МОТИВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ЗАКРІПЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ НА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ

Анотація

Пронько Л.М.  МОТИВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ЗАКРІПЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ НА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ

Мета. Обґрунтування мотиваційних механізмів закріплення людського капіталу на сільських територіях та визначення напрямів підвищення їхньої ефективності.

Методика дослідження. Методика дослідження ґрунтується на використанні системного та інституційно-економічного підходів до аналізу мотиваційних механізмів закріплення людського капіталу на сільських територіях. У роботі застосовано методи наукової абстракції, аналізу й синтезу, індукції та дедукції для уточнення сутності мотиваційних чинників і обґрунтування їх ролі у відтворювальних процесах. Порівняльний і структурно-функціональний аналізи використано для узагальнення наукових підходів і формування практичних висновків.

Результати дослідження. З’ясовано, що мотиваційні механізми відіграють ключову роль у закріпленні людського капіталу на сільських територіях і характеризуються багатовимірністю, зумовленою взаємодією економічних, соціальних та інституційних стимулів. Доведено, що найвищу ефективність забезпечує комплексний підхід, який поєднує зростання доходів і стабільність зайнятості з розвитком соціальної інфраструктури та зміцненням інституційної спроможності органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано, що диференціація мотиваційних механізмів за демографічними й професійними групами, передусім щодо молоді та кваліфікованих фахівців, є необхідною передумовою скорочення міграційних втрат і забезпечення стійкого розвитку сільських територій.

Наукова новизна результатів дослідження. Дістали подальшого розвитку наукові положення щодо формування мотиваційних механізмів закріплення людського капіталу на сільських територіях як багатовимірної системи, що формується в результаті взаємодії економічних, соціальних та інституційних стимулів у межах інтегрованої політики розвитку. Така система передбачає узгоджене поєднання підвищення доходів і стабільності зайнятості з розвитком соціальної інфраструктури та зміцненням інституційної спроможності органів місцевого самоврядування як ключових чинників довгострокової мотивації населення.

Практична значущість результатів дослідження. Отримані висновки і рекомендації можливі для використання у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування при розробленні й реалізації програм розвитку сільських територій і людського капіталу. Запропоновані підходи до формування та диференціації мотиваційних механізмів можуть бути застосовані для удосконалення інструментів зайнятості, підтримки молоді та залучення кваліфікованих фахівців у сільську місцевість. Результати дослідження також можуть використовуватися в освітньому процесі закладів вищої освіти та в аналітичній діяльності при оцінюванні ефективності соціально-економічної політики розвитку сільських територій.

Ключові слова: мотиваційні механізми, людський капітал, сільські території, закріплення людського капіталу, рівень життя, зайнятість населення, соціальна інфраструктура, інституційне середовище, місцеве самоврядування, стійкий розвиток.

Pronko L.M.  MOTIVATIONAL MECHANISMS FOR RETAINING HUMAN CAPITAL IN RURAL AREAS

Purpose. The aim of the article is to substantiate the motivational mechanisms for consolidating human capital in rural areas and identify areas for increasing their effectiveness.

Methodology of research. The research methodology is based on the use of systemic and institutional-economic approaches to the analysis of motivational mechanisms for consolidating human capital in rural areas. The work uses methods of scientific abstraction, analysis and synthesis, induction and deduction to clarify the essence of motivational factors and substantiate their role in reproductive processes. Comparative and structural-functional analyses are used to generalize scientific approaches and form practical conclusions.

Findings. The study found that motivational mechanisms play a key role in consolidating human capital in rural areas and are characterized by multidimensionality, due to the interaction of economic, social and institutional incentives. It has been proven that the highest efficiency is provided by an integrated approach that combines income growth and employment stability with the development of social infrastructure and strengthening the institutional capacity of local governments. It is substantiated that the differentiation of motivational mechanisms by demographic and professional groups, primarily for young people and qualified specialists, is a necessary prerequisite for reducing migration losses and ensuring sustainable development of rural areas.

Originality. Scientific provisions on the formation of motivational mechanisms for consolidating human capital in rural areas as a multidimensional system formed as a result of the interaction of economic, social, and institutional incentives within the framework of an integrated development policy have been further developed. Such a system involves a coordinated combination of increasing incomes and employment stability with the development of social infrastructure and strengthening the institutional capacity of local governments as key factors in the long-term motivation of the population.

Practical value. The conclusions and recommendations obtained can be used in the activities of state authorities and local governments in the development and implementation of programs for the development of rural areas and human capital. The proposed approaches to the formation and differentiation of motivational mechanisms can be applied to improve employment tools, support for youth and attract qualified specialists to rural areas. The results of the study can also be used in the educational process of higher education institutions and in analytical activities when assessing the effectiveness of socio-economic policies for the development of rural areas.

Key words: motivational mechanisms, human capital, rural areas, consolidation of human capital, standard of living, employment of the population, social infrastructure, institutional environment, local self-government, sustainable development.