ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА

Глубіш Л.Я. ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПІДХОДІВ ДО ПОБУДОВИ ГАРМОНІЙНОГО РИНКУ ПРОДОВОЛЬСТВА ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЙОГО РОЗВИТКУ

Мета. Мета статі полягає у виявленні можливості досліджувати процес тристоронньої ринкової взаємодії множини стейкхолдерів сфери продовольчого забезпечення як цілісної єдності на основі формалізації динамічних змін, описуючи їхні властивості із врахуванням фактора часу.

Методика дослідження. Завдяки застосуванню методу порівняння було встановлено переваги тріадної логіки провадження наукового дослідження, спрямованого на гармонізацію взаємодії множини стейкхолдерів сфери продовольчого забезпечення, над діадною. Необхідність побудови гармонійного ринку продовольства вимагає синтезу традиційних методик з новими знаннями. Застосування синтезу, суть якого полягає в уявному об’єднанні окремих частин об’єкта наукового дослідження в єдине ціле, зумовлене ще й тим, що сфера продовольчого забезпечення становить собою єдине ціле. Зважаючи на необхідність візуалізації об’єктів наукового пошуку, особливу роль у процесі наукового пізнання природи економічних явищ та процесів, а також з’ясування причин виникнення проблемних моментів відведено саме моделюванню.

Результати дослідження. Виявлено, що складність та багатоаспектність тристоронньої взаємодії сфери продовольчого забезпечення вимагає переосмислення традиційних підходів до побудови слабоструктурованих систем відкритого типу. В результаті порівняльного аналізу було доведено необхідність переходу від діалектики до провадження дослідження гармонізації ринкової взаємодії у сфері продовольчого забезпечення на засадах тріалектики. Продовженням тріалектичної логіки стало застосування синтезу, що дозволило усвідомити, що взаємодія абсолютних протилежних формує триєдиний простір, який слід розглядати як цілісність, що гармонійно розвивається. Використання імітаційного моделювання дозволило візуалізувати синтетичну взаємодію стейкхолдерів тріади суб’єктно-функціональних складових сфери продовольчого забезпечення.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у поєднанні векторної алгебри із просторовою геометрією, що дозволило візуалізувати динамічну ринкову взаємодію у сфері продовольчого забезпечення у вигляді системної тріади із врахуванням фактора часу.

Практична значущість результатів дослідження. Потрійна спіраль як інституційна матриця гармонізації ринкової взаємодії стейкхолдерів тріади суб’єктно-функціональних складових вітчизняної сфери продовольчого забезпечення у повному діапазоні виробничих, споживчих та регулюючих аспектів має забезпечити її синергетичну стійкість в умовах глобалізації продовольчих ринків.

Ключові слова: сфера продовольчого забезпечення; маркетингова стратегія; стейкхолдер; вектор руху; системна тріада; тристороння ринкова взаємодія; збалансування економічних інтересів; гармонійний ринок продовольства; триєдиний простір; моральна економіка; потрійна спіраль розвитку; синергія; диспропорції; діадна парадигма; тріалектика.

 

Глубиш Л.Я. ПЕРЕОСМЫСЛЕНИЕ ПОДХОДОВ К ПОСТРОЕНИЮ ГАРМОНИЧНОГО РЫНКА ПРОДОВОЛЬСТВИЯ И МОДЕЛИРОВАНИЯ ЕГО РАЗВИТИЯ

Цель. Цель статьи заключается в выявлении возможности исследовать процесс трехстороннего рыночного взаимодействия множества стейкхолдеров сферы продовольственного обеспечения как целостного единства на основе формализации динамических изменений, описывая их свойства с учетом фактора времени.

Методика исследования. Благодаря применению метода сравнения было установлено преимущества триадной логики проведения научного исследования, направленного на гармонизацию взаимодействия множества стейкхолдеров сферы продовольственного обеспечения, над диадной. Необходимость построения гармоничного рынка продовольствия требует синтеза традиционных методик с новыми знаниями. Применение синтеза, суть которого заключается в мысленном объединении отдельных частей объекта научного исследования в единое целое, обусловлено еще и тем, что сфера продовольственного обеспечения представляет собой единое целое. Учитывая необходимость визуализации объектов научного поиска, особую роль в процессе научного познания природы экономических явлений и процессов, а также выяснения причин возникновения проблемных моментов отведено именно моделированию.

Результаты исследования. Выявлено, что сложность и многоаспектность трехстороннего взаимодействия сферы продовольственного обеспечения требует переосмысления традиционных подходов к построению слабоструктурированных систем открытого типа. В результате сравнительного анализа была доказана необходимость перехода от диалектики к проведению исследований гармонизации рыночного взаимодействия в сфере продовольственного обеспечения на принципах триалектики. Продолжением триалектической логики стало применение синтеза, которое позволило осознать, что взаимодействие абсолютных противоположных формирует триединое пространство, которое следует рассматривать как целостность, что гармонично развивается. Использование имитационного моделирования позволило визуализировать синтетическое взаимодействие стейкхолдеров триады субъектно-функциональных составляющих сферы продовольственного обеспечения.

Научная новизна результатов исследования заключается в сочетании векторной алгебры с пространственной геометрией, что позволило визуализировать динамическое рыночное взаимодействие в сфере продовольственного обеспечения в качестве системной триады с учетом фактора времени.

Практическая значимость результатов исследования. Тройная спираль как институциональная матрица гармонизации рыночного взаимодействия стейкхолдеров триады субъектно-функциональных составляющих отечественной сферы продовольственного обеспечения в полном диапазоне производственных, потребительских и регулирующих аспектов должна обеспечить ее синергетическую устойчивость в условиях глобализации продовольственных рынков.

Ключевые слова: сфера продовольственного обеспечения; маркетинговая стратегия; стейкхолдеры; вектор движения; системная триада; трехстороннее рыночное взаимодействие; сбалансирование экономических интересов; гармоничный рынок продовольствия; триединое пространство; нравственная экономика; тройная спираль развития; синергия; диспропорции; диадная парадигма; триалектика.

 

Hlubish L.Ya. RETHINKING APPROACHES TO BUILDING A HARMONIOUS FOOD MARKET AND MODELLING ITS DEVELOPMENT

Purpose. The aim of the article is to identify the possibility of exploring the process of tripartite market interaction of the multiple food provision sphere stakeholders as a holistic unity through the formalization of dynamic change, describing their properties with taking into account the time factor in mind.

Methodology of research. The advantages of the triadic logic of conducting scientific research aimed at harmonizing the interaction of multiply stakeholders in the food provision sphere above the dyad are established using of the comparison method. The need to build a harmonious food market requires the synthesis of traditional techniques with new knowledge.

The use of synthesis, the essence of which is the imaginary unification of individual parts of the object of scientific research into a single whole, due also to the fact that the scope of food security is a coherent unity. Given the need to visualize the objects of scientific search, modelling has a special role in the process of scientific knowledge of the nature of economic phenomena and processes, as well as finding out the causes of appearance of the problematic moments, it is the modelling itself.

Findings. The complexity and multidimensionality of tripartite interaction of the food provision requires a rethinking of traditional approaches to building semi-structured, open systems. As a result of comparative analysis, the need to move from dialectic to conducting a study of harmonization of market interaction in the field of food provision sphere on the basis of trialectics is proved.

The continuation of the trialectic logic is the use of synthesis, which made it possible to realize that the interaction of the absolute opposite forms a triune space, which should be regarded as a harmoniously developing integrity. The use of simulation modelling made it possible to visualize the synthetic interaction of the stakeholders of the triad of subject and functional components of the food provision sphere.

Originality is to combine vector algebra with spatial geometry, which made it possible to visualize dynamic market interaction in the food provision sphere as in a systematic triad with taking into account the time factor in mind.

Practical value. The triple helix as an institutional matrix for the harmonization of the stakeholders' market interaction of the triad of subject and functional components of the domestic food provision sphere in the whole of production, consumer and regulatory aspects should ensure its synergistic stability in the context of globalization of food markets.

Key words: food provision sphere; marketing strategy; stakeholder; motion vector; systematic Triad; trilateral market interaction; balancing economic interests; harmonious food market; triune space; moral economy; triple helix model; synergy; disproportions; dyadic paradigm; trialectics.

Ключові слова: сфера продовольчого забезпечення; маркетингова стратегія; стейкхолдер; вектор руху; системна тріада; тристороння ринкова взаємодія; збалансування економічних інтересів; гармонійний ринок продовольства; триєдиний простір; моральна економіка

Катуков Д. Сетевые взаимодействия в инновационной экономике: модель тройной спирали. Вестник института экономики Российской академии наук. 2013. № 2. С. 112-121.

Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. Прохоров А. М. 3-е изд. Москва : Сов. Энциклопедия, 1985. 1600 с.

Тихонов А. А. Векторная алгебра – язык современной механики : учебное пособие. Санкт-Петербург : ГТУРП, ГОУВПО, 2008. 30 с.

Задорожный Г. В., Задорожная О. Г. Триалектика как методология истинного хозяйственного постижения реальности и человека (препринт научного доклада на Харьковском Каразинском междисциплинарном методологическом семинаре). Харьков : ХНУ им. В. Н. Каразина, 2017. 32 с.

Смородинская Н. Тройная спираль как новая матрица экономических систем. Инновации. 2011. № 4 (150). С. 66-78.

Шиян А. А. Теорія ігор: основи та застосування в економіці та менеджменті : навч. посіб. Вінниця : ВНТУ, 2009. 164 с.

Стрижак Е. О. Научный метод экономической теории : от диалектики к триалектике. БізнесІнформ. 2013. № 10. С. 8-13.

Василенко С. Л., Сергиенко П. Я. Математика и гармония целостности. К І-му международному конгрессу по математическим проблемам гармонии (Одесса, 2010). URL: http://314159.ru/vasilenko/vasilenko2.htm (дата звернення: 18.01.2020).

Харитонов А. C. Тройная золотая спираль развития сложных систем. URL: http://www.trinitas.ru/rus/doc/0232/013a/2022-hrt.pdf. (дата звернення 15.01.2020 р.)

Ицковиц Г. Модель тройной спирали. Инновации. 2011. № 4 (150). С. 5-10.

Антонович Е. Н. Генезис и уровни познания структуры триады в философии. Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса. 2014. № 1. С. 80-99.

Бушуев В. В., Голубев В. С., Крутько В. Н. Триалектика развития и социогуманизм. Стратегические приоритеты. 2014. № 3. С. 63-75.

Адорно Т. В. Негативная диалектика. Москва : Зуркамп, 2011. 416 с.

Василенко С. Л., Никитин А. В. От диалектики к поли(а)лектике и назад ... в будущее. URL: http://www.trinitas.ru/rus/doc/0226/002a/1102-vsnik.pdf. (дата звернення 18.01.2020 р.)

Поппер К. Что такое диалектика? URL: http://philosophy.ru/library/vopros/50.html. (дата звернення 19.01.2020 р.)

Голубев В. С. Триалектика истории. История и современность. 2014. № 2. С. 3-16.

Гегель Г. В. Ф. Наука логики. В 3-х т. Москва : Мысль, 1970. Т.1. 501 с.

Голубев В. С. Структурная энергия и геополитика. Энергетическая политика. 2014. № 5. С. 37-44.

История китайской философии / пер. В. С. Таскина. Общая редакция и послесловие M. Л. Титаренко. Москва : Прогресс, 1989. 552 с.

Островская Е. П. Триалектика как метод мышления. Вопросы культурологии. 2009. № 2. С. 85-86.

Волгин Л. И. От диалектики через научное познание к триалектике. URL: http://www.trinitas.ru/rus/doc/0016/001a/00160038.htm (дата звернення 18.01.2020 р.)

Мельник Л. Г. Основы триалектического подхода к анализу самоорганизации экономических систем. Механізм регулювання економіки. 2014. № 2. С. 9-21.

Задорожна О. Г. Від економіки до господарства: основні методологічні засади антикризового парадигмального переходу до формату постнекласичної економічної науки. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. Вип. 22. С. 11-16.

Голубев В. С. Гармония спасет мир. Стратегические приоритеты. 2017. №1 (13). С. 106-110.

Книшенко Т. Аналіз структурних макроекономічних показників на основі принципів гармонійності. Соціально-економічні проблеми і держава. 2012. Вип. 1 (6). С. 66-73.