ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА

Живко М.А. ЦИРКУЛЯРНІ КЛАСТЕРИ КИТАЮ: БЕНЧМАРКІНГ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ФРАГМЕНТАЦІЇ

Мета. Дослідження ефективності циркулярних кластерів Китаю як інноваційної моделі економічного розвитку в умовах глобальної економічної фрагментації.

Методика дослідження. Методологічна основа дослідження побудована на використанні загальнонаукових методів, що забезпечують комплексний підхід до вивчення циркулярних кластерів у Китаї та їхньої ролі в умовах глобальної економічної фрагментації. Зокрема, в процесі дослідження використано методи індукції та дедукції для збору, систематизації та аналізу даних, що допомогло виявити тенденції та причинно-наслідкові зв’язки в розвитку циркулярних кластерів. Аналіз і синтез використовувався для виділення ключових трендів у формуванні циркулярної економіки, що дозволяє визначити особливості її впливу на стійкість та ресурсоефективність промислових регіонів. Абстрактно-логічний метод сприяв узагальненню інформації з різних джерел для створення цілісного розуміння проблеми та формулювання теоретичних висновків. Метод компаративістики дав змогу порівняти китайські циркулярні кластери з аналогічними структурами в інших країнах, визначити основні напрямки впровадження циркулярних практик та встановити їхній вплив на економічну самодостатність. У дослідженні використано табличні та графічні методи для візуалізації статистичних даних, з метою виділення основних тенденцій та закономірності розвитку циркулярних кластерів.

Результати дослідження. Встановлено, що циркулярні кластери Китаю стали ефективним інструментом для підвищення економічної стійкості та екологічної відповідальності, особливо в умовах глобальної економічної фрагментації. Досліджено, що Китай інвестує в інфраструктуру, яка дозволяє здійснювати замкнені цикли виробництва, так наприклад, у провідних кластерах впроваджуються інтегровані системи збору та переробки відходів, які дозволяють значно знизити обсяги промислових відходів. Розглянуто, що досвід Китаю є цінним зразком для країн, які хочуть мінімізувати екологічний слід своїх промислових кластерів та покращити економічну стійкість. Доведено, що розвиток циркулярних кластерів може бути потужною стратегією для зниження впливу економічної фрагментації та посилення стійкості промислових систем, роблячи їх менш залежними від зовнішніх факторів.

Наукова новизна результатів дослідження. Встановлено як циркулярні кластери дозволяють зменшити залежність Китаю від імпортних ресурсів, що є важливим у світлі глобальних обмежень і фрагментації ринків. Розроблено методологію для оцінки екологічної ефективності циркулярних кластерів на основі аналізу ресурсозбереження та зменшення промислових відходів, що дає нові дані для оцінки внеску таких кластерів у стійкий розвиток. Запропоновано структурований підхід до бенчмаркінгу китайських кластерів, визначаючи, які аспекти цього досвіду можуть бути адаптовані іншими країнами. Розкрито, як китайські циркулярні кластери посилюють конкурентні переваги на глобальних ринках завдяки оптимізації витрат і створенню екологічно орієнтованої продукції, що особливо є цінним для експортоорієнтованих економік.

Практична значущість результатів дослідження. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для апробації китайського досвіду у розвитку циркулярних кластерів як ефективної стратегії для підвищення економічної та екологічної стійкості в інших країнах. Результати дослідження можуть бути корисними для компаній, орієнтованих на міжнародні ринки, адже екологічно чисті технології стають вагомим чинником конкурентоспроможності.

Ключові слова: циркулярні кластери, бенчмаркінг, глобальна фрагментація, стійкий розвиток, економічна дезінтеграція, інноваційні моделі, глобальна економіка, кластерні стратегії, циркулярна економіка, економічна трансформація.

Zhyvko M.A. CIRCULAR CLUSTERS OF CHINA: BENCHMARKING IN THE CONTEXT OF GLOBAL ECONOMIC FRAGMENTATION

Purpose. The purpose of the article is to study the effectiveness of China's circular clusters as an innovative model of economic development in the conditions of global economic fragmentation.

Methodology of research. The methodological basis of the study is based on the use of general scientific methods that provide a comprehensive approach to the study of circular clusters in China and their role in the conditions of global economic fragmentation. In particular, the study used induction and deduction methods to collect, systematize and analyze data, which helped to identify trends and cause-and-effect relationships in the development of circular clusters. Analysis and synthesis were used to identify key trends in the formation of the circular economy, which allows us to determine the specifics of its impact on the sustainability and resource efficiency of industrial regions. The abstract and logical method helped to generalize information from various sources to create a holistic understanding of the problem and formulate theoretical conclusions. The comparative method allowed comparing Chinese circular clusters with similar structures in other countries, identifying the main areas of implementation of circular practices, and establishing their impact on economic self-sufficiency. The study used tabular and graphical methods to visualize statistical data in order to highlight the main trends and patterns of circular clusters development.

Findings. It is established that China's circular clusters have become an effective tool for increasing economic sustainability and environmental responsibility, especially in the context of global economic fragmentation. It is shown that China is investing in infrastructure that allows for closed production cycles, for example, leading clusters are implementing integrated waste collection and recycling systems that can significantly reduce the volume of industrial waste. It is considered that China's experience is a valuable model for countries that want to minimize the environmental footprint of their industrial clusters and improve economic sustainability. It is proved that the development of circular clusters can be a powerful strategy for reducing the impact of economic fragmentation and strengthening the resilience of industrial systems, making them less dependent on external factors.

Originality. It is established how circular clusters can reduce China's dependence on imported resources, which is important in light of global constraints and market fragmentation. A methodology for assessing the environmental performance of circular clusters based on the analysis of resource conservation and reduction of industrial waste is developed, which provides new data for assessing the contribution of such clusters to sustainable development. A structured approach to benchmarking Chinese clusters is proposed, identifying which aspects of this experience can be adapted by other countries. The article reveals how Chinese circular clusters strengthen competitive advantages in global markets by optimizing costs and creating environmentally friendly products, which is especially valuable for export-oriented economies.

Practical value. The proposed recommendations can be used to test China's experience in developing circular clusters as an effective strategy for increasing economic and environmental sustainability in other countries. The results of the study may be useful for companies focused on international markets, as environmentally friendly technologies are becoming a significant factor in competitiveness.

Key words: circular clusters, benchmarking, global fragmentation, sustainable development, economic disintegration, innovative models, global economy, cluster strategies, circular economy, economic transformation.

Boubaker S., Liu Z., Zhan Y. Customer relationships, corporate social responsibility, and stock price reaction: Lessons from China during health crisis times. Finance Research Letters. 2022. № 47. DOI: 10.1016/j.frl.2022.102699.

Yang Y., Chen L., Jia F., Xu Z. Complementarity of circular economy practices: an empirical analysis of Chinese manufacturers. International Journal of Production Research. 2019. Vol. 57(20). P. 6369-6384.

Roy R., El Marsafawy H. Bridging recognition of prior learning (RPL) and corporate social responsibility (CSR): Circular flow of interaction among the university, industry, and people. Sustainability. 2021. № 13(8). DOI: 10.3390/su13084532

Circular economy policies in China and Europe / McDowall W., Geng Y., Huang B., Barteková E., Bleischwitz R., Türkeli S. et al. Journal of Industrial Ecology. 2017. № 21(3). P. 651-661.

A spatio-temporal perspective of China's industrial circular economy development / Tang J., Tong M., Sun Y., Du J., Liu N. Science of the Total Environment. 2020. № 706. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2019.135754

Fan Y., Fang C. Circular economy development in China-current situation, evaluation and policy implications. Environmental Impact Assessment Review. 2020. № 84. DOI: 10.1016/j.eiar.2020.106441.

Xia X., Ruan J. Analyzing barriers for developing a sustainable circular economy in agriculture in China Using Grey-DEMATEL approach. Sustainability. 2020. № 12(16). DOI.ORG/10.3390/SU12166358.

Pegorin M. C., Caldeira-Pires A., Faria E. Interactions between a circular city and other sustainable urban typologies: a review. Discover Sustainability. 2024. № 5(1). DOI: doi.org/10.1007/s43621-024-00184-8.

Khanam Z., Sultana F. M., Mushtaq F. Environmental Pollution Control Measures and Strategies: An Overview of Recent Developments. Geospatial Analytics for Environmental Pollution Modeling: Analysis, Control and Management. 2023. № 1. P. 385-414.

A framework for sustainable and integrated municipal solid waste management: Barriers and critical factors to developing countries / Batista M., Caiado R. G. G., Quelhas O. L. G., Lima G. B. A., Leal Filho W., Yparraguirre I. T. R. Journal of Cleaner Production. 2021. № 312. DOI: 10.1016/j.jclepro.2021.127516.

Joensuu T., Edelman H., Saari A. Circular economy practices in the built environment. Journal of Cleaner Production. 2020. № 276. DOI: doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.124215.

Chang Y., Iakovou E., Shi W. Blockchain in global supply chains and cross border trade: a critical synthesis of the state-of-the-art, challenges and opportunities. International Journal of Production Research. 2020. № 58(7). P. 2082-2099.

Zhang S., Xu M., Yang Y., Song Z. Technological innovation, production efficiency, and sustainable development: a case study from Shenzhen in China. Sustainability. 2021. № 13(19). DOI: doi.org/10.3390/su131910827.

Zhang Z., Teng J. Role of government in the construction of zero-waste cities: a case study of China’s Pearl River Delta city cluster. Sustainability. 2023. № 15(2). DOI: doi.org/10.3390/su15021258.

Wu C. Y., Hu M. C., Ni F. C. Supporting a circular economy: Insights from Taiwan's plastic waste sector and lessons for developing countries. Sustainable Production and Consumption. 2021. № 26. Р. 228-238.

What makes a successful Sponge City project? Expert perceptions of critical factors in integrated urban water management in the Asia-Pacific / Hawken S., Sepasgozar S. M. E., Prodanovic, V., Jing J., Bakelmun A. et al. Sustainable Cities and Society. 2021. № 75. DOI: doi.org/10.1016/j.scs.2021.103317.

Lila A. The development of Circular Economy in China as a national strategy. 2022. URL: http://dspace.unive.it/handle/10579/20634 (дата звернення: 12.08.2024).