НАПРЯМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

Анотація

Миценко В.І.  НАПРЯМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

Мета. Систематизація напрямів інтеграції України до глобальних ланцюгів створення вартості з урахуванням галузевого, регіонального, інституційного та цифрового вимірів, а також узгодження цих напрямів із пріоритетами економічної безпеки та переходу від експортно-сировинної до моделі високої доданої вартості.

Методика дослідження. Методологічну основу дослідження становлять системний та структурно-логічний аналіз, інституційний і порівняльний підходи, а також узагальнення наукових напрацювань вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері глобальних ланцюгів створення вартості. Системний підхід використано для аналізу участі України у ГЛСВ на макро-, мезо- та мікрорівнях з урахуванням виробничих, логістичних, інституційних і цифрових чинників. Структурно-логічний аналіз забезпечив послідовне виокремлення ключових секторів та напрямів поглиблення інтеграції України до ГЛСВ. Інституційний підхід застосовано для оцінки впливу регуляторного середовища, державної політики та міжнародної підтримки на стійкість ланцюгів створення вартості в умовах воєнних викликів. Порівняльний підхід дозволив зіставити моделі участі України у ГЛСВ у різні періоди та секторальні напрями. Узагальнення наукових джерел сприяло формуванню комплексних висновків щодо перспектив інтеграції України до глобальних ланцюгів високої доданої вартості.

Результати дослідження. Визначено, що глобальні ланцюги створення вартості сформувалися як провідна форма організації сучасних світогосподарських зв’язків, у межах яких країни закріплюються не стільки як виробники готової продукції, скільки як носії окремих функцій – від постачання сировини до переробки, логістики, сервісу, контролю якості та дотримання екологічних стандартів. Обґрунтовано, що цифрова трансформація має розглядатися як горизонтальна інфраструктура інтеграції України до ГЛСВ і передбачає впровадження ERP- та логістичних систем, електронних реєстрів, сервісів митного й фітосанітарного оформлення, платформ простежуваності та сертифікації. Визначено ключову роль інституційних чинників, зокрема гармонізації нормативно-правової бази з правом ЄС, удосконалення стандартів якості й безпеки, а також розвитку механізмів моніторингу ризиків участі у ГЛСВ.

Наукова новизна результатів дослідження. Обґрунтовано, що інтеграція України до глобальних ланцюгів створення вартості в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій є багаторівневим процесом, який поєднує галузевий, регіональний, інституційний та цифровий виміри, що, на відміну від секторальних підходів, дає змогу комплексно оцінювати якість участі країни у ГЛСВ з позицій економічної стійкості та безпеки. Набуло подальшого розвитку положення щодо ролі аграрного сектору через обґрунтування переходу від сировинної до інтегрованої моделі участі з глибокою переробкою та розвитком агрологістики. Удосконалено підхід до визначення напрямів інтеграції України до ГЛСВ шляхом урахування цифрової трансформації як горизонтальної інфраструктури ланцюгів створення вартості, що підвищує адаптивність і конкурентоспроможність національних виробників.

Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні державної та регіональної економічної політики, розробленні галузевих стратегій і програм підтримки підприємств, орієнтованих на поглиблення участі України у глобальних ланцюгах створення вартості.

Ключові слова: глобальні ланцюги створення вартості, інтеграція, додана вартість, цифровізація, логістика, економічна безпека, сталий розвиток.

Mytsenko V.І.  DIRECTIONS OF UKRAINE'S INTEGRATION INTO GLOBAL VALUE CHAINS

Purpose. The aim of the article is to systematize the directions of Ukraine's integration into global value chains, taking into account the sectoral, regional, institutional, and digital dimensions, as well as to align these directions with the priorities of economic security and the transition from an export-raw material model to a high value-added model.

Methodology of research. The methodological basis of the study comprises a systems and structural-logical analysis, institutional and comparative approaches, as well as the synthesis of scientific findings of domestic and foreign researchers in the field of global value chains. The systemic approach was used to analyse Ukraine’s participation in GLSVs at the macro, meso and micro levels, taking into account production, logistics, institutional and digital factors. Structurally-logical analysis ensured the sequential identification of key sectors and areas for deepening Ukraine’s integration into the GVCs. The institutional approach was used to evaluate the impact of the regulatory environment, state policy and international support on the resilience of value chains in the face of military challenges. The comparative approach allowed us to compare models of Ukraine’s participation in GVCs in different periods and sectors. The synthesis of scientific sources contributed to the formation of comprehensive conclusions regarding the prospects for Ukraine’s integration into global value chains with high added value.

Findings. The article demonstrates that global value chains have become the dominant form of organization of contemporary global economic relations, within which countries are positioned not so much as producers of finished goods but rather as performers of specific functions – from raw material supply to processing, logistics, services, quality control, and compliance with environmental standards. It is substantiated that digital transformation should be considered a horizontal infrastructure for Ukraine’s integration into GVCs and includes the implementation of ERP and logistics systems, electronic registries, customs and phytosanitary clearance services, as well as traceability and certification platforms. The key role of institutional factors is identified, in particular the harmonization of the regulatory framework with EU law, improvement of quality and safety standards, and the development of mechanisms for monitoring the risks of participation in GVCs.

Originality. It has been substantiated that the integration of Ukraine into global value chains in the context of military and post-military transformations is a multi-level process that combines sectoral, regional, institutional and digital dimensions. Unlike sectoral approaches, this allows for a comprehensive evaluation of the quality of a country’s participation in GLVC from the perspective of economic resilience and security. The role of the agricultural sector has been further developed through the justification of the transition from a raw materials-based model to an integrated model involving deep processing and the development of agri-logistics. The approach to determining the directions of Ukraine’s integration into the GVCs has been improved by taking into account the digital transformation of the horizontal infrastructure of the value chains, which increases the adaptability and competitiveness of national producers.

Practical value. The results of the study can be used when forming state and regional economic policy, developing sectoral strategies and programmes to support enterprises, and promoting Ukraine's participation in global value chains.

Key words: global value chains, integration, value added, digitalization, logistics, economic security, sustainable development.