БАЗИ ДАНИХ ЯК НОВІТНІ АКТИВИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ВИКЛИКИ ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ

Анотація

Бруханський Р.Ф., Спільник І.В., Спільник П.М.  БАЗИ ДАНИХ ЯК НОВІТНІ АКТИВИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ВИКЛИКИ ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ

Мета. Дослідження концептуальних засад, аналіз проблемних аспектів і викликів визнання, оцінки та відображення баз даних як новітніх активів цифрової економіки у системі бухгалтерського обліку та звітності.

Методика дослідження. У роботі застосовано сукупність загально-наукових методів пізнання (спостереження – для оцінки ролі баз даних у сучасній економіці; порівняння – для виявлення відмінності баз даних від інших нематеріальних активів; узагальнення і систематизація – для виокремлення сутнісних характеристик баз даних як об’єктів обліку; формулювання висновків з проведеного дослідження; логічний та причинно-наслідковий аналіз для виявлення проблемних аспектів облікового визнання та розкриття інформації у звітності, а також критичний огляд для чинних нормативно-правових актів, практики їхнього застосування та пов’язаних з проблемою наукових публікацій) з опорою на дедуктивний підхід. У цілому дослідження має теоретико-аналітичний характер і виконане з використанням кабінетних методів, що дозволило здійснити певні узагальнення та обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення стандартизації, розвитку теорії та вдосконалення практики обліку звітування.

Результати дослідження. Задля досягнення визначеної мети проаналізовано роль баз даних у реаліях сучасної економіки; систематизовано асоційовані з ними переваги і основні сутнісні характеристики; за результатами порівняння з іншими нематеріальними активами виявлено принципові їхні відмінності. У ході вивчення і критичного опрацювання норм регламентуючих облік документів, чинної практики відображення баз даних у системі обліку й звітності, а також пов’язаних з проблемою публікацій науковців і практиків на основі логічного та причинно-наслідкового аналізу виявлено низку проблемних аспектів для визнання баз даних як самостійних об’єктів обліку, які зумовлюють подальші виклики можливого застосування що до них облікових процедур. На основі опрацьованих джерел проаналізовані можливості застосування різних підходів до оцінки вартості активів даних та здійснено порівняльну оцінку сценаріїв вибору її методів з врахуванням економічного контексту (приводу для її здійснення). У висновках узагальнено логічний підсумок розгляду про недосконалість традиційних облікових підходів до нетипових новітніх об’єктів та запропоновані можливі варіанти її усунення та визначено перспективи подальших наукових розвідок.

Наукова новизна результатів дослідження. Робота є новим внеском у концептуальне обґрунтування баз даних як самостійного виду новітніх нематеріальних активів, що мають специфічні ознаки порівняно з традиційними об’єктами обліку. Уперше систематизовано сутнісні характеристики баз даних як економічного ресурсу, визначено їхні ключові відмінності від інших нематеріальних активів, а також ідентифіковано проблемні аспекти їх визнання та відображення у фінансовій звітності. На основі критичного аналізу регламентуючих облік документів і пов’язаних публікацій удосконалено методологію обліку баз даних, зокрема шляхом диференціації методів їхньої оцінки відповідно до цілей використання та економічного контексту. Виявлені у ході дослідження проблемні аспекти та можливі подальші виклики для релевантного відображення новітніх цифрових активів зумовили пропозицію щодо необхідності розробки окремих спеціальних або докорінного перегляду чинних регламентуючих облік і звітність документів.

Практична значущість результатів дослідження. Розглянуті положення і пропозиції можуть бути враховані при удосконаленні (розробці) регулюючих облік нормативно-правових документів задля усунення прогалин і неоднозначності у застосуванні стандартів обліку з визнання, оцінки й застосування облікових процедур щодо баз даних, а, отже, ‒ удосконаленню методології обліку та поліпшенню інформаційної цінності фінансової та іншої звітності. Водночас дослідження сприяє теоретичному обґрунтуванню розроблення політики активів даних у практиці корпоративного управління.

Ключові слова: облік, звітність, бази даних, активи даних, визнання, оцінка, стандарти обліку і звітності.

Brukhanskyi R.F., Spilnyk I.V., Spilnyk P.M. DATABASES AS EMERGING ASSETS: CONCEPTUAL PRINCIPLES AND CHALLENGES OF REFLECTION IN ACCOUNTING AND REPORTING

Purpose. The aim of the article is to study the conceptual principles, analyse the problematic aspects and challenges of recognizing, assessing and reflecting of databases as emerging assets of the digital economy in the accounting and reporting system.  

Methodology of research. The work uses a set of general scientific cognition methods (observation – to assess the role of databases in the modern economy; comparison – to identify the differences between databases and other intangible assets; generalization and systematization – to identify the essential characteristics of databases as accounting objects; formulation of conclusions from the conducted research; logical and cause-and-effect analysis to identify problematic aspects of accounting recognition and disclosure of information in reporting, as well as a critical review of current regulatory legal acts, the practice of their application and scientific publications related to the problem) based on a deductive approach. In general, the study is of a theoretical and analytical nature and was carried out using desk methods, which allowed us to make certain generalizations and substantiate proposals for improving standardization, developing the theory and improving the practice of accounting and reporting.

Findings. The role of databases in the realities of the modern economy was analysed in order to achieve the specified goal; the advantages and main essential characteristics associated with them were systematized; based on the results of comparison with other intangible assets, their fundamental differences were revealed. In the course of studying and critically examining the norms regulating the accounting of documents, the current practice of displaying databases in the accounting and reporting system, as well as publications of scientists and practitioners related to the problem, based on logical and cause-and-effect analysis, a number of problematic aspects were identified for recognizing databases as independent accounting objects, which lead to further challenges in the possible application of accounting procedures to them. Based on the sources studied, the possibilities of applying different approaches to assessing the value of data assets were analysed and a comparative assessment of scenarios for choosing its methods was carried out, taking into account the economic context (the reason for its implementation). The logical conclusion of the consideration about the imperfection of traditional accounting approaches to atypical new objects was summarized in the article. The possible options for its elimination were proposed and prospects for further scientific exploration were identified.

Originality. The work is a new contribution to the conceptual substantiation of databases as an independent type of new intangible assets that have specific features compared to traditional accounting objects. For the first time, the essential characteristics of databases as an economic resource were systematized, their key differences from other intangible assets were determined, and problematic aspects of their recognition and reflection in financial reporting were identified. Based on a critical analysis of accounting regulatory documents and related publications, the methodology for accounting for databases was improved, in particular by differentiating methods for their assessment according to the purposes of use and economic context. The problematic aspects identified during the study and possible further challenges for the relevant reflection of new digital assets have led to a proposal for the need to develop separate special or radical revision of the current accounting and reporting regulatory documents.

Practical value. The considered provisions and proposals can be taken into consideration when improving (developing) regulatory documents governing accounting in order to eliminate gaps and ambiguities in the application of accounting standards for the recognition, evaluation and application of accounting procedures for databases, and, consequently, to improve the accounting methodology and improve the information value of financial and other reporting. At the same time, the study contributes to the theoretical substantiation of the development of data asset policy in the practice of corporate governance.

Key words: accounting, reporting, databases, data assets, recognition, evaluation, accounting and reporting standards.