ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА

Бакун Ю.О. УПРАВЛІНСЬКІ ТА ДОРАДЧІ МЕХАНІЗМИ НІВЕЛЮВАННЯ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Мета. Порівняння управлінських та дорадчих механізмів нівелювання зміни клімату та виділення на цій основі найбільш значущих їхніх груп.

Методика дослідження. Методична основа дослідження складається з методів порівняння та узагальнення. За допомогою методу порівняння було здійснено порівняння окремих управлінських та дорадчих механізмів нівелювання зміни клімату. На основі методу узагальнення було виділено п’ять найбільш значущих груп механізмів нівелювання зміни клімату.

Результати дослідження. Обґрунтовано необхідність поглиблення участі на різних рівнях управління в Україні у вирішенні проблеми глобального потепління за рахунок актуалізації управлінських та дорадчих механізмів нівелювання зміни клімату, що сприятиме як вирішенню самої проблеми, так і підвищенню міжнародного авторитету держави. Доведено доцільність реалізації різнорівневих заходів з нівелювання зміни клімату: за рівнями управління (державним, регіональним, галузевим, господарським) та за напрямами нівелювання (населення та суб’єкти господарювання). Узагальнено міжнародні управлінські та дорадчі механізми нівелювання зміни клімату з виділенням 5 характерних груп. Доведено важливість включення у розв’язання досліджуваної проблеми на різних рівнях управління дорадчих служб, що дозволить більш ефективно реалізувати дорадчі механізми та досягти більшого рівня охоплення при вирішенні завдань нівелювання зміни клімату.

Наукова новизна результатів дослідження. Узагальнено міжнародні управлінські та дорадчі механізми нівелювання зміни клімату з виділенням 5 їхніх характерних груп: організаційна (міжнародні організації), нормативно-правова (конвенції, резолюції, декларації), координуюча (конференції, зустрічі), фінансово-господарська (обмежувальні рівні викидів, екологічні податки), програмно-модельна (моделі, сценарії, програми, стратегії). Це, на відміну від існуючого, дає можливість їхнього диференційованого врахування у процесі підготовки більш обґрунтованих управлінських рішень з вирішення зазначеної проблеми.

Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані у процесі підготовки стратегічних та програмних документів екологічного характеру. Ефект від їхнього впровадження може бути оцінений за показниками покращання екологічної ситуації, зокрема за показниками зменшення обсягу викидів парникових газів тощо.

Ключові слова: зміна клімату, нівелювання зміни клімату, управлінські механізми, дорадчі механізми, групи механізмів нівелювання зміни клімату, сільськогосподарські дорадчі служби.

 

Бакун Ю.А. УПРАВЛЕНЧЕСКИЕ И ИНФОРМАЦИОННО-КОНСУЛЬТАЦИОННЫЕ МЕХАНИЗМЫ НИВЕЛИРОВАНИЯ ИЗМЕНЕНИЯ КЛИМАТА

Цель. Сравнение управленческих и информационно-консультационных механизмов нивелирования изменения климата и выделение на этой основе наиболее значимых их групп.

Методика исследования. Методическую основу исследования составляют методы сравнения и обобщения. С использованием метода сравнения было выполнено сравнение отдельных управленческих и информационно-консультационных механизмов нивелирования изменения климата. На основе метода обобщения было выделено пять наиболее значимых групп механизмов нивелирования изменения климата.

Результаты исследования. Обоснована необходимость углубления участия на разных уровнях управления в Украине в решение проблемы глобального потепления на основании актуализации управленческих и информационно-консультационных механизмов нивелирования изменения климата, что будет способствовать как решению самой проблемы, так и повышению международного авторитета государства. Подтверждена целесообразность реализации разноуровневых мероприятий  по нивелированию изменения климата: по уровням управления (государственному, региональному, отраслевому, хозяйственному) и по направлениям нивелирования (население и субъекты хозяйствования). Сделано обобщение международных управленческих и информационно-консультационных механизмов нивелирования изменения климата с выделением 5 характерных групп. Доказана важность включения на различных уровнях управления в решение исследуемой проблемы информационно-консультационных служб, что позволит более эффективно реализовать информационно-консультационные механизмы и достичь более широкого уровня охвата при решении задач нивелирования изменения климата.

Научная новизна результатов исследования. Сделано обобщение международных управленческих и информационно-консультационных механизмов  нивелирования изменения климата с выделением 5 их характерных групп: организационная (международные организации), нормативно-правовая (конвенции, резолюции, декларации), координирующая (конференции, встречи), финансово-хозяйственная (ограничительные уровни выбросов, экологические налоги), программно-модельная (модели, сценарии, программы, стратегии). Это, в отличие от существующего, даёт возможность их дифференцированного использования в процессе подготовки более обоснованных управленческих решений указанной проблемы.

Практическая значимость результатов исследования. Результаты исследования могут быть использованы в процессе подготовки стратегических и программных документов экологического характера. Эффект от их внедрения может быть оценён по показателям улучшения экологической ситуации, в частности по показателям уменьшения объёма выбросов парниковых газов и т. п.

Ключевые слова: изменение климата, нивелирования изменения климата, управленческие механизмы, информационно-консультационные механизмы, группы механизмов нивелирования изменения климата, сельскохозяйственные информационно-консультационные службы.

 

Bakun Yu.O. MANAGEMENT AND ADVISORY MECHANISMS FOR CLIMATE CHANGE LEVELLING

Purpose. The aim of the article is the comparison of management and advisory mechanisms for climate change leveling and determination the most significant groups on this basis.

Methodology of research. The methodological basis of research consists of methods of comparison and generalization. The comparison of separate management and advisory mechanisms for climate change leveling was fulfilled using the comparison method. Five most significant groups of mechanisms for climate change leveling have been determined on the base of generalization method.

Findings. The necessity of deepening participation at different management levels in Ukraine in solving the global warming problem is substantiated on the basis of actualization of management and advisory mechanisms for climate change leveling. It will contribute both solving the problem itself and increasing the international authority of the state. The advisability of realization of measures for climate change leveling is confirmed at the different levels: at governance levels (state, regional, sectoral, enterprise) and by leveling directions (population and business entities). The international management and advisory mechanisms for climate change leveling with identification of five characteristic groups has been generalized. The importance of solving the problem at the different management levels with use of advisory services is proved. It will permit more efficient implementation of advisory mechanisms and reach a wider coverage of solving of the tasks of climate change leveling.

Originality. The international management and advisory mechanisms for climate change leveling has been generalized with identification of five characteristic groups: organizational (international organizations), regulatory and legal (conventions, resolutions, declarations), coordinating (conferences, meetings), financial and business (emission limits, environmental taxes), programs and models (models, scenarios, programs, strategies). This, unlike the existing one, gives an opportunity of its differential use in the process of preparing more substantiated management solution of the indicated problem.

Practical value. The results of the research can be used in the process of preparing of strategic and program documents of an environmental nature. The effect of its implementation can be estimated by indicators of environmental improvement, in particular by indicators of reducing greenhouse gas emissions, etc.

Key words: climate change, climate change leveling, management mechanisms, advisory mechanisms, groups of mechanisms for climate change leveling, agricultural advisory services.

 

Ключові слова: зміна клімату, нівелювання зміни клімату, управлінські механізми, дорадчі механізми, групи механізмів нівелювання зміни клімату, сільськогосподарські дорадчі служби.

Intergovernmental Panel on Climate Change. IPCC. URL: https://www.ipcc.ch/ (дата звернення: 20.04.2020).

IPCC. Global warming of 1.5°C : An IPCC special report on the impacts of global warming of 1.5° C above pre-industrial levels and related global greenhouse gas emission pathways, in the context of strengthening the global response to the threat of climate change, sustainable development, and efforts to eradicate poverty. 2018. URL: https://www.ipcc.ch/sr15/ (дата звернення: 20.04.2020).

Predicted chance that global warming will temporarily exceed 1,5ºC / Smith D. M., Scaife A. A., Hawkins E., Bilbao R., Boer G. J., Caian M. et al. Geophysical Research Letters. 2018. Vol. 45. Iss. 21. pp. 11,895-11,903.

National Oceanic and Atmospheric Administration, NOAA. URL: https://www.noaa.gov/ (дата звернення: 22.04.2020).

Trends in Atmospheric Carbon Dioxide. Monthly Average Mauna Loa CO2. Global Monitoring Laboratory. NOAA. URL: https://www.esrl.noaa.gov/gmd/ccgg/trends/ (дата звернення: 24.04.2020).

World Meteorological Organization. URL: https://public.wmo.int/en. (дата звернення: 24.04.2020).

UNEP : United Nations Environment Programme. URL: https://www.un.org/youthenvoy/ 2013/08/unep-united-nations-environment-programme/ (дата звернення: 24.04.2020).

Генеральная Ассамблея ООН. Резолюции 27-й сессии (1972 год). Резолюция A/RES/2997 (XXVII). A/PV.2112. Организационные и финансовые мероприятия по международному сотрудничеству в области окружающей среды. URL: https://undocs.org/ru/A/RES/2997(XXVII) (дата звернення: 27.04.2020).

United Nations Conference on Environment and Development-UNCED (1992). URL: https://www.unsystem.org/content/united-nations-conference-environment-and-development-unced-1992 (дата звернення: 27.04.2020).

Найробийская декларация о роли и мандате Программы Организации Объединенных Наций по окружающей среде. ЮНЕП. 7.02.1997. URL: http://www.unepcom.ru/unep/basedocs/narobi-decl.html (дата звернення: 29.04.2020).

Мальмёнская декларация министров. 31.05.2000 г. 1-й Глобальный форум по окружающей среде на уровне министров, созванный в соответствии с Резолюцией 53/242 Генеральной Ассамблеи ООН от 28.07.1999 г. C.16-22. URL: https://undocs.org/pdf?symbol=ru/A/55/25 (дата звернення: 29.04.2020).

Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату. Ратифіковано Законом України № 435/96-ВР від 29.10.96 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_044 (дата звернення: 20.04.2020).

Meadows Donella H., Dennis L. Meadows, Jorgen Randers, and William W. Behrens III. The Limits to Growth, New York : Universe Books. 1972. 205 p.

Бойченко С. Г. Напівемпіричні моделі та сценарії глобальних і регіональних змін клімату : монографія ; НАН України, Ін-т геофізики ім. С. І. Субботіна. Київ: Наук. думка, 2008. 310 с.

Буквич Р. М., Петрович Д. Р. Парниковый эффект и рыночные механизмы Киотского протокола. Вестник НГИЭИ. 2017. № 1 (68). С. 139–158.

Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату. Ратифіковано Законом України № 1430-IV (1430-15) від 04.02.2004 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_801 (дата звернення: 20.04.2020).

Макаров И. А. Глобальное изменение климата как вызов мировой экономике и экономической науке. Экономический журнал Высшей школы экономики. 2013. № 3. 479-496.

Goulder L., Parry I. Instrument Choice in Environmental Policy. Review of Environmental Economics and Policy. 2008. Vol. 2. № 2. 152–174.

Удод Н. М. Глобальні кліматичні зміни : вплив на міжнародну торгівлю та засоби регулювання. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2015. № 3 (80). С. 105-113.

Сидорук Б.О., Довгань О.М. Особливості проведення оцінки використання природно-ресурсного потенціалу агросфери на регіональному рівні. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Економічні науки. 2016. Вип. 24 (Ч. 3). С. 201-210.

Сидорук Б. О., Сава А. П. Економічне обґрунтування механізму ціноутворення на сільськогосподарську продукцію з врахуванням екологічної складової. Сталий розвиток економіки. 2013. Вип. 4. С. 190-195.

Демешкант Н. А. Інноваційна природоохоронна діяльність як умова сталого розвитку аграрної сфери виробництва. Ефективна економіка. 2015. № 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3952 (дата звернення: 20.04.2020).

Григор’єв С. М. Основні засади та принципи регуляторного впливу на механізми формування та функціонування системи сільськогосподарського дорадництва. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки. 2011. Вип. 12(52). С.48-51.

Кропивко М. Ф. Шляхи розвитку сільськогосподарського дорадництва в Україні. Науковий вісник НУБіП України. Серія «Економіка, аграрний менеджмент, бізнес». 2011. Т. 168. С. 10-16.

Про сільськогосподарську дорадчу діяльність : Закон України від 17.06.04 р. № 1807-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1807-15 (дата звернення: 20.04.2020).