АСИМЕТРІЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МОЛОЧНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ДЛЯ ЛАНЦЮГІВ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.37332/Ключові слова:
молочна промисловість, зовнішня торгівля, глобальні ланцюги доданої вартості, експортний потенціал, імпортозаміщення, продовольча безпека, євроінтеграція, товарна структураАнотація
Ліщинський І.О., Лизун М.В. АСИМЕТРІЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МОЛОЧНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ДЛЯ ЛАНЦЮГІВ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ
Мета. Дослідження структурних трансформацій зовнішньої торгівлі молочною продукцією України як індикатора зміни моделі участі вітчизняної галузі в глобальних ланцюгах доданої вартості в умовах геополітичної турбулентності та воєнного стану.
Методика дослідження. У ході дослідження використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: системно-структурний аналіз – для вивчення товарної структури експорту та імпорту в розрізі кодів HS 0401–0406; компаративний аналіз – для зіставлення обсягів торгівлі та визначення сальдо за окремими товарними групами; метод статистичних групувань – для ранжування ключових торговельних партнерів та виявлення географічних векторів концентрації; графічний метод – для візуалізації динаміки експортно-імпортних операцій за період 2013–2024 рр.; абстрактно-логічний метод – для формування висновків щодо «сировинного дрейфу» галузі та загроз продовольчій безпеці.
Результати дослідження. На основі аналізу великих масивів статистичних даних встановлено, що молочний сектор України зазнав радикальної трансформації, переорієнтувавшись з ринків СНД на ринки ЄС та Молдови. Виявлено критичну асиметрію в товарній структурі торгівлі: Україна нарощує експорт напівфабрикатів та сировини (згущене молоко, сироватка) до країн ЄС, зокрема Польщі, інтегруючись у європейські ланцюги доданої вартості на низьких ланках. Водночас внутрішній ринок стрімко втрачає позиції в сегментах з високою доданою вартістю (сири, йогурти), де імпорт, переважно з тієї ж Польщі та інших країн ЄС, у рази перевищує експорт. Доведено формування феномену «дзеркальної залежності», коли диверсифікація ринків підміняється зміною одного домінуючого партнера (РФ у минулому) на іншого (Польща в імпорті та Молдова в експорті готової продукції). Встановлено, що воєнні дії та логістична блокада призвели до втрати перспективних ринків Азії та Африки, змусивши експортерів конкурувати на перенасиченому європейському ринку або покладатися на ситуативних регіональних партнерів.
Наукова новизна результатів дослідження. У статті вперше обґрунтовано концепцію структурної асиметрії інтеграції молочної галузі України в глобальні ланцюги доданої вартості, яка, на відміну від існуючих підходів (що розглядають переорієнтацію на ринок ЄС виключно як позитивний євроінтеграційний тренд), ідентифікує загрозу закріплення за національним виробником статусу постачальника сировинних напівфабрикатів (HS 0402, 0404) для європейської переробної промисловості, що дає змогу переглянути пріоритети державної експортної політики в напрямку стимулювання глибинної переробки.
Практична значущість результатів дослідження. Результати проведеного дослідження мають прикладне значення для формування нової експортної стратегії аграрного сектору України. Вони можуть бути використані профільними міністерствами та асоціаціями для розробки інструментів захисту внутрішнього ринку та програм підтримки глибинної переробки молока. Висновки щодо ризиків монозалежності від окремих країн-партнерів є підґрунтям для диверсифікації логістичних маршрутів та пошуку нових ринкових ніш, зокрема в країнах Глобального Півдня, після відновлення морської логістики.
Ключові слова: молочна промисловість, зовнішня торгівля, глобальні ланцюги доданої вартості, експортний потенціал, імпортозаміщення, продовольча безпека, євроінтеграція, товарна структура.
Lishchynskyy I.O., Lyzun M.V. ASYMMETRY IN FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY OF UKRAINE’S DAIRY SECTOR: CHALLENGES FOR VALUE CHAINS
Purpose. The paper aims to investigate the structural transformations of Ukraine's dairy foreign trade as an indicator of the shifting model of the domestic industry's participation in global value chains amidst geopolitical turbulence and martial law.
Methodology of research. The study employs a set of general scientific and special methods: system-structural analysis to examine the commodity structure of exports and imports broken down by HS codes 0401–0406; comparative analysis to juxtapose trade volumes and determine the balance for specific product groups; the method of statistical groupings to rank key trading partners and identify geographic concentration vectors; the graphical method to visualize the dynamics of export-import operations for the period 2013–2024; and the abstract and logical method to draw conclusions regarding the industry's "raw material drift" and threats to food security.
Findings. Based on the analysis of large statistical datasets, it has been established that Ukraine's dairy sector has undergone a radical transformation, reorienting from CIS markets to the EU and Moldovan markets. A critical asymmetry in the commodity structure of trade was revealed: Ukraine is increasing exports of semi-finished products and raw materials (condensed milk, whey) to EU countries, particularly Poland, thereby integrating into European value chains at lower tiers. Simultaneously, the domestic market is rapidly losing ground in high-value-added segments (cheeses, yogurts), where imports, primarily from Poland and other EU countries, exceed exports several times over. The study proves the emergence of a “mirror dependency” phenomenon, where market diversification is substituted by swapping one dominant partner (the Russian Federation in the past) for another (Poland in imports and Moldova in exports of finished products). It was determined that military actions and the logistical blockade led to the loss of promising Asian and African markets, forcing exporters to compete in the saturated European market or rely on situational regional partners.
Originality. The paper substantiates for the first time the concept of structural asymmetry in the integration of Ukraine’s dairy industry into global value chains, which, unlike existing approaches (viewing the reorientation to the EU market exclusively as a positive European integration trend), identifies the threat of entrenching the national producer’s status as a supplier of raw semi-finished products (HS 0402, 0404) for the European processing industry, thereby enabling a revision of state export policy priorities towards stimulating deep processing.
Practical value. The study's results have applied value for formulating a new export strategy for Ukraine's agricultural sector. They can be utilized by relevant ministries and associations to develop instruments for protecting the domestic market and programs to support deep milk processing. The conclusions regarding the risks of mono-dependency on specific partner countries serve as a foundation for diversifying logistical routes and seeking new market niches, particularly in the Global South, following the restoration of maritime logistics.
Key words: dairy industry, foreign trade, global value chains, export potential, import substitution, food security, European integration, commodity structure.
Посилання
1. Мудрак Р. П. Молокопродуктовий підкомплекс України: стан і перспективи розвитку. Збірник наукових праць Уманського національного університету. 2025. Вип. 107. Ч. 2. DOI: 10.32782/2415-8240-2025-107-2-296-305.
2. Кузьо Н. Є., Косар Н. С., Малиха В. В. Дослідження тенденцій розвитку ринку молочних продуктів України та напрями активізації маркетингової діяльності на ньому виробників сиру. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2023. № 1(9). С. 169-178.
3. Козак О., Грищенко О. Ринок молока і молочних продуктів: світові тенденції розвитку та перспективи для України. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2022. № 4. С. 90-96.
4. Україна займає 32 місце у світовому рейтингу виробництва молока. Найбільша проблема – дефіцит сировини. MilkUA.info. 2023. URL: https://milkua.info/uk/post/ukraina-zajmae-32-misce-u-svitovomu-rejtingu-virobnictva-moloka-najbilsa-problema-deficit-sirovini (дата звернення: 13.10.2025).
5. У 2024 році Україна може подвоїти споживання молочних продуктів. UkrAgroConsult. 2024. URL: https://ukragroconsult.com/news/u-2024-roczi-ukrayina-mozhe-podvoyity-spozhyvannya-molochnyh-produktiv/ (дата звернення: 13.10.2025).
6. Україна наростила молочний експорт в 2024 році, ‒ Комітет з питань аграрної та земельної політики. Рада: Офіційний вебпортал парламенту України. 2025. URL: https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/257258.html (дата звернення: 17.10.2025).
7. Вплив війни на молочний сектор, нарощення надоїв у МТФ, очікування щодо цін на молочні продукти ‒ Ганна Лавренюк. АВМ. 2023. URL: https://avm-ua.org/uk/post/vpliv-vijni-na-molocnij-sektor-narosenna-nadoiv-u-mtf-ocikuvanna-sodo-cin-na-molocni-produkti-ganna-lavrenuk?milkua=0 (дата звернення: 13.10.2025).
8. Братко О. С. Кон’юнктура світового ринку продуктів молокопереробної галузі. Збірник наукових праць «Вчені записки». 2025. № 38(1). С. 8-19.
9. Ду В., Ліщинський І. Прямі іноземні інвестиції Китаю в аграрний сектор: тенденції та перспективи. Журнал європейської економіки. 2024. Вип. 23. № 1. С. 72-88.
10. Lishchynskyy I., Lyzun M., Kuryliak V., Savelyev Y. The Dynamics of European Periphery. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development. 2019. № 41(4). Р. 527-536.
11. Wang M., Islam S., Yang W. Supply chain risks in the dairy industry. Benchmarking: An International Journal. 2025. DOI: 10.1108/BIJ-12-2023-0874.
12. Bojovic M., McGregor A. A review of megatrends in the global dairy sector: what are the socioecological implications? Agriculture and Human Values. 2023. Vol. 40. Issue 1. P. 373-394. DOI: 10.1007/s10460-022-10338-x.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Статті з відкритим доступом (журнали з відкритим доступом)
Автори, статті яких публікуються у відкритому доступі, зберігають усі права на зміст статей.
Статті з відкритим доступом зобов’язані публікуватись у розділі Creative Commons Attribution (CC BY) 4.0. Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати, виправляти та поширювати вашу роботу, якщо вони вказують на ваше авторство. Детальна інформація на сайті Creative Commons: https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
Дозволи для журналів із відкритим доступом
Якщо стаття опублікована у відкритому доступі під ліцензіями CC BY 4.0 або CC BY-NC 4.0 (що було можливо до 15 грудня 2018 року), користувачі можуть відтворити її відповідно до своїх умов.
Крім того, якщо стаття була опублікована під CC BY-NC 4.0 (ця ліцензія дає право іншим завантажувати ваші твори та ділитися ними з іншими, якщо вони вказують на ваше авторство, але вони не можуть використовувати їх комерційно в будь-якому випадку), використання для таких комерційних цілей вимагає дозволу:
– відтворення вмісту у творі чи продукті, призначених для продажу;
– відтворення у презентаціях, брошурах чи інших маркетингових матеріалах, що використовуються для комерційних цілей;
– розповсюдження контенту для просування або збуту людини, продукту, послуги чи організації;
– обмін текстами та даними з метою створення товарного продукту чи продукту, який отримує вигоду від рекламних надходжень;
– використання контенту комерційною особою чи фізичною особою з метою винагороди, прямо чи опосередковано через продаж, ліцензування, просування чи рекламу;
– посилання на вміст (електронною поштою, веб-сторінкою, портативним електронним пристроєм чи іншим способом) задля конкретної мети збуту чи реклами людини, продукту, курсу, послуги чи організації з комерційною вигодою.
Для отримання більш детальної інформації та запитів дозволу, будь ласка, зв’яжіться з нами.