ВІД СИРОВИННОЇ МОДЕЛІ ДО ЛАНЦЮГІВ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ: СТРУКТУРНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКСПОРТУ АГРАРНО-ПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.37332/Ключові слова:
аграрно-продовольчий експорт, аграрно-продовольча продукція, аграрний сектор, товарна структура, додана вартість, ланцюги доданої вартості, зернові культури, олійні культури, глибока переробка, тваринництво, біоенергетика, державна політикаАнотація
Сегеда С.А. ВІД СИРОВИННОЇ МОДЕЛІ ДО ЛАНЦЮГІВ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ: СТРУКТУРНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКСПОРТУ АГРАРНО-ПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ
Мета. Дослідження місця аграрно-продовольчої продукції в товарній структурі експорту України через призму створення та утримання доданої вартості, а також розроблення пропозицій щодо удосконалення напрямів використання продукції аграрного сектору в межах національних ланцюгів доданої вартості.
Методика дослідження. Дослідження базується на поєднанні загальнонаукових та прикладних економічних методів. До них належать статистичний та порівняльний аналіз динаміки експорту, структурний аналіз товарного складу експорту агропродовольчої продукції та факторний аналіз експортних доходів за обсягом та ціновими ефектами. Для оцінювання довгострокових тенденцій у виробництві та експорті ключових сільськогосподарських товарів було використано аналіз часових рядів, а для оцінювання позиції української агропродовольчої продукції в національних та глобальних ланцюгах створення вартості ‒ елементи підходу ланцюга створення вартості.
Результати дослідження. Досліджено трансформацію аграрно-продовольчого експорту України впродовж 2000‒2024 рр. крізь призму формування та утримання доданої вартості в національній економіці. Обґрунтовано, що швидке нарощування виробництва зернових і олійних культур та зростання частки аграрної продукції в товарному експорті (до 59,1 % у 2024 р.) супроводжується закріпленням сировинної спеціалізації й недостатнім розвитком внутрішніх ланцюгів доданої вартості. На основі аналізу динаміки валютних надходжень показано контрциклічну роль аграрного сектору в періоди економічних шоків, водночас виявлено структурні диспропорції: домінування продукції рослинного походження та первинної переробки (зерно, насіння олійних, рослинні олії) за одночасного скорочення питомої ваги готових харчових продуктів і продукції тваринництва. Встановлено, що зростання експортної виручки значною мірою забезпечується кількісним фактором при волатильності цін, що підвищує вразливість до світової кон’юнктури та обмежує економічний ефект експортоорієнтованої моделі. Аргументовано необхідність державної політики переорієнтації експорту від сировини до продукції глибокої промислової й «біологічної» переробки, розвитку комбікормової, борошномельно-круп’яної, харчової та біоенергетичної галузей, відновлення тваринництва та розширення виробництва готових продуктів і інгредієнтів. Запропоновані напрями мають забезпечити зміцнення внутрішніх ланцюгів доданої вартості, підвищення стійкості аграрного сектору, нарощування зайнятості й бюджетних надходжень та посилення продовольчої безпеки.
Наукова новизна результатів дослідження. Набули подальшого розвитку теоретико-методичні положення щодо оцінювання ролі аграрного сектору в зовнішній торгівлі шляхом поєднання аналізу товарної структури експорту з позиціонуванням продукції у національних ланцюгах доданої вартості, що дозволяє уточнити економічні межі контрциклічної функції аграрного експорту та його вплив на довгострокову конкурентоспроможність економіки. Доведено, що домінування сировинної та напівсировинної аграрно-продовольчої продукції в експорті України формує стійку модель «втраченої доданої вартості», яка, на відміну від існуючих підходів, не забезпечує пропорційного економічного зростання та стримує інноваційний розвиток аграрного сектору через звуження внутрішніх ланцюгів доданої вартості.
Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні та коригуванні державної аграрної, експортної та інноваційної політики України, зокрема Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економіки України, а також регіональними органами влади при розробленні програм підтримки розвитку переробних галузей, тваринництва та біоенергетики як ключових ланок формування доданої вартості. Крім того, отримані результати можуть бути використані у навчальному процесі закладів вищої освіти при викладанні дисциплін «Економіка аграрних підприємств», «Зовнішньоекономічна діяльність», «Міжнародна торгівля», а також у подальших наукових дослідженнях проблем трансформації аграрно-продовольчого експорту та формування ланцюгів доданої вартості.
Ключові слова: аграрно-продовольчий експорт, аграрно-продовольча продукція, аграрний сектор, товарна структура, додана вартість, ланцюги доданої вартості, зернові культури, олійні культури, глибока переробка, тваринництво, біоенергетика, державна політика.
Seheda S.A. TRANSITIONING FROM A RAW-MATERIAL EXPORT MODEL TO VALUE-ADDED CHAINS: STRUCTURAL TRANSFORMATION OF UKRAINE’S AGRI-FOOD EXPORT SECTOR
Purpose. The aim of the article is to study the place of agri-food products in the commodity structure of Ukraine's exports through the prism of creating and maintaining added value, as well as developing proposals for improving the areas of use of agricultural sector products within national value-added chains.
Methodology of research. The research is based on a combination of general scientific and applied economic methods. These include statistical and comparative analysis of export dynamics, structural analysis of the commodity composition of agri-food exports, and factor analysis of export revenues by volume and price effects. Time series analysis was used to assess long-term trends in the production and export of key agricultural commodities, and elements of the value chain approach were used to assess the position of Ukrainian agri-food products in national and global value chains.
Findings. The transformation of Ukraine's agri-food exports during 2000-2024 is studied through the prism of the formation and maintenance of added value in the national economy. It is substantiated that the rapid increase in the production of grain and oilseed crops and the growth of the share of agricultural products in commodity exports (up to 59.1% in 2024) is accompanied by the consolidation of raw material specialization and insufficient development of internal value-added chains. Based on the analysis of the dynamics of foreign exchange receipts, the countercyclical role of the agricultural sector in periods of economic shocks is shown, while structural imbalances are revealed: the dominance of products of plant origin and primary processing (grain, oilseeds, vegetable oils) with a simultaneous reduction in the share of finished food products and livestock products. It is established that the growth of export revenue is largely ensured by the quantitative factor of price volatility, which increases vulnerability to the world market and limits the economic effect of the export-oriented model. The need for a state policy of reorienting exports from raw materials to products of deep industrial and "biological" processing, the development of feed, flour and cereal, food and bioenergy industries, the restoration of livestock farming and the expansion of the production of finished products and ingredients is argued. The proposed directions should ensure the strengthening of internal value chains, increasing the sustainability of the agricultural sector, increasing employment and budget revenues, and enhancing food security.
Originality. Theoretical and methodological provisions on assessing the role of the agricultural sector in foreign trade have been further developed by combining the analysis of the commodity structure of exports with the positioning of products in national value-added chains, which allows us to clarify the economic boundaries of the countercyclical function of agricultural exports and its impact on the long-term competitiveness of the economy. It is proven that the dominance of raw and semi-raw agri-food products in Ukraine's exports forms a stable model of "lost added value", which, unlike existing approaches, does not ensure proportional economic growth and restrains the innovative development of the agricultural sector due to the narrowing of internal value-added chains.
Practical value. The results of the study can be used in the formation and adjustment of the state agrarian, export and innovation policy of Ukraine, in particular by the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, the Ministry of Economy of Ukraine, as well as regional authorities in the development of programs to support the development of processing industries, livestock farming and bioenergy as key links in the formation of added value. In addition, the results obtained can be used in the educational process of higher education institutions when teaching the disciplines "Economics of agricultural enterprises", "Foreign economic activity", "International trade", as well as in further scientific research into the problems of transformation of agrarian and food exports and the formation of value added chains.
Key words: agri-food exports, agri-food products, agricultural sector, commodity structure, value added, value chains, cereals, oilseeds, deep processing, livestock production, bioenergy, public policy.
Посилання
1. Іщук С. О., Полякова Ю. В., Ривак Н. О., Процевят О. С. Український товарний експорт в умовах глобальних економічних змін. Львів : ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», 2021. 72 с.
2. Шубравська О. В., Прокопенко К. О. Вплив агрокорпорацій України на стан торговельного балансу держави. Економіка і прогнозування. 2020. № 1. С. 111-127.
3. Бородіна О. М. Інтеграція дрібних сільськогосподарських виробників до агропродовольчих ланцюгів доданої вартості: методологічні підходи та емпіричні дослідження. Економіка і прогнозування. 2014. № 2. С. 73-84.
4. Геєць В. М. Формування економічного профілю стратегічно важливих видів промислової діяльності в Україні (ретроспективний погляд). Економіка України. 2023. № 8. С. 3-27.
5. Осташко Т. О. Експорт агропродовольчих товарів у ЄС: перспективи і завдання. Економіка і прогнозування. 2016. № 1. С. 83-94.
6. Сегеда С. А. Тенденції, особливості і чинники зовнішньоекономічної діяльності аграрно-продуктового виробництва України. Причорноморські економічні студії. 2020. Вип. 50. Ч. 1. С. 36-43.
7. Сегеда С. А. Аграрно-продуктове виробництво України : монографія. Вінниця : Видавництво ТОВ “Меркьюрі-Поділля”, 2020. 672 с.
8. Шевчук В., Черкас Н. Вплив структури зовнішньої торгівлі України на економічне зростання в контексті залучення до глобальних ланцюгів вартості. Економіка України. 2019. № 2. С. 22-36.
9. Пасхавер Б. Цінові обставини розвитку агропродовольчого комплексу. Економіка України. 2019. № 2. С. 49-61.
10. Шубравська О. Аграрний корпоративний сектор: теоретичні засади дослідження. Економіка України. 2019. № 2. С. 62-72.
11. Малік М. Й., Шпикуляк О. Г. Інститути та інституції у розвитку аграрної сфери економіки. Економіка АПК. 2011. № 7. С. 169-177.
12. Созанський Л. Й. Товарний експорт України в умовах сучасних викликів. Економіка та управління національним господарством. 2023. № 3. С. 27-33.
13. Державна служба статистики України. URL: http://ukrstat.gov.ua (дата звернення: 14.10.2025).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Статті з відкритим доступом (журнали з відкритим доступом)
Автори, статті яких публікуються у відкритому доступі, зберігають усі права на зміст статей.
Статті з відкритим доступом зобов’язані публікуватись у розділі Creative Commons Attribution (CC BY) 4.0. Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати, виправляти та поширювати вашу роботу, якщо вони вказують на ваше авторство. Детальна інформація на сайті Creative Commons: https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
Дозволи для журналів із відкритим доступом
Якщо стаття опублікована у відкритому доступі під ліцензіями CC BY 4.0 або CC BY-NC 4.0 (що було можливо до 15 грудня 2018 року), користувачі можуть відтворити її відповідно до своїх умов.
Крім того, якщо стаття була опублікована під CC BY-NC 4.0 (ця ліцензія дає право іншим завантажувати ваші твори та ділитися ними з іншими, якщо вони вказують на ваше авторство, але вони не можуть використовувати їх комерційно в будь-якому випадку), використання для таких комерційних цілей вимагає дозволу:
– відтворення вмісту у творі чи продукті, призначених для продажу;
– відтворення у презентаціях, брошурах чи інших маркетингових матеріалах, що використовуються для комерційних цілей;
– розповсюдження контенту для просування або збуту людини, продукту, послуги чи організації;
– обмін текстами та даними з метою створення товарного продукту чи продукту, який отримує вигоду від рекламних надходжень;
– використання контенту комерційною особою чи фізичною особою з метою винагороди, прямо чи опосередковано через продаж, ліцензування, просування чи рекламу;
– посилання на вміст (електронною поштою, веб-сторінкою, портативним електронним пристроєм чи іншим способом) задля конкретної мети збуту чи реклами людини, продукту, курсу, послуги чи організації з комерційною вигодою.
Для отримання більш детальної інформації та запитів дозволу, будь ласка, зв’яжіться з нами.