СОЦІАЛЬНІ ПРОЄКТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІННОВАЦІЙНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ
DOI:
https://doi.org/10.37332/Ключові слова:
соціальні проєкти, соціальна політика, інвестиції, інновації, інституціональне середовище, міжнародний досвід, країни світу, інклюзія, зайнятість, людський капітал, післявоєнна відбудоваАнотація
Шинкарук Л.В., Прушківська Е.В., Бондаренко Л.А. СОЦІАЛЬНІ ПРОЄКТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІННОВАЦІЙНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ
Мета. З’ясування ролі соціальних проєктів як інструменту інноваційної соціальної політики на основі аналізу міжнародного досвіду та окреслення можливостей їх адаптації до українського контексту в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій.
Методика дослідження. У процесі дослідження застосовано системний підхід, структурно-функціональний аналіз і компаративний метод для виявлення закономірностей розвитку соціальних проєктів у різних регіонах світу (ЄС, США, Азія, Латинська Америка). Використано контент-аналіз нормативно-правових документів, стратегічних програм міжнародних організацій (EU, UNDP, OECD, World Bank) та національних актів України з метою оцінки інституційного середовища реалізації соціальних проєктів. Емпіричну основу склали статистичні звіти, аналітичні огляди та практики реалізації проєктів у соціальній сфері, що дозволило визначити їхню результативність та інноваційний потенціал. Узагальнення результатів дає змогу окреслити стратегічні підходи до формування соціальної політики на основі соціальних проєктів та їх ефективної інтеграції в національну систему.
Результати дослідження. Встановлено, що соціальні проєкти виступають стратегічним інструментом модернізації соціальної політики, забезпечуючи інноваційний характер соціальних змін, стійкість інституцій та залучення інвестицій у людський капітал. У країнах ЄС їх реалізація базується на високому рівні інституціоналізації та партнерстві з громадами. У Сполучених Штатах акцент робиться на застосуванні підприємницьких інструментів, використанні імпакт-фінансування та системній оцінці результативності соціальних проєктів. В азійських країнах провідну роль відіграють моделі, засновані на інтеграції цифрових рішень та підходів «community-based», що забезпечують активну участь локальних спільнот. У Латинській Америці соціальні проєкти формуються переважно в межах програм подолання бідності та інклюзивного розвитку, орієнтованих на зменшення структурної нерівності. Для України соціальні проєкти набувають критичного значення в умовах війни та післявоєнної відбудови, оскільки забезпечують підтримку вразливих груп, розвиток соціальної інфраструктури, реінтеграцію ветеранів, стимулювання підприємництва та залучення міжнародних ресурсів. Аналіз дозволив виокремити три фундаментальні функції соціальних проєктів у сучасних стратегіях розвитку, які охоплюють: інвестиційний вимір (передбачає мобілізацію фінансових та інституційних ресурсів), інноваційний вимір (формує нові моделі соціальної взаємодії) та інституційно-стабілізаційний вимір (забезпечує зміцнення спроможності громад і державних інституцій). Узагальнення цих положень дає підстави стверджувати, що саме соціальні проєкти повинні становити концептуальну основу формування інноваційної соціальної політики України та визначати її стратегічні орієнтири в умовах трансформаційних викликів.
Наукова новизна результатів дослідження. Наукова новизна полягає у комплексній інтеграції міжнародного і національного досвіду соціальних проєктів у межах єдиної концептуальної моделі, яка включає інституційний, інноваційний та інвестиційний виміри. На відміну від попередніх досліджень, запропонована інтерпретація розглядає соціальні проєкти не лише як соціально орієнтовані заходи, а як механізм системної трансформації соціальної політики та формування нового інституційного середовища. Створено типологію міжнародних регіональних моделей та визначено перспективи їх адаптації для України з урахуванням воєнних ризиків, демографічних змін і потреб післявоєнної відбудови.
Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування для розробки соціальних програм і проєктів, спрямованих на підтримку людського капіталу та посилення соціальної інклюзії. Соціальні проєкти виступають інструментом формування інноваційної соціальної політики та модернізації соціальних послуг в умовах післявоєнної відбудови. Запропоновані підходи створюють основу проєктно-орієнтованої моделі соціальної політики з інтеграцією інноваційності, партнерства та сталого соціально-економічного ефекту.
Ключові слова: соціальні проєкти, соціальна політика, інвестиції, інновації, інституціональне середовище, міжнародний досвід, країни світу, інклюзія, зайнятість, людський капітал, післявоєнна відбудова.
Shynkaruk L.V., Prushkivska E.V., Bondarenko L.A. SOCIAL PROJECTS AS A TOOL OF INNOVATIVE SOCIAL POLICY: INTERNATIONAL EXPERIENCE AND NATIONAL CONTEXT
Purpose. The aim of the article is to determine the role of social projects as a tool for innovative social policy based on an analysis of international experience and to outline the possibilities for their adaptation to the Ukrainian context in the conditions of military and post-war transformations.
Methodology of research. The research uses a systematic approach, structural-functional analysis and a comparative method to identify patterns in the development of social projects in different regions of the world (EU, USA, Asia, Latin America). Content analysis of regulatory and legal documents, strategic programmes of international organisations (EU, UNDP, OECD, World Bank) and national acts of Ukraine was used to assess the institutional environment for the implementation of social projects. The empirical basis consisted of statistical reports, analytical reviews and practices of implementing projects in the social sphere, which made it possible to determine their effectiveness and innovative potential. The generalisation of the results makes it possible to outline strategic approaches to the formation of social policy based on social projects and their effective integration into the national system.
Findings. It has been established that social projects are a strategic tool for modernising social policy, ensuring the innovative nature of social change, institutional stability and investment in human capital. In EU countries, their implementation is based on a high level of institutionalisation and partnership with communities. In the United States, the emphasis is on the use of entrepreneurial tools, impact financing and systematic evaluation of the effectiveness of social projects. In Asian countries, models based on the integration of digital solutions and community-based approaches that ensure the active participation of local communities play a leading role. In Latin America, social projects are mainly developed within the framework of poverty reduction and inclusive development programmes aimed at reducing structural inequality. For Ukraine, social projects are of critical importance in the context of war and post-war reconstruction, as they provide support to vulnerable groups, develop social infrastructure, reintegrate veterans, stimulate entrepreneurship and attract international resources. The analysis identified three fundamental functions of social projects in contemporary development strategies, covering the investment dimension, which involves the mobilisation of financial and institutional resources; the innovation dimension, which shapes new models of social interaction; and the institutional and stabilisation dimension, which strengthens the capacity of communities and state institutions. A synthesis of these provisions gives grounds to assert that social projects should form the conceptual basis for shaping Ukraine's innovative social policy and determine its strategic guidelines in the context of transformational challenges.
Originality. The scientific novelty lies in the comprehensive integration of international and national experience of social projects within a single conceptual model that includes institutional, innovative and investment dimensions. Unlike previous studies, the proposed interpretation considers social projects not only as socially oriented measures, but as a mechanism for the systemic transformation of social policy and the formation of a new institutional environment. A typology of international regional models has been created and the prospects for their adaptation to Ukraine have been identified, taking into account military risks, demographic changes and the needs of post-war reconstruction.
Practical value. The results obtained can be used by state authorities and local self-government bodies to develop social programmes and projects aimed at supporting human capital and strengthening social inclusion. Social projects are a tool for shaping innovative social policy and modernising social services in the context of post-war reconstruction. The proposed approaches create the basis for a project-oriented model of social policy with the integration of innovation, partnership and sustainable socio-economic impact.
Key words: social projects, social policy, investment, innovation, institutional environment, international experience, countries of the world, inclusion, employment, human capital, post-war reconstruction.
Посилання
1. Sen A. Development as Freedom. New York : Alfred A. Knopf, 1999. 366 p.
2. Hemerijck A., Ronchi S., Plavgo I. Social investment as a conceptual framework for analysing well-being returns and reforms in 21st century welfare states. Socio-Economic Review. 2023. Vol. 21. № 1. P. 479-500. URL: https://cadmus.eui.eu/entities/publication/a0aedc9d-3706-58d1-8517-cabd3276ba58 (дата звернення: 14.06.2025).
3. Social Economy and the COVID-19 Crisis: Current and Future Roles. Paris : OECD Publishing, 2020. URL: https://www.oecd.org/en/publications/social-economy-and-the-covid-19-crisis-current-and-future-roles_f904b89f-en/full-report.html (дата звернення: 14.06.2025).
4. Defourny J., Nyssens M. Fundamentals for an International Typology of Social Enterprise Models. Voluntas: International Journal of Voluntary and Nonprofit Organizations. 2017. Vol. 28. № 6. P. 2469-2497. DOI: 10.1007/s11266-017-9884-7.
5. European Commission. Social Enterprises and their Ecosystems in Europe. Comparative synthesis report / Carlo Borzaga, Giulia Galera, Barbara Franchini, Stefania Chiomento, Rocío Nogales and Chiara Carini. Luxembourg : Publications Office of the European Union. URL: https://base.socioeco.org/docs/social_enterprises_and_their_ecosystems_in_europe._comparative_synthesis_report.pdf (дата звернення: 14.06.2025).
6. Mulgan G. Social Innovation: How Societies Find the Power to Change. Bristol : Policy Press, Park Hill, 2019. DOI: 10.2307/j.ctvs89dd3.
7. Пилипенко Г. М., Пилипенко Ю. І. Соціально-відповідальна поведінка бізнесу: сутність та умови формування в Україні. Економічний вісник Національного гірничого університету. 2014. № 4(48). С. 28-35. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2014_4_6 (дата звернення: 14.06.2025).
8. Ушенко Н. В., Кожемякіна С. М., Тупіка А. С. Соціальні інновації та соціальна відповідальність: як людський чинник впливає на сталий розвиток міста. Європейський науковий журнал економічних та фінансових інновацій. 2024. № 14. Т. 2. С. 439-447. DOI: https://doi.org/10.32750/2024-0239.
9. Савченко В. Ф., Маклюк О. В. Інноваційні підходи до розвитку соціальної сфери України. Економічний форум. 2021. № 2. С. 154-163. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecfor_2021_2_22 (дата звернення: 16.06.2025).
10. Болотна О. В., Костюк М. К. Соціальні інновації як інструмент підвищення якості життя населення України. Економіка і суспільство. 2017. Випуск 10. С. 510-517.
11. Dielini M., Aksentiuk M. Social responsibility of business under the war conditions. Економіка та суспільство. 2024. Випуск № 66. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/4602 (дата звернення: 17.06.2025).
12. Borrás S., Edquist C. Holistic innovation policy: Theoretical foundations, policy problems, and instrument choices. Oxford University Press. 2019. DOI: 10.1093/oso/9780198809807.001.0001.
13. European Commission. Europe 2030 Strategy: A Union that Strives for More. Brussels: EU Publications, 2024. URL: https://commission.europa.eu/system/files/2020-04/political-guidelines-next-commission_en_0.pdf (дата звернення: 01.07.2025).
14. European Commission. European Social Fund Plus (ESF+) 2021–2027: Investing in People. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2021. URL: https:// op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/22eff113-678a-11eb-aeb5-01aa75ed71a1?utm (дата звернення: 01.07.2025).
15. White House. Social Innovation Fund. URL: https://obamawhitehouse.archives.gov/administration/ eop/sicp/initiatives/social-innovation-fund?utm (дата звернення: 04.07.2025).
16. Center for American Progress. Fact Sheet: Social Impact Bonds in the United States. URL: https://www.americanprogress.org/article/fact-sheet-social-impact-bonds-in-the-united-states/ (дата звернення: 04.07.2025).
17. Database on the coverage of the “Bolsa‑Família” conditioning cash‑transfer program: Brazil, 2005 to 2021 / Alves R. F. S. et al. BMC Research Notes, 2021. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 356586604_Database_on_the_coverage_of_the_Bolsa-Familia_conditioning_cashtransfer_program_ Brazil_2005_to_2021 (дата звернення: 11.07.2025).
18. Ho J.Y., Yoon S. Ambiguous roles of intermediaries in social entrepreneurship: The Case of Social Innovation System in South Korea. Technological Forecasting and Social Change. 2022. Vol. 175. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0040162521007551?utm (дата звернення: 12.07.2025).
19. BRIDGE Program: Social Implementation of R&D. Cabinet Office, Government of Japan. URL: https://www8.cao.go.jp/cstp/bridge/index.html?utm_source (дата звернення: 18.07.2025).
20. Vietnam Inclusive Innovation Project (VIIP). World Bank. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/691701468128098878/pdf/741010PAD0P121010Box374388B00OUO090.pdf?utm_source (дата звернення: 10.07.2025).
21. Annual Report 2018. PT SMI. URL: https://www.ptsmi.co.id/cfind/source/files/annual-report/annual-report-pt-smi-2018.pdf?utm_source (дата звернення: 10.07.2025).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Статті з відкритим доступом (журнали з відкритим доступом)
Автори, статті яких публікуються у відкритому доступі, зберігають усі права на зміст статей.
Статті з відкритим доступом зобов’язані публікуватись у розділі Creative Commons Attribution (CC BY) 4.0. Ця ліцензія дозволяє іншим розповсюджувати, редагувати, виправляти та поширювати вашу роботу, якщо вони вказують на ваше авторство. Детальна інформація на сайті Creative Commons: https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
Дозволи для журналів із відкритим доступом
Якщо стаття опублікована у відкритому доступі під ліцензіями CC BY 4.0 або CC BY-NC 4.0 (що було можливо до 15 грудня 2018 року), користувачі можуть відтворити її відповідно до своїх умов.
Крім того, якщо стаття була опублікована під CC BY-NC 4.0 (ця ліцензія дає право іншим завантажувати ваші твори та ділитися ними з іншими, якщо вони вказують на ваше авторство, але вони не можуть використовувати їх комерційно в будь-якому випадку), використання для таких комерційних цілей вимагає дозволу:
– відтворення вмісту у творі чи продукті, призначених для продажу;
– відтворення у презентаціях, брошурах чи інших маркетингових матеріалах, що використовуються для комерційних цілей;
– розповсюдження контенту для просування або збуту людини, продукту, послуги чи організації;
– обмін текстами та даними з метою створення товарного продукту чи продукту, який отримує вигоду від рекламних надходжень;
– використання контенту комерційною особою чи фізичною особою з метою винагороди, прямо чи опосередковано через продаж, ліцензування, просування чи рекламу;
– посилання на вміст (електронною поштою, веб-сторінкою, портативним електронним пристроєм чи іншим способом) задля конкретної мети збуту чи реклами людини, продукту, курсу, послуги чи організації з комерційною вигодою.
Для отримання більш детальної інформації та запитів дозволу, будь ласка, зв’яжіться з нами.