ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ КЛІМАТИЧНОЇ НЕЙТРАЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ АГРОХОЛДИНГУ ІМК)
DOI:
https://doi.org/10.37332/Ключові слова:
стратегія розвитку, кліматична нейтральність, PESTEL, SWOT, TOWS, McKinsey/GE, Smart Green Strategy, декарбонізація, CBAM, агрохолдингАнотація
Файчук О.М., Гринюк С.В. ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ КЛІМАТИЧНОЇ НЕЙТРАЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ АГРОХОЛДИНГУ ІМК)
Мета. Теоретичне обґрунтування та розробка концептуального підходу до формування стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств на засадах кліматичної нейтральності з використанням комплексу інструментів стратегічного аналізу на прикладі агрохолдингу ІМК.
Методика дослідження. Методологічною основою є концепція сталого розвитку та Triple Bottom Line. Застосовано методи: PESTEL-аналіз (22 фактори) для оцінки макросередовища; SWOT-аналіз внутрішнього потенціалу та зовнішніх можливостей; TOWS-матриця для генерації стратегічних альтернатив; матриця McKinsey/GE для пріоритизації напрямів інвестування.
Результати дослідження. Визначено три різновиди стратегії розвитку на засадах кліматичної нейтральності: технологічна модернізація (precision farming), енергетична трансформація (декарбонізація), ринкова диверсифікація (вуглецеві кредити, ISCC). За допомогою PESTEL-аналізу виявлено помірно сприятливий вплив зовнішнього середовища (3,34 з 5,00), де найвагомішими позитивними факторами є євроінтеграція України (0,60), доступність зеленого фінансування (0,50) та технології точного землеробства (0,40). SWOT-аналіз підтвердив наявність внутрішнього потенціалу компанії: земельний банк 116 тис. га, EBITDA margin >40 %, 100 % покриття precision farming. TOWS-матриця сформувала 11 стратегічних ініціатив через комбінування сильних/слабких сторін із можливостями/загрозами. За допомогою матриці McKinsey/GE обґрунтовано концентрацію інвестицій на точному землеробстві (4,7×4,5) та декарбонізації (4,5×4,2), які позиціонуються у зоні Invest/Grow.
Наукова новизна результатів дослідження. Вперше розроблено інтегрований підхід до формування стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств, який поєднує класичні інструменти стратегічного аналізу з кліматичними параметрами в умовах дії CBAM, що, на відміну від існуючих підходів, забезпечує синергію економічних та екологічних цілей.
Практична значущість результатів дослідження. Методичний інструментарій може бути використаний агропідприємствами різного масштабу для формування кліматично орієнтованих стратегій. Досвід Smart Green Strategy ІМК демонструє можливість поєднання зростання EBITDA>40 % з декарбонізацією виробництва.
Ключові слова: стратегія розвитку, кліматична нейтральність, PESTEL, SWOT, TOWS, McKinsey/GE, Smart Green Strategy, декарбонізація, CBAM, агрохолдинг.
Faichuk O.M., Hryniuk S.V. FORMATION OF AGRICULTURAL ENTERPRISE DEVELOPMENT STRATEGY BASED ON CLIMATE NEUTRALITY PRINCIPLES (CASE STUDY OF IMC AGROHOLDING)
Purpose. The aim of the article is to theoretically substantiate and development of a conceptual approach to the formation of agricultural enterprise development strategy based on climate neutrality principles using a complex of strategic analysis tools (PESTEL, SWOT, TOWS, McKinsey/GE) on the example of IMC agroholding.
Methodology of research. The methodological basis is the concept of sustainable development and Triple Bottom Line. Methods applied: PESTEL analysis (22 factors) for macro-environment assessment; SWOT analysis of internal potential and external opportunities; TOWS matrix for generating strategic alternatives; McKinsey/GE matrix for investment prioritization.
Findings. Three types of development strategies have been identified for climate neutrality: technological modernization (precision farming), energy transformation (decarbonization), market diversification (carbon credits, ISCC). Using PESTEL analysis, a moderately favorable impact of the external environment (3.34 out of 5.00) was identified, with the most important positive factors being the European integration of Ukraine (0.60), the availability of green finance (0.50) and precision farming technologies (0.40). SWOT analysis confirmed the presence of the company's internal potential: land bank of 116 thousand hectares, EBITDA margin >40%, 100% precision farming coverage. TOWS matrix formed 11 strategic initiatives by combining strengths/weaknesses with opportunities/threats. Using the McKinsey/GE matrix, the concentration of investments in precision agriculture (4.7×4.5) and decarbonization (4.5×4.2), which are positioned in the Invest/Grow zone, was justified.
Originality. For the first time, an integrated approach to agricultural enterprise development strategy formation was developed, combining classical strategic analysis tools with climate parameters under CBAM conditions, which, unlike existing approaches, ensures synergy of economic and environmental goals.
Practical value. The methodological toolkit can be used by agricultural enterprises of various scales to form climate-oriented strategies. IMC's Smart Green Strategy experience demonstrates the possibility of combining EBITDA growth >40% with production decarbonization.
Key words: development strategy, climate neutrality, PESTEL, SWOT, TOWS, McKinsey/GE, Smart Green Strategy, decarbonization, CBAM, agroholding.
Посилання
1. Climate Change 2023: Synthesis Report. Geneva : IPCC, 2023. 184 p.
2. The State of Food and Agriculture 2023. Rome : FAO, 2023. 236 p.
3. Communication from the Commission. The European Green Deal. COM(2019) 640 final. Brussels, 2019. 24 p.
4. Communication from the Commission. A Farm to Fork Strategy. COM(2020) 381 final. Brussels, 2020. 23 p.
5. Про Національну економічну стратегію на період до 2030 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 179. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179-2021 (дата звернення: 10.09.2025).
6. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року : Закон України від 28.02.2019 № 2697-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19 (дата звернення: 10.09.2025).
7. Regulation (EU) 2023/956 of the European Parliament and of the Council establishing a carbon border adjustment mechanism. Official Journal of the European Union. 2023. L 130. P. 52–104.
8. Ansoff H. I. Corporate Strategy: An Analytic Approach to Business Policy for Growth and Expansion. New York : McGraw-Hill, 1965. 241 p.
9. Porter M. E. Competitive Strategy: Techniques for Analyzing Industries and Competitors. New York : Free Press, 1980. 396 p.
10. Mintzberg H., Ahlstrand B., Lampel J. Strategy Safari: A Guided Tour Through the Wilds of Strategic Management. New York : Free Press, 1998. 416 p.
11. Prahalad C. K., Hamel G. The Core Competence of the Corporation. Harvard Business Review. 1990. Vol. 68. № 3. P. 79–91.
12. Elkington J. Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. Oxford : Capstone, 1997. 410 p.
13. Лупенко Ю. О. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2012. 182 с.
14. Лупенко Ю. О., Кропивко М. Ф. Агрохолдинги в Україні та посилення соціальної спрямованості їх діяльності. Економіка АПК. 2013. № 7. С. 5–21.
15. Саблук П. Т. Аграрна реформа в Україні (здобутки, проблеми і шляхи їх вирішення). Економіка АПК. 2019. № 1. С. 6–18.
16. Малік М. Й. Кадровий потенціал аграрних підприємств: управлінський аспект. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2005. 370 с.
17. Кириленко І. Г. Структурні зміни в агарному секторі. Економіка АПК. 2021. № 12. С. 6–17.
18. Данилишин Б. М. Екологізація економіки як стратегічний напрям забезпечення сталого розвитку. Економіка України. 2022. № 4. С. 3–19.
19. Мельник Л. Г. «Зелена» економіка : підручник. Суми : Університетська книга, 2018. 463 с.
20. Зінчук Т. О. Європейська інтеграція: проблеми адаптації аграрного сектора економіки : монографія. Житомир : ДВНЗ «Державний агроекологічний університет», 2008. 384 с.
21. Ходаківська О. В. Екологізація аграрного виробництва : монографія. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2015. 350 с.
22. Agricultural Policy Monitoring and Evaluation 2023: Ukraine. Paris : OECD Publishing, 2023. 128 p.
23. Ukraine: Agricultural Competitiveness and Growth Project. Washington : World Bank, 2022. 98 p.
24. Green Economy Transition Approach 2021-2025. London : EBRD, 2020. 52 p.
25. IMC S.A. Annual Report 2024. Warsaw Stock Exchange, 2025. 86 p.
26. ІМК у 2024 році отримав чистий прибуток $54,5 млн. AgroTimes. 2025. URL: https://agrotimes.ua/agromarket/imk-u-2024-roczi-otrymav-chystyj-prybutok-545-mln/ (дата звернення: 15.09.2025).
27. IMC S.A. Smart Green Strategy 2023-2033. EBRD documentation. 2023. 42 p.
28. В ІМК завершили жнива соняшнику з рекордною олійністю. IMC. 2025. URL: https://imcagro.com.ua/news (дата звернення: 10.10.2025).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Статті з відкритим доступом (журнали з відкритим доступом)
Автори, статті яких публікуються у відкритому доступі, зберігають усі права на зміст статей.
Статті з відкритим доступом зобов’язані публікуватись у розділі Creative Commons Attribution (CC BY) 4.0. Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати, виправляти та поширювати вашу роботу, якщо вони вказують на ваше авторство. Детальна інформація на сайті Creative Commons: https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
Дозволи для журналів із відкритим доступом
Якщо стаття опублікована у відкритому доступі під ліцензіями CC BY 4.0 або CC BY-NC 4.0 (що було можливо до 15 грудня 2018 року), користувачі можуть відтворити її відповідно до своїх умов.
Крім того, якщо стаття була опублікована під CC BY-NC 4.0 (ця ліцензія дає право іншим завантажувати ваші твори та ділитися ними з іншими, якщо вони вказують на ваше авторство, але вони не можуть використовувати їх комерційно в будь-якому випадку), використання для таких комерційних цілей вимагає дозволу:
– відтворення вмісту у творі чи продукті, призначених для продажу;
– відтворення у презентаціях, брошурах чи інших маркетингових матеріалах, що використовуються для комерційних цілей;
– розповсюдження контенту для просування або збуту людини, продукту, послуги чи організації;
– обмін текстами та даними з метою створення товарного продукту чи продукту, який отримує вигоду від рекламних надходжень;
– використання контенту комерційною особою чи фізичною особою з метою винагороди, прямо чи опосередковано через продаж, ліцензування, просування чи рекламу;
– посилання на вміст (електронною поштою, веб-сторінкою, портативним електронним пристроєм чи іншим способом) задля конкретної мети збуту чи реклами людини, продукту, курсу, послуги чи організації з комерційною вигодою.
Для отримання більш детальної інформації та запитів дозволу, будь ласка, зв’яжіться з нами.
