СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТВ РОЗВТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКХ ПІДПРЄМСТВ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ

Оксана Володимирівна Гончаренко, Данило Андрійович Багорка, Марія Андріївна Іванова

Анотація


Гончаренко О.В., Багорка Д.А., Іванова М.А. СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТВ РОЗВТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКХ ПІДПРЄМСТВ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ

Мета. Узагальнення тенденцій розвитку агропромислового виробництва й обґрунтування стратегічних імперативів реалізації політики європейського зеленого курсу економічними суб’єктами аграрної сфери.

Методика дослідження. Теоретичним та методологічним базисом дослідження виступає: системний аналіз до оцінювання стану й виявлення ендогенного потенціалу розвитку агропромислового виробництва на засадах зеленого курсу; структурний аналіз ‒ для ідентифікації інституціональних і еволюційних обмежень інноваційної модернізації сільськогосподарського виробництва та активізації інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств; еволюційний підхід ‒ для узагальнення тенденцій глобального розвитку й перспектив формування зеленої економіки.

Результати дослідження. Акцентовано, що за часи сприятливої цінової кон’юнктури товаровиробникам аграрної сфери не вдалось змінити тренд розвитку, а прагнення до розширення експортного потенціалу проявилося у його сировинній спрямованості. Констатовано, що, з огляду на структуру сівозмін і структуру товарної продукції, що спрямовується на глобальний ринок, експортна агропродовольча спеціалізація сільського господарства є сировинною та вузькоасортиментною.

Аргументовано, що залучення сільськогосподарських підприємств до реалізації засад зеленого курсу сприятиме: зменшенню екологічних й кліматичних негативних проявів; сталості національної продовольчої системи і агропромислового виробництва; стандартизації й уніфікації показників сталості агропродовольчої продукції; імплементації вимог зеленого курсу у вітчизняну аграрну політику і практику; реалізації структурних змін агропромислового виробництва; запровадженню нових підходів до фінансування державних програм і підтримки аграріїв з позицій дотримання екологічних вимог.

Наукова новизна результатів дослідження. Обґрунтовано, що повоєнне відновлення аграрної сфери та її подальший розвиток не можуть базуватися на застарілій структурі й сировинній спрямованості експорту. Модернізаційні зміни й нова стратегія розвитку агропромислового виробництва потребують врахування екзогенних й ендогенних факторів, що протидіють прогресивним змінам, а наявний біфуркаційний стан аграрної сфери при врахуванні обмежень й ефективних інституціональних впливах формує перспективи для відновлення й розвитку галузі у якісно іншому стані.

Акцентовано, що для реалізації засад Європейського зеленого курсу важливо адаптувати тенденції глобальної агропродовольчої спеціалізації за такими складовими, як: диверсифікація сільськогосподарської продукції; зростання частки продукції з вищою доданою вартістю; інтеграція у виробничі процеси з поглибленою переробкою; залучення до замкнутих виробничих циклів; розширення виробництва біопалива.

Практична значущість результатів дослідження. Теоретичні і методологічні положення дослідження узагальнюють й поглиблюють концептуальні та практичні аспекти реалізації політики європейського зеленого курсу.

Ключові слова: агропромислове виробництво, агроінновація, зелений курс, зелена економіка, сільськогосподарські підприємства, стратегія, інноваційний розвиток, модернізація, трансформація.

 

Honcharenko O.V., Bahorka D.M., Ivanova M.M. STRATEGIC IMPERATIVES FOR THE DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL ENTERPRISES IN THE CONTEXT OF IMPLEMENTATION OF THE EUROPEAN GREEN COURSE

Purpose. The aim of the article is to generalize the trends in the development of agro-industrial production and to substantiate the strategic imperatives of the implementation of the European green course policy by economic subjects of the agrarian sphere.

Methodology of research. The theoretical and methodological basis of the research is: system analysis to assess the state and identify the endogenous potential for the development of agro-industrial production on the basis of the green course; structural analysis – for identification of institutional and evolutionary limitations of innovative modernization of agricultural production and activation of innovative activity of agricultural enterprises; evolutionary approach – for summarizing the trends of global development and prospects for the formation of a green economy.

Findings. It was emphasized that during the times of favourable price conditions, agricultural producers failed to change the trend of development, and the desire to expand the export potential was manifested in its raw material focus. It was established that, considering the structure of crop rotations and the structure of marketable products directed to the global market, the export agro-food specialization of agriculture is raw and narrow-ranged.

It is argued that the involvement of agricultural enterprises in the implementation of the principles of the green course will contribute to: reducing environmental and climatic negative manifestations; sustainability of the national food system and agro-industrial production; standardization and unification of sustainability indicators of agro-food products; implementation of the requirements of the green course into domestic agricultural policy and practice; implementation of structural changes in agro-industrial production; introduction of new approaches to financing state programs and supporting farmers from the standpoint of compliance with environmental requirements.

Originality. It is substantiated that the post-war recovery of the agrarian sphere and its further development cannot be based on the outdated structure and raw material orientation of export. Modernization changes and a new strategy for the development of agro-industrial production require taking into account exogenous and endogenous factors that oppose progressive changes and the existing bifurcation state of the agrarian sphere, taking into account the limitations and effective institutional influences, forms prospects for the recovery and development of the industry in a qualitatively different state.

It was emphasized that in order to implement the principles of the European Green Course, it is important to adapt the trends of global agro-food specialization according to such components as: diversification of agricultural products; growth of the share of products with higher added value; integration into production processes with advanced processing; involvement in closed production cycles; expansion of biofuel production.

Practical value. The theoretical and methodological provisions of the study generalize and deepen the conceptual and practical aspects of the implementation of the European green course policy.

Key words: agro-industrial production, agro-innovation, green course, green economy, agricultural enterprises, strategy, innovative development, modernization, transformation.

Ключові слова


агропромислове виробництво, агроінновація, зелений курс, зелена економіка, сільськогосподарські підприємства, стратегія, інноваційний розвиток, модернізація, трансформація.

Повний текст:

PDF

Посилання


Виклики та наслідки агропродовольчої спеціалізації України у світовій економіці : колективна монографія / за ред. д-ра екон. наук Шубравської О. В. ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Електрон. дані. Київ, 2023. 254 с. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2023/03/Vyklyky-ta-naslidky-ahroprodovol'choi-spetsializatsii-Ukrainy (дата звернення: 04.08.2023).

Відтворювальна динаміка економічних систем: інститути та діяльність : монографія / за ред. чл.-кор. Гриценка А. А. ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Електрон. дані. Київ, 2018. 524 с. URL: http://ief.org.ua/docs/mg/297.pdf (дата звернення: 04.08.2023).

Гончаренко О В., Бокоч О. В., Ненахова М. І., Владіміров І. А. Інноваційні тренди розвитку суб’єктів агропромислового виробництва. Економіка харчової промисловості. 2023. Т. 15. Вип. 2. С. 55-61.

Дементьєв В. В., Вишневський В. П. Чому Україна не інноваційна держава: інституційний аналіз. Економічна теорія. 2011. № 3. С. 5-20.

Інноваційна Україна 2020 : національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця та ін. Київ : НАН України, 2015. 336 с.

Саблук П. Т. Шпикуляк О. Г., Курило Л. І. Інноваційна діяльність в аграрній сфері: інституціональний аспект : монографія. Київ : ННЦ ІАЕ, 2010. 706 с.

Федулова Л. І. Інноваційний розвиток економіки України: проблеми та перспективи. Економічний вісник університету. 2020. № 44. C. 42-49.

Чухно А. А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України. Київ : ЛОГОС, 2003. 617 с.

Шубравська О. В., Прокопенко К. О. Забезпечення продовольчої безпеки України: повоєнний контекст. Економіка України. 2022. № 7. С. 21-42.

Шубравська О. В., Прокопенко К. О. Перспективи модернізації аграрного сектору України. Економіка України. 2013. № 8(261). С. 64-76.




DOI: https://doi.org/10.37332/2309-1533.2023.3.13

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License

Інноваційна економіка 2006 – 2024