs, shorter logistics cycle time, increased transparency and controllability of flows, lower losses from disruptions, and improved service. Sustainable positive outcomes are more likely under comprehensive implementation with data integration, process standardization, and analytics-supported decision-making, whereas fragmented initiatives often fail to deliver the expected payback.
Originality. The study further develops the approach that conceptualizes logistics digitalization as a systemic managerial decision determined by a set of economic factors, and proposes a conceptual model linking economic determinants, the choice of digital tools, mechanisms of economic impact, and performance outcomes in global supply chains.
Practical value. The proposed systematization of determinants and indicators can support firms in substantiating investments in digital logistics solutions, setting transformation priorities, and assessing economic feasibility. The findings may also inform public policy aimed at developing digital infrastructure, standardizing data exchange, and promoting paperless procedures to strengthen supply chain competitiveness and resilience.
Key words: logistics, logistics process, economic determinants, efficiency, economic development, development, digital transformation, digitalization, digital economy.
Посилання
1. Ivanov D., Dolgui A. A digital supply chain twin for managing the disruption risks and resilience in the era of Industry 4.0. Production Planning & Control. 2021. Vol. 32. Iss. 9. P. 775-788. DOI: 10.1080/09537287.2020.1768450.
2. Bigliardi B., Filippelli S., Petroni A., Tagliente L. The digitalization of supply chain: a review. Procedia Computer Science. 2022. №200. P. 1806–1815. DOI: 10.1016/j.procs.2022.01.381.
3. Helo P., Thai V. V. Logistics 4.0 – digital transformation with smart connected tracking and tracing devices. International Journal of Production Economics. 2024. № 275. 109336. DOI: 10.1016/j.ijpe.2024.109336.
4. Queiroz M. M., Fosso Wamba S. Blockchain adoption challenges in supply chain: An empirical investigation of the main drivers in India and the USA. International Journal of Information Management. 2019. № 46. С. 70–82. DOI: 10.1016/j.ijinfomgt.2018.11.021.
5. Coase R. H. The Nature of the Firm. Economica. 1937. № 4(16). P. 386–405. DOI: 10.1111/j.1468-0335.1937.tb00002.x.
6. Williamson O. E. The Economic Institutions of Capitalism: Firms, Markets, Relational Contracting. New York: Free Press; 1985. 450 p.
7. Харун О., Грицина Л. Вплив діджиталізації на розвиток інноваційних бізнес-моделей логістичної сфери. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2022. № 12(6/1). DOI: 10.31891/2307-5740-2022-312-6(1)-18.
8. Штельмашук М.С. Цифровізація та автоматизація логістичних процесів: сучасний стан та перспективи. Економіка та суспільство. 2024. № 68. DOI: 10.32782/2524-0072/2024-68-193.
9. World Trade Organization. Cross-border Paperless Trade Toolkit. 2022. 52 p.
10. Digital Container Shipping Association (DCSA). Standard for the Bill of Lading: a roadmap towards eDocumentation. Version 1.0. 2020 Dec. 39 p.
11. State of the Art of Digital Twins in Improving Supply Chain Resilience / Roman E. A., Stere A. S., Roșca E., Radu A. V., Codroiu D., Anamaria I. Logistics. 2025. Vol. 9. Iss. 1. DOI: 10.3390/logistics9010022.
12. Ogunsoto O. V., Olivares-Aguila J., ElMaraghy W. A conceptual digital twin framework for supply chain recovery and resilience. Supply Chain Analytics. 2025. № 9. 100091. DOI: 10.1016/j.sca.2024.100091.
13. Teece D. J., Pisano G., Shuen A. Dynamic capabilities and strategic management. Strategic Management Journal. 1997. № 18(7). P. 509–533. DOI: 10.1002/(SICI)1097-0266(199708)18:7<509::AID-SMJ882>3.0.CO;2-Z.
14. Badakhshan E., Ball P. Applying digital twins for inventory and cash management in supply chains under physical and financial disruptions. International Journal of Production Research. 2023. № 61(15). P. 5094–5116. DOI: 10.1080/00207543.2022.2093682.
15. Ben-Daya M., Hassini E., Bahroun Z. Internet of things and supply chain management: a literature review. International Journal of Production Research. 2019. № 57(15–16). P. 4719–4742. DOI: 10.1080/00207543.2017.1402140.
16. Tukamuhabwa B. R., Stevenson M., Busby J., Zorzini M. Supply chain resilience: definition, review and theoretical foundations for further study. International Journal of Production Research. 2015. № 53(18). P. 5592–5623. DOI: 10.1080/00207543.2015.1037934.
17. Канцедал Н. А., Лега О. В., Морозов Є. О. Цифровізація логістики: нові технології для покращення управління та оптимізації. Економічний простір. 2025. № 199. С. 45–51. DOI: 10.30838/EP.199.45-51.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Статті з відкритим доступом (журнали з відкритим доступом)
Автори, статті яких публікуються у відкритому доступі, зберігають усі права на зміст статей.
Статті з відкритим доступом зобов’язані публікуватись у розділі Creative Commons Attribution (CC BY) 4.0. Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати, виправляти та поширювати вашу роботу, якщо вони вказують на ваше авторство. Детальна інформація на сайті Creative Commons: https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
Дозволи для журналів із відкритим доступом
Якщо стаття опублікована у відкритому доступі під ліцензіями CC BY 4.0 або CC BY-NC 4.0 (що було можливо до 15 грудня 2018 року), користувачі можуть відтворити її відповідно до своїх умов.
Крім того, якщо стаття була опублікована під CC BY-NC 4.0 (ця ліцензія дає право іншим завантажувати ваші твори та ділитися ними з іншими, якщо вони вказують на ваше авторство, але вони не можуть використовувати їх комерційно в будь-якому випадку), використання для таких комерційних цілей вимагає дозволу:
– відтворення вмісту у творі чи продукті, призначених для продажу;
– відтворення у презентаціях, брошурах чи інших маркетингових матеріалах, що використовуються для комерційних цілей;
– розповсюдження контенту для просування або збуту людини, продукту, послуги чи організації;
– обмін текстами та даними з метою створення товарного продукту чи продукту, який отримує вигоду від рекламних надходжень;
– використання контенту комерційною особою чи фізичною особою з метою винагороди, прямо чи опосередковано через продаж, ліцензування, просування чи рекламу;
– посилання на вміст (електронною поштою, веб-сторінкою, портативним електронним пристроєм чи іншим способом) задля конкретної мети збуту чи реклами людини, продукту, курсу, послуги чи організації з комерційною вигодою.
Для отримання більш детальної інформації та запитів дозволу, будь ласка, зв’яжіться з нами.