ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТІЙКОСТІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.37332/Ключові слова:
людський капітал, відтворення людського капіталу, сільські території, продовольча система, продовольча безпека, стійкість продовольчої системи, аграрний сектор, державна аграрна політика, сталий розвитокАнотація
Свиноус І.В., Присяжнюк Н.М., Федорук Ю.В., Павліченко А.А. ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТІЙКОСТІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИСТЕМИ
Мета. Теоретичне обґрунтування та узагальнення ролі відтворення людського капіталу сільських територій як передумови стійкості продовольчої системи.
Методика дослідження. У процесі підготовки статті використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Теоретичні узагальнення здійснювалися із застосуванням методів аналізу й синтезу, індукції та дедукції, системного і структурно-функціонального підходів, тоді як для оцінювання впливу відтворення людського капіталу на стійкість продовольчої системи застосовано економіко-статистичні методи, порівняльний аналіз і аналіз динамічних рядів на основі даних ДССУ та міжнародних організацій. Для формування практичних висновків і рекомендацій використано методи логічного узагальнення результатів дослідження.
Результати дослідження. Результати проведеного дослідження засвідчують, що відтворення людського капіталу сільських територій є визначальним чинником підвищення адаптивності аграрного сектору та зміцнення стійкості продовольчої системи. Обґрунтовано, що якісні параметри людського потенціалу ‒ рівень освіти, професійні та управлінські компетенції, інноваційна активність і мотивація до праці ‒ безпосередньо впливають на здатність аграрного виробництва реагувати на зовнішні виклики, знижувати виробничі ризики та забезпечувати безперервність продовольчого забезпечення. Отримані результати підтверджують доцільність розгляду політики відтворення людського капіталу сільських територій як стратегічної складової державного управління продовольчою безпекою та довгостроковим розвитком аграрного сектору.
Наукова новизна результатів дослідження. Набув подальшого розвитку теоретичний підхід до дослідження взаємозалежності між якісними параметрами людського капіталу та здатністю аграрного сектору адаптуватися до кліматичних, економічних і воєнних викликів. Визначено, що орієнтація державної аграрної політики на розвиток людського потенціалу підвищує адаптивність продовольчих ланцюгів та знижує їх вразливість до зовнішніх шоків. Запропонований підхід дозволяє розглядати людський капітал не лише як ресурс виробництва, а як ключовий елемент системи управління продовольчою стійкістю.
Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування для обґрунтування програм розвитку сільських територій, підготовки кадрів для аграрного сектору та вдосконалення механізмів підтримки зайнятості й підприємництва на селі. Окремі положення можуть бути ефективно застосовані в процесі формування та реалізації програм зі створення нових робочих місць у сільських територіальних громадах.
Ключові слова: людський капітал, відтворення людського капіталу, сільські території, продовольча система, продовольча безпека, стійкість продовольчої системи, аграрний сектор, державна аграрна політика, сталий розвиток.
Svynous I.V., Prysiazhniuk N.M., Fedoruk Yu.V., Pavlichenko A.A. REPRODUCTION OF HUMAN CAPITAL OF RURAL AREAS AS A PREREQUISITE FOR THE RESILIENCE OF THE FOOD SYSTEM
Purpose. The aim of the article is to theoretically substantiate and generalize the role of human capital reproduction in rural areas as a prerequisite for food system sustainability.
Methodology of research. In the process of preparing the article, a complex of general scientific and special research methods was used. Theoretical generalizations were carried out using the methods of analysis and synthesis, induction and deduction, systemic and structural-functional approaches, while to assess the impact of human capital reproduction on the sustainability of the food system, economic and statistical methods, comparative analysis and analysis of dynamic series based on data from the State Social Security Service of Ukraine and international organizations were used. To form practical conclusions and recommendations, methods of logical generalization, expert assessments and graphical interpretation of the research results were used.
Findings. The results of the study show that the reproduction of human capital in rural areas is a determining factor in increasing the adaptability of the agricultural sector and strengthening the sustainability of the food system. It is substantiated that the qualitative parameters of human potential – the level of education, professional and managerial competencies, innovative activity and motivation to work – directly affect the ability of agricultural production to respond to external challenges, reduce production risks and ensure the continuity of food supply. The results obtained confirm the feasibility of considering the policy of reproduction of human capital in rural areas as a strategic component of state management of food security and long-term development of the agricultural sector.
Originality. The theoretical approach to studying the interdependence between qualitative parameters of human capital and the ability of the agricultural sector to adapt to climatic, economic and military challenges is specified. It is determined that the orientation of state agricultural policy on the development of human potential increases the adaptability of food chains and reduces their vulnerability to external shocks. The proposed approach allows us to consider human capital not only as a production resource, but as a key element of the food sustainability management system.
Practical value. The results of the study can be used by state authorities and local governments to substantiate rural development programs, train personnel for the agricultural sector, and improve mechanisms for supporting employment and entrepreneurship in rural areas. It is advisable to apply certain provisions in the activities of agricultural enterprises when developing human resources management strategies, improving employee skills, and strengthening the adaptability of production activities in conditions of instability.
Key words: human capital, reproduction of human capital, rural areas, food system, food security, food system sustainability, agricultural sector, state agricultural policy, sustainable development.
Посилання
1. Schultz T. W. Investment in Human Capital. The American Economic Review. 1961. Vol. 51. № 1. P. 1–17.
2. Becker G. S. Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. 3rd ed. Chicago : University of Chicago Press, 1993. 412 p.
3. Heckman J. J. Skill Formation and the Economics of Investing in Disadvantaged Children. Science. 2006. Vol. 312. № 5782. P. 1900–1902.
4. Romer P. M. Endogenous Technological Change. Journal of Political Economy. 1990. Vol. 98. № 5. P. S71–S102.
5. The State of Food and Agriculture 2020. Overcoming Water Challenges in Agriculture. Rome : FAO, 2020. 224 p.
6. Калетнік Г. М., Мазур А. Г. Науково-теоретичні засади формування та розвитку людського капіталу в сільських територіях. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2016. № 1. С. 7–18.
7. Пивовар П. В. Методичні підходи до оцінки людського капіталу сільських територій. Агросвіт. 2022. № 5–6. С. 24–32.
8. Пронько Л. Організаційні особливості формування людського капіталу сільських територій. Економічний дискурс. 2022. № 3–4. С. 61–70.
9. Бокій О. В. Стійкість функціонування продовольчої системи у нестабільних макроекономічних умовах. Продовольчі ресурси. 2018. № 11. С. 21–32.
10. Лопатинський Ю., Паламарюк Т. Розвиток людського капіталу в аграрному підприємництві. Scientific Journal of Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University. Economics. 2023. № 2. С. 74–79.
11. Поліщук Д. Стратегічне управління кадровою політикою та людським капіталом аграрних підприємств. Development Service Industry Management. 2024. № 2. С. 155–160.
12. Жінки і чоловіки в Україні, 2024. Статистичний збірник. URL: https://stat.gov.ua/uk/publications/zhinky-i-choloviky-v-ukrayini-2024 (дата звернення: 02.10.2025).
13. Статистичний щорічник України 2024. URL: https://stat.gov.ua/uk/publications/statystychnyy-shchorichnyk-ukrayiny-2024 (дата звернення: 02.10.2025).
14. Пріоритети розвитку реального сектора в умовах війни та повоєнного відновлення економіки України : аналіт. доп. / О. В. Собкевич, А. В. Шевченко, В. М. Русан та ін. ; за заг. ред. Я. А. Жаліла. Київ : НІСД, 2024. 104 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2024-02/ad_realsektor-2023.pdf (дата звернення: 02.10.2025)
15. Сікачина О., Гагалюк Т. Аналітичний огляд структури аграрного сектора України в контексті європейської інтеграції. URL: https://www.apd-ukraine.de/fileadmin/user_upload/ APD_Bericht_UA_251029_OS_FINAL.pdf (дата звернення: 30.10.2025)
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Статті з відкритим доступом (журнали з відкритим доступом)
Автори, статті яких публікуються у відкритому доступі, зберігають усі права на зміст статей.
Статті з відкритим доступом зобов’язані публікуватись у розділі Creative Commons Attribution (CC BY) 4.0. Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати, виправляти та поширювати вашу роботу, якщо вони вказують на ваше авторство. Детальна інформація на сайті Creative Commons: https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
Дозволи для журналів із відкритим доступом
Якщо стаття опублікована у відкритому доступі під ліцензіями CC BY 4.0 або CC BY-NC 4.0 (що було можливо до 15 грудня 2018 року), користувачі можуть відтворити її відповідно до своїх умов.
Крім того, якщо стаття була опублікована під CC BY-NC 4.0 (ця ліцензія дає право іншим завантажувати ваші твори та ділитися ними з іншими, якщо вони вказують на ваше авторство, але вони не можуть використовувати їх комерційно в будь-якому випадку), використання для таких комерційних цілей вимагає дозволу:
– відтворення вмісту у творі чи продукті, призначених для продажу;
– відтворення у презентаціях, брошурах чи інших маркетингових матеріалах, що використовуються для комерційних цілей;
– розповсюдження контенту для просування або збуту людини, продукту, послуги чи організації;
– обмін текстами та даними з метою створення товарного продукту чи продукту, який отримує вигоду від рекламних надходжень;
– використання контенту комерційною особою чи фізичною особою з метою винагороди, прямо чи опосередковано через продаж, ліцензування, просування чи рекламу;
– посилання на вміст (електронною поштою, веб-сторінкою, портативним електронним пристроєм чи іншим способом) задля конкретної мети збуту чи реклами людини, продукту, курсу, послуги чи організації з комерційною вигодою.
Для отримання більш детальної інформації та запитів дозволу, будь ласка, зв’яжіться з нами.