СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Емілія Прушківська д-р екон. наук, професор, професор кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
  • Володимир Прушківський д-р екон. наук, професор, професор кафедри економіки та митної справи, Національний університет «Запорізька політехніка»
  • Людмила Бондаренко д-р екон. наук, доцент, професор кафедри туризму та економіки підприємства, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

DOI:

https://doi.org/10.37332/

Ключові слова:

громадянське суспільство, інклюзія, зайнятість, міжнародний досвід, соціальне підприємництво, соціальна політика, інституційна підтримка, повоєнна відбудова

Анотація

Прушківська Е.В., Прушківський В.Г., Бондаренко Л.А.  СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Мета. З’ясування  ролі соціального підприємництва як інструменту соціальної політики у міжнародному та національному контексті.

Методика дослідження. В процесі дослідження застосовано системний та компаративний аналіз, що дозволило розглядати соціальне підприємництво як складову соціальної політики в контексті глобальних і національних трансформацій. Використано порівняльний аналіз регіональних моделей (ЄС, Південно-Східна Азія, Латинська Америка, Україна) для виявлення спільних і відмінних рис інклюзії соціальних підприємств у соціально-політичні стратегії. Емпіричну основу дослідження склали звіти міжнародних організацій  (UNDP, OECD, Європейська комісія), національні статистичні матеріали та наукові дослідження. Контент-аналіз нормативно-правових актів та стратегічних документів дозволив оцінити інституційне середовище, у якому функціонують соціальні підприємства. Узагальнення отриманих результатів забезпечило виокремлення концептуальних функцій соціального підприємництва в сучасних соціально-економічних умовах.

Результати дослідження. Встановлено, що в країнах ЄС соціальне підприємництво розглядається як частина політики зайнятості та інклюзії, тоді як у Південно-Східній Азії цей вид підприємництва орієнтується на мобілізацію локальних громад і партнерств із міжнародними організаціями. Латинська Америка демонструє переваги комунітарних моделей, які поєднують інноваційність та боротьбу з бідністю, але водночас стикаються з політичною та економічною нестабільністю. В Україні соціальне підприємництво перебуває на етапі інституційного становлення, однак виявляє високий потенціал для вирішення проблем зайнятості, інклюзії та соціальної інтеграції. Виокремлено три концептуальні функції соціального підприємництва у соціально-економічних стратегіях країн: інструмент створення робочих місць, механізм соціальної інклюзії та платформа партнерства між державою, бізнесом і громадянським суспільством.

Наукова новизна результатів дослідження. Результати дослідження дають підстави обґрунтувати взаємозв’язок між соціальним підприємництвом і соціальною політикою, що дозволяє інтерпретувати його не лише як інноваційну бізнес-модель, а й як багатофункціональний інструмент досягнення соціальної стійкості. На відміну від наявних досліджень, результати інтегрують глобальний, регіональний і національний виміри, виявляючи типологію моделей та визначаючи перспективи їх адаптації для України.

Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати можуть бути використані при розробці державних і місцевих програм соціальної політики, спрямованих на підтримку вразливих груп, відновлення ринку праці та посилення соціальної інтеграції. Для України в умовах війни та повоєнної відбудови соціальне підприємництво здатне стати механізмом поєднання економічного відновлення з формуванням інклюзивного суспільства.

Ключові слова: громадянське суспільство, інклюзія, зайнятість, міжнародний досвід, соціальне підприємництво, соціальна політика, інституційна підтримка, повоєнна відбудова.

 

Prushkivska E.V., Prushkivskyi V.H., Bondarenko L.ASOCIAL ENTREPRENEURSHIP AS A SOCIAL POLICY TOOL: INTERNATIONAL EXPERIENCE AND PROSPECTS FOR UKRAINE

Purpose. The purpose of the article is to clarify the role of social entrepreneurship as a tool of social policy in the international and national context.

Methodology of research. In the course of the research, a systematic and comparative analysis was used, which made it possible to consider social entrepreneurship as a component of social policy in the context of global and national transformations. A comparative analysis of regional models (EU, Southeast Asia, Latin America, Ukraine) was used to identify common and distinctive features of the inclusion of social enterprises in socio-political strategies. The empirical basis of the study consisted of reports from international organisations (UNDP, OECD, European Commission), national statistical materials and scientific research. Content analysis of regulatory and legal acts and strategic documents made it possible to assess the institutional environment in which social enterprises operate. The generalisation of the results obtained made it possible to identify the conceptual functions of social entrepreneurship in the current socio-economic conditions.

Findings. It has been established that in EU countries, social entrepreneurship is considered part of employment and inclusion policy, while in Southeast Asia, this type of entrepreneurship is focused on mobilising local communities and partnerships with international organisations. Latin America demonstrates the advantages of community models that combine innovation and the fight against poverty, but at the same time face political and economic instability. In Ukraine, social entrepreneurship is at the stage of institutional formation, but shows high potential for solving problems of employment, inclusion and social integration. Three conceptual functions of social entrepreneurship in the socio-economic strategies of countries have been identified: a tool for job creation, a mechanism for social inclusion, and a platform for partnership between the state, business and civil society.

Originality. The research results provide grounds for substantiating the relationship between social entrepreneurship and social policy, which allows it to be interpreted not only as an innovative business model, but also as a multifunctional tool for achieving social sustainability. Unlike existing studies, the results integrate global, regional and national dimensions, identifying a typology of models and determining the prospects for their adaptation in Ukraine.

Practical value. The results obtained can be used in the development of state and local social policy programmes aimed at supporting vulnerable groups, restoring the labour market and strengthening social integration. For Ukraine, in the context of war and post-war reconstruction, social entrepreneurship can become a mechanism for combining economic recovery with the formation of an inclusive society.

Key words: civil society, inclusion, employment, international experience, social entrepreneurship, social policy, institutional support, post-war reconstruction.

Посилання

1. Dees J. G. The Meaning of “Social Entrepreneurship”. The Kauffman Center for Entrepreneurial Leadership. Kansas City, MO and Palo Alto, CA, 1998. URL: https://web.stanford.edu/class/e145/2007_fall/materials/dees_SE.pdf (дата звернення: 12.02.2025).

2. Defourny J., Nyssens M. Mapping social enterprise models: some evidence from the “ICSEM” project. Social Enterprise Journal. September 2017. Vol. 13(1). DOI: 10.1108/SEJ-09-2017-0049.

3. Mair J., Marti I. Social Entrepreneurship Research: A Source of Explanation, Prediction, and Delight. Journal of World Business. 2006. Vol. 41. P. 36-44. DOI: 10.1016/j.jwb.2005.09.002.

4. Сабецька Т. І. Економічний зміст та історія розвитку соціального підприємництва. Економіка та суспільство. 2023. Випуск № 48. DOI: 10.32782/2524-0072/2023-48-44.

5. Прушківська Е. В., Коваленко Є. В. Тенденції розвитку молодіжного підприємництва. Економічний вісник Дніпровської політехніки. 2023. № 1(81). С. 164-171. DOI: 10.33271/ebdut/81.164.

6. Браунагель А. В., Анфілов Д. Ю. Соціальне підприємництво як сучасний вектор розвитку економіки. Економіка та суспільство. 2022. Випуск № 38. DOI: 10.32782/2524-0072/2022-38-71.

7. Kerlin J. A. A Comparative Analysis of the Global Emergence of Social Enterprise. International Journal of Voluntary and Nonprofit Organizations. 2010. Vol. 21. № 2 (June). Р. 162-179. URL: https://www.jstor.org/stable/27928210 (дата звернення: 12.02.2025).

8. Nicholls A. Social Entrepreneurship: New Models of Sustainable Social Change. Oxford : OUP, 2006. 444 р. DOI: 10.1093/oso/9780199283873.001.0001ю

9. Смаль В., Кокоть В. Що слід знати про соціальне підприємництво: посібник. Федерація канадських муніципалітетів. Проект міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст». Київ, 2017. 58 с. URL: https://auc.org.ua/sites/default/files/library/social_entrepreneurship_-guide-web-1.pdf (дата звернення: 10.02.2025).

10. Прушківська Е., Лазнева І., Чкан О. Соціальний бізнес у країнах ЄС: механізми інклюзивної підтримки територіальних громад та регулювання. Grail of Science. 2025. № 50. С. 59-70. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.21.03.2025.004.

11. Mulgan G. Social Innovation: How Societies Find the Power to Change. Policy Press, Park Hill. Bristol, 2019. DOI: 10.2307/j.ctvs89dd3.

12. Murray R., Caulier-Grice J., Mulgan G. The open book of social innovation. Young Foundation & NESTA. 2010. 224 р. URL: https://youngfoundation.org/wp-content/uploads/2012/10/The-Open-Book-of-Social-Innovationg.pdf (дата звернення: 20.02.2025).

13. Переверзєва А. В., Волков В. П. Дослідження моделі соціального підприємництва як інноваційної форми бізнесу. Вісник Одеського національного економічного університету. 2020. Т. 1-2. №№ 274-275. С. 28-40.

14. Social enterprises and their ecosystems in Europe. Luxembourg : Publications Office of the EU, 2020. URL: https://base.socioeco.org/docs/social_enterprises_and_their_ecosystems_in_europe._comparative_synthesis_report.pdf (дата звернення: 10.02.2025).

15. Defourny J., Nyssens M. Conceptions of social enterprise and social entrepreneurship in Europe and the United States: Convergences and divergences. Journal of Social Entrepreneurship. 2010. № 1(1). Р. 32-53. DOI: 10.1080/19420670903442053.

16. Social Enterprise in Asia: Businesses with a Mission. Asian Development Bank. 2013. URL: https://www.adb.org/features/businesses-mission-focus-social-enterprises (дата звернення: 20.02.2025).

17. Рамський А. Соціальне підприємництво в Україні: аналіз нормативно-правової бази та перспективи розвитку. Економіка та суспільство. 2023. Випуск № 58. DOI: 10.32782/2524-0072/2023-58-50.

Завантаження

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

«СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ». ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА, вип. 2, Червень 2025, с. 236-42, https://doi.org/10.37332/.