ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ І ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Анотація

Ащеулова О.М., Лось В.О., Лобунець Т.В.  ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ І ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Мета. Комплексний аналіз трансформаційних процесів у цифровій економіці та їхнього впливу на зайнятість і визначення напрямів регулювання, які можуть забезпечити адаптацію ринку праці до нових умов.

Методика дослідження. Дослідження ґрунтується на поєднанні системного та структурно-функціонального підходів, що дозволяє розглядати цифрову економіку як цілісний комплекс взаємопов’язаних процесів. Компаративний аналіз використано для порівняння трансформаційних трендів у різних країнах (США, ЄС, Китай, Індія) та для обґрунтування висновків про поляризацію зайнятості. Аналіз статистичних і аналітичних джерел (зокрема McKinsey, WEF, ILO та національної статистики) застосовано для емпіричного вимірювання змін у структурі зайнятості, продуктивності й заробітках. Метод контент-аналізу нормативних документів (Platform Work Directive, Digital Services Act, OECD-матеріали) використано для виявлення прогалин інституційного регулювання платформної зайнятості. Узагальнення та синтез отриманих даних забезпечили побудову причинно-наслідкових висновків про взаємозв’язок технологічних змін, воєнного шоку та інституційних бар’єрів.

Результати дослідження. Обґрунтовано, що автоматизація та впровадження ШІ переорієнтовують попит ринку праці в бік висококваліфікованих професій, водночас скорочуючи зайнятість у професіях середнього рівня. Встановлено, що гіг-економіка та дистанційна зайнятість формують нову архітектуру трудових відносин, яка підвищує гнучкість праці, але знижує рівень соціального захисту та стабільності доходів. Визначено регіональні й вікові диспропорції в цифровій грамотності в Україні на підставі результатів національного опитування, що обмежує доступ частини населення до високопродуктивних сегментів ринку праці. Сформовано висновок про відсутність належного нормативно-правового регулювання платформної зайнятості, яке підвищує вразливість працівників під час економічних і воєнних шоків. Показано, що поєднання технологічних трансформацій із демографічними та воєнними факторами посилює поляризацію зайнятості й потребує адресних політик перекваліфікації та соціального захисту.

Наукова новизна результатів дослідження. В процесі дослідження виявлено взаємозв’язки між ключовими трансформаційними процесами (автоматизація, ШІ, гіг-економіка) та якістю зайнятості населення з урахуванням кризових чинників й інституційного середовища в національному вимірі. На відміну від наявних підходів, отримані результати інтегрують технологічні зміни з воєнними та демографічними викликами, що дозволяє глибше оцінити ризики поляризації ринку праці й соціальних диспропорцій. Такий підхід створює підґрунтя для формування цільових політик перекваліфікації та адаптації системи соціального захисту, спрямованих на пом’якшення поляризаційних ефектів цифровізації в умовах національних та глобальних викликів.

Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть стати основою для формування державної політики, спрямованої на поєднання розвитку цифрових навичок із створенням ефективних механізмів соціального захисту працівників нових форм зайнятості. Отримані висновки доцільно використовувати при розробці інституційних реформ, що забезпечуватимуть баланс між інноваційним зростанням та соціальною справедливістю на ринку праці. Практичний аспект дослідження полягає також у можливості інтеграції українського ринку праці до європейського цифрового простору з урахуванням викликів воєнного та післявоєнного періоду.

Ключові слова: автоматизація, гіг-економіка, зайнятість, інституційне регулювання, ринок праці, штучний інтелект, цифровізація.

Ashcheulova O.M., Los V.O., Lobunets T.V.  THE CORRELATION BETWEEN TRANSFORMATIONAL PROCESSES AND EMPLOYMENT IN THE DIGITAL ECONOMY

Purpose. The aim of the study is to conduct a comprehensive analysis of transformation processes in the digital economy and their impact on employment. and to identify areas of regulation that can ensure the adaptation of the labour market to new conditions.

Methodology of research. The study is based on a combination of systemic and structural-functional approaches, which allows consider the digital economy as an integrated set of interrelated processes. Comparative analysis is used to compare transformation trends in different countries (the US, EU, China, India) and to substantiate conclusions about the polarisation of employment. Analysis of statistical and analytical sources (in particular McKinsey, WEF, ILO and national statistics) is used to empirically measure changes in the structure of employment, productivity and earnings. The content analysis method of regulatory documents (Platform Work Directive, Digital Services Act, OECD materials) was used to identify gaps in the institutional regulation of platform employment. The generalisation and synthesis of the data obtained provided the basis for causal conclusions about the interrelationship between technological change, military shock and institutional barriers.

Findings. It has been substantiated that automation and the introduction of AI are reorienting labour market demand towards highly skilled professions, while reducing employment in mid-level professions. It has been established that the gig economy and remote employment are forming a new architecture of labour relations, which increases labour flexibility but reduces the level of social protection and income stability. Regional and age disparities in digital literacy in Ukraine based on the results of a national survey, which limits the access of part of the population to highly productive segments the labour market. A conclusion has been made about the lack of adequate regulatory and legal regulation of platform employment, which increases the vulnerability of workers times of economic and military shocks. It has been shown that the combination of technological transformations with demographic and military factors exacerbates the polarisation and requires targeted retraining and social protection policies.

Originality. The study interrelationships were identified between key transformational processes (automation, AI, gig economy) and the quality of employment of the population, taking into account crisis factors and the institutional environment at the national level. Unlike existing approaches, the obtained results integrate technological changes with military and demographic challenges, allowing for a deeper assessment of the risks of labour market polarisation and social disparities. This approach creates the basis for the formation of targeted policies for retraining and adapting the social protection system, aimed at mitigating the polarising effects of digitalisation in the context of national and global challenges.

Practical value. The results can form the basis for the formation of public policy aimed at combining the development of digital skills with the creation of effective mechanisms social protection for workers in new forms of employment. The obtained conclusions should be used in the development of institutional reforms that will ensure a balance between innovative growth and social justice in the labour market. The practical aspect of the study also lies in the possibility of integrating the Ukrainian labour market into the European digital space, taking into account the challenges of the war and post-war period.

Key words: automation; gig economy; employment, institutional regulation, labour market; artificial intelligence; digitalisation.