ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.37332/Ключові слова:
організаційна резилієнтність, людський капітал, знання та інновації, мотивація, персонал, навички майбутнього, стратегія, стійкість, гнучкість, адаптація, невизначеністьАнотація
Брич В.Я. ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ
Мета. Дослідити, як розвиток персоналу формує стратегічну стійкість підприємств в умовах турбулентності і невизначеності.
Методика дослідження. Використано методи аналізу і синтезу наукових джерел, систематизації HR-статистики, аналітичного порівняння показників утримання кадрів, плинності і залученості. Проведено структурно-логічний аналіз факторів стійкості і HR-практик.
Результати дослідження. Показано, що інвестиції у професійний розвиток прямо корелюють з утриманням кадрів: 93 % працівників готові залишатися в компанії довше за умови професійного зростання, а пріоритет добробуту зменшує плинність на 40 %. Встановлено тенденції зростання витрат на навчання (з 1280 дол. до 1490 дол. на одного працівника у 2022–2024 рр.) і розглянуто структуру популярних методів навчання. Показано, що найбільші прогалини є у цифровій грамотності, комунікації і лідерстві, аналізі даних і управлінні змінами. Узагальнено чотири ключові елементи резилієнтності через HR-розвиток: безперервне навчання і підвищення компетенцій; управління знаннями й інноваціями; мотивація, залученість і підтримка добробуту; адаптивність організаційних структур і гнучкість працівників. Встановлено, що синергія цих елементів забезпечує здатність підприємства швидко адаптувати процеси, утримувати важливі компетенції і підвищувати продуктивність під час кризових змін.
Наукова новизна результатів дослідження. Набуло подальшого розвитку обґрунтування ролі розвитку персоналу у формуванні стратегічної стійкості підприємств. На відміну від поширених підходів, де стійкість розглядається крізь призму технологічних, ресурсних або фінансових детермінант, у роботі обґрунтовано необхідність врахування людського виміру як ключового носія адаптивності і відновлювальних спроможностей організації. Уточнено зміст компонентів розвитку персоналу (компетентності, знання, мотивація, адаптивність), через які індивідуальна гнучкість працівників трансформується у макрорівневу стійкість підприємства.
Практична значущість результатів дослідження. Сформовані ключові елементи резилієнтності через HR-розвиток можуть бути корисними для HR-менеджерів, керівників підприємств, консультантів з організаційного розвитку та антикризового менеджменту з метою підвищення стратегічної стійкості підприємств.
Ключові слова: організаційна резилієнтність, людський капітал, знання та інновації, мотивація, персонал, навички майбутнього, стратегія, стійкість, гнучкість, адаптація, невизначеність.
Brych V.Ya. FORMATION OF STRATEGIC RESILIENCE OF ENTERPRISES BASED ON PERSONNEL DEVELOPMENT
Purpose. The aim is to investigate how personnel development shapes the strategic sustainability of enterprises in conditions of turbulence and uncertainty.
Methodology of research. Methods of analysis and synthesis of scientific sources, systematization of HR statistics, analytical comparison of indicators of personnel retention, turnover and engagement were used. A structural logical analysis of factors of stability and HR practices was conducted.
Findings. It has been shown that investments in professional development directly correlate with employee retention: 93% of employees are willing to stay with the company longer if they have professional growth, and prioritizing well-being reduces turnover by 40%. Trends in the growth of training costs have been identified (from $1,280 to $1,490 per employee in 2022–2024) and the structure of popular training methods has been examined. It is shown that the largest gaps are in digital literacy, communication and leadership, data analysis and change management. Four key elements of resilience through HR development are summarized: continuous learning and competence development; knowledge management and innovation; motivation, involvement and support for well-being; adaptability of organizational structures and flexibility of employees. It is established that the synergy of these elements ensures the ability of the enterprise to quickly adapt processes, maintain important competencies and increase productivity during crisis changes.
Originality/ The justification for the role of personnel development in shaping the strategic sustainability of enterprises have been further developed. Unlike common approaches, where resilience is considered through the prism of technological, resource or financial determinants, the work substantiates the need to take into account the human dimension as a key carrier of adaptability and recovery capabilities of the organization. The content of the components of personnel development (competences, knowledge, motivation, adaptability) is specified, through which the individual flexibility of employees is transformed into the macro-level sustainability of the enterprise.
Practical value. The formed key elements of resilience through HR development can be useful for HR managers, business leaders, organizational development and anti-crisis management consultants to increase the strategic resilience of enterprises.
Key words: organizational resilience, human capital, knowledge and innovation, personal, motivation, future skills, sustainability,resilience, flexibility, adaptation, uncertainty.
Посилання
1. Risk, resilience, and rebalancing in global value chains : report / Lund S., Manyika J., Woetzel L., Barriball E., Krishnan M., Alicke K., Birshan M., George K., Smit S., Swan D., Hutzler K. McKinsey Global Institute. 6 Aug 2020. URL: https://www.mckinsey.com/capabilities/strategy-and-corporate-finance/our-insights/risk-resilience-and-rebalancing-in-global-value-chains (дата звернення: 25.06.2025).
2. The Global Risks Report 2022. 17th ed. World Economic Forum. 11 Jan 2022. URL: https://www.weforum.org/publications/global-risks-report-2022/ (дата звернення: 25.06.2025).
3. Звіт про фінансову стабільність. Національний банк України. 19 грудня 2023. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/FSR_2023-H2.pdf (дата звернення: 25.06.2025).
4. Lengnick-Hall C. A., Beck T. E., Lengnick-Hall M. L. Developing a capacity for organizational resilience through strategic human resource management. Human Resource Management Review. 2011. Vol. 21. № 3. P. 243–255. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2010.07.001.
5. Duchek S. Organizational resilience: a capability-based conceptualization. Journal of Business Economics. 2020. Vol. 90. P. 917–944. DOI: https://doi.org/10.1007/s11573-020-00907-6.
6. Hillmann J., Guenther E. Organizational resilience: a valuable construct for management research? International Journal of Management Reviews. 2020. Vol. 23. Iss. 1. P. 7-44. DOI: https://doi.org/10.1111/ijmr.12239.
7. Colberg T. Strategic resilience: A systematic review of leading literature. Journal of Business Management. 2022. Vol. 20. DOI: https://doi.org/10.32025/JBM22004.
8. Mitsakis F. Human resource development (HRD) resilience: a new “success element” of organizational resilience? Human Resource Development International. 2020. Vol. 23. № 3. P. 321–328. DOI: https://doi.org/10.1080/13678868.2019.1669385.
9. Fathy El Dessouky N., Al-Ghareeb A. Human resource management and organizational resilience in the era of COVID-19: Theoretical insights, challenges and implications. 2020 Second International Sustainability and Resilience Conference: Technology and Innovation in Building Designs (51154) (Sakheer, Bahrain, 11-12 November 2020). 2020. P. 1–6. DOI: https://doi.org/10.1109/ieeeconf51154.2020.9319967.
10. Буткевич О. В., Довгенко Я. О., Яременко Л. І. Забезпечення стратегічної стійкості підприємства у контексті формування механізму адаптивного менеджменту за умов впливу дестабілізаційних факторів в Україні. Наукові інновації та передові технології. 2023. № 1(15). С. 216–228. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-1(15)-216-228.
11. Тупкало В. М., Черепков С. Т. Механізм забезпечення бізнес-стійкості підприємств в сучасних ринкових умовах. Measurements infrastructure. 2022. Vol. 4. DOI: https://doi.org/10.33955/v4(2022)-015.
12. Партика І. В. Стратегічно орієнтоване управління розвитком персоналу організації. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2024. Вип. 70(3). С. 190‒195. URL: https://www.econ.vernadskyjournals.in.ua/journals/2020/31_70_3/31_70_3_1/32.pdf (дата звернення: 25.06.2025).
13. Федоришина Л., Герасимчук Л. Розвиток персоналу в системі менеджменту підприємства. Modeling the Development of the Economic Systems, 2023. № 2(8). С. 189–196. URL: https://mdes.khmnu.edu.ua/index.php/mdes/article/view/201/178 (дата звернення: 25.06.2025).
14. 100+ Essential Key Human Resources Statistics. EnSaan. 2025. URL: https://ensaantech.com/blog/human-resources-statistics/#h-93-would-stay-longer-for-career-investment-nbsp (дата звернення: 25.06.2025).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Статті з відкритим доступом (журнали з відкритим доступом)
Автори, статті яких публікуються у відкритому доступі, зберігають усі права на зміст статей.
Статті з відкритим доступом зобов’язані публікуватись у розділі Creative Commons Attribution (CC BY) 4.0. Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати, виправляти та поширювати вашу роботу, якщо вони вказують на ваше авторство. Детальна інформація на сайті Creative Commons: https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
Дозволи для журналів із відкритим доступом
Якщо стаття опублікована у відкритому доступі під ліцензіями CC BY 4.0 або CC BY-NC 4.0 (що було можливо до 15 грудня 2018 року), користувачі можуть відтворити її відповідно до своїх умов.
Крім того, якщо стаття була опублікована під CC BY-NC 4.0 (ця ліцензія дає право іншим завантажувати ваші твори та ділитися ними з іншими, якщо вони вказують на ваше авторство, але вони не можуть використовувати їх комерційно в будь-якому випадку), використання для таких комерційних цілей вимагає дозволу:
– відтворення вмісту у творі чи продукті, призначених для продажу;
– відтворення у презентаціях, брошурах чи інших маркетингових матеріалах, що використовуються для комерційних цілей;
– розповсюдження контенту для просування або збуту людини, продукту, послуги чи організації;
– обмін текстами та даними з метою створення товарного продукту чи продукту, який отримує вигоду від рекламних надходжень;
– використання контенту комерційною особою чи фізичною особою з метою винагороди, прямо чи опосередковано через продаж, ліцензування, просування чи рекламу;
– посилання на вміст (електронною поштою, веб-сторінкою, портативним електронним пристроєм чи іншим способом) задля конкретної мети збуту чи реклами людини, продукту, курсу, послуги чи організації з комерційною вигодою.
Для отримання більш детальної інформації та запитів дозволу, будь ласка, зв’яжіться з нами.