ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРУКТУРИ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ВОЄННОГО ШОКУ

Анотація

Черненко Д.Є.  ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРУКТУРИ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ВОЄННОГО ШОКУ

Мета. З’ясування особливостей впливу воєнного шоку на структуру людського капіталу та виявлення трансформаційних змін у його основних складових. 

Методика дослідження. Методологічну основу становлять системний підхід, структурно-функціональний аналіз, компаративний аналіз та метод соціально-економічної діагностики для оцінювання трансформацій у сфері людського капіталу під впливом війни. Використано контент-аналіз аналітичних звітів міжнародних організацій, національних статистичних даних, нормативно-правових документів України, а також наукових праць, присвячених впливу збройних конфліктів на демографічні та ринково-трудові процеси. Емпіричну базу сформовано на основі офіційних показників міграції, зайнятості, освітніх втрат, демографічної динаміки.

Результати дослідження. Встановлено, що воєнний шок чинить системний і багатовимірний вплив на структуру людського капіталу, порушуючи усталені механізми його формування, відтворення та використання. Узагальнення результатів, представлених у порівняльній матриці та структурній схемі, свідчить про одночасні демографічні, освітньо-кваліфікаційні, професійні, галузеві та соціальні зрушення, зумовлені міграційними процесами, деформацією ринку праці, трансформацією зайнятості та погіршенням стану здоров’я населення. Виявлено, що ці зміни мають взаємопов’язаний характер і проявляються з різною інтенсивністю залежно від регіональних умов, галузевої спеціалізації та інституційної спроможності економіки. Війна одночасно посилює втрати людського потенціалу та ініціює процеси вимушеної адаптації, що змінюють структуру навичок і професійних траєкторій. У такому контексті трансформація людського капіталу набуває не лише деструктивного, а й структуроутворюючого характеру, формуючи нові вимоги до якості робочої сили. Сукупність окреслених змін формує нову конфігурацію людського потенціалу, у якій зростає значення адаптивності, мобільності, цифрових компетентностей і здатності до швидкої професійної переорієнтації.

Наукова новизна результатів дослідження.  Набуло подальшого розвитку трактування процесів трансформації людського капіталу в умовах воєнного шоку як системного процесу, що поєднує посилення структурних ризиків та адаптаційні зрушення. Ідентифіковано вплив воєнного шоку на людський капітал із урахуванням демографічних, освітньо-кваліфікаційних, професійних, галузевих та соціально-психологічних складових, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє цілісніше інтерпретувати трансформаційні процеси в умовах кризових станів.

Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати можуть бути використані у формуванні державної політики з відновлення та модернізації людського капіталу у сферах освіти, охорони здоров’я, регіонального розвитку, ринку праці та міграційної політики. Матеріали дослідження є корисними для розроблення програм перекваліфікації, стратегій демографічного відновлення, регіональних планів відбудови та комплексних заходів підтримки ментального здоров’я.

Ключові слова: людський капітал, воєнний шок, міграція, зайнятість, демографічні зміни, освітні втрати, професійна структура, здоров’я населення, ринок праці, післявоєнне відновлення.

Chernenko D.Ye.  TRANSFORMATION OF THE STRUCTURE OF HUMAN CAPITAL IN THE CONTEXT OF WAR SHOCK

Purpose. The aim of the article is to identify the specifics of the impact of war shock on the structure of human capital and revealing transformational changes in its main components.

Methodology of research. The methodological basis consists of a systematic approach, structural-functional analysis, comparative analysis, and a method of socio-economic diagnostics for assessing transformations in the sphere of human capital under the influence of war. Content analysis of analytical reports of international organisations, national statistical data, regulatory and legal documents of Ukraine, as well as scientific works devoted to the impact of armed conflicts on demographic and market-labour processes was used. The empirical base was formed on the basis of official indicators of migration, employment, educational losses, and demographic dynamics.

Findings. It has been established that the war shock has a systemic and multidimensional impact on the structure of human capital, disrupting the established mechanisms of its formation, reproduction, and use. A summary of the results presented in a comparative matrix and structural diagram indicates simultaneous demographic, educational, professional, sectoral and social shifts caused by migration processes, labour market deformation, employment transformation and deterioration in the health of the population. It has been found that these changes are interrelated and manifest themselves with varying intensity depending on regional conditions, sectoral specialisation and the institutional capacity of the economy. The war simultaneously exacerbates the loss of human potential and initiates processes of forced adaptation that change the structure of skills and professional trajectories. In this context, the transformation of human capital takes on not only a destructive but also a structure-forming character, shaping new requirements for the quality of the workforce. The combination of these changes forms a new configuration of human potential, in which the importance of adaptability, mobility, digital competencies and the ability to quickly reorient oneself professionally is growing.

Originality. The interpretation of human capital transformation processes in conditions of military shock as a systemic process combining increased structural risks and adaptive shifts has been further developed. The impact of military shock on human capital has been identified, taking into account demographic, educational, professional, sectoral and socio-psychological components, which, unlike existing approaches, allows for a more comprehensive interpretation of transformation processes in crisis conditions.

Practical value. The results obtained can be used in the formation of state policy on the restoration and modernisation of human capital in the fields of education, health care, regional development, the labour market and migration policy. The research materials are useful for the development of retraining programmes, demographic recovery strategies, regional reconstruction plans and comprehensive mental health support measures.

Key words: human capital, war shock, migration, employment, demographic change, educational losses, occupational structure, population health, labour market, post-war recovery.